Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Куліша та Пулюя
God’s Selection of Israel
With Christ as my witness, I speak with utter truthfulness. My conscience and the Holy Spirit confirm it.
With Christ as my witness, I speak with utter truthfulness. My conscience and the Holy Spirit confirm it.
Правду кажу в Христї, не обманюю, як сьвідкує менї (й) совість моя Духом сьвятим,
My heart is filled with bitter sorrow and unending grief
що великий менї смуток, і безустання болесть серцю моєму.
Бо я сам бажав би бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних менї по тїлу;
вони ж Ізраїльтяне, їх усиновленнє, і слава, й завіти, й даваннє закону, й судженнє, і обітування;
їх і отцї, з них і Христос по тїлу, що над усїм Бог, благословенний по віки. Амінь.
Well then, has God failed to fulfill his promise to Israel? No, for not all who are born into the nation of Israel are truly members of God’s people!
Не те ж воно, наче б слово Боже не сповнилось; бо не всї ті, що від Ізраїля, сї Ізраїльтяне,
анї всї дїти, тим що вони насїннє Авраамове; нї, в Ісаакові (рече) назветь ся тобі насїннє.
This means that Abraham’s physical descendants are not necessarily children of God. Only the children of the promise are considered to be Abraham’s children.
Се єсть: не дїти тїлесні, се дїти Божі, а дїти обітування полїчені в насїннє.
Слово бо обітування таке: Пори сієї прийду, і буде Сарі син.
Не тільки ж (се); а й Ревека, що почала за одним разом од Ісаака, отця нашого;
But before they were born, before they had done anything good or bad, she received a message from God. (This message shows that God chooses people according to his own purposes;
ще бо не родились, анї зробили нїчого доброго або лихого (щоб постанова Божа у вибранню пробувала, не по дїлам, а від Того, хто кличе),
сказано їй, що більший служити ме меншому,
яко ж писано: Якова злюбив я, а Ісава зненавидїв.
Are we saying, then, that God was unfair? Of course not!
Що ж скажемо? чи вже ж несправедливість у Бога? Нехай не буде.
Глаголе бо Мойсейові: Помилую, кого помилую, і змилосерджусь, над ким змилосерджусь.
So it is God who decides to show mercy. We can neither choose it nor work for it.
Тим же воно нї від того, хто хоче, нї від того, хто біжить, а від милуючого Бога.
Глаголе бо писаннє й Фараонові: Що на се іменно підняв я тебе, щоб показати на тобі силу мою, і щоб звістилось імя моє по всїй землї.
So you see, God chooses to show mercy to some, and he chooses to harden the hearts of others so they refuse to listen.
Тим же то, кого хоче, милує, а кого хоче, ожорсточує (окаменює).
Well then, you might say, “Why does God blame people for not responding? Haven’t they simply done what he makes them do?”
Скажеш же менї: Чого ж іще й винуватить? хто встояв проти волї Його?
No, don’t say that. Who are you, a mere human being, to argue with God? Should the thing that was created say to the one who created it, “Why have you made me like this?”
Хто ж се ти, чоловіче, що змагаєш ся з Богом? Хиба скаже зроблене тому, хто зробив його: Нащо зробив єси мене так?
When a potter makes jars out of clay, doesn’t he have a right to use the same lump of clay to make one jar for decoration and another to throw garbage into?
Або не має власти ганчар над глиною, щоб з того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?
In the same way, even though God has the right to show his anger and his power, he is very patient with those on whom his anger falls, who are destined for destruction.
Коли ж, хотячи Бог показати гнїв свій, і явити силу свою, щадив у великому довготерпінню посуди гнїва, наготовлені на погибель,
He does this to make the riches of his glory shine even brighter on those to whom he shows mercy, who were prepared in advance for glory.
і щоб явити богацтво слави своєї на посудах милости, котрих наперед наготовив на славу,
And we are among those whom he selected, both from the Jews and from the Gentiles.
як і над нами, котрих покликав не тільки з Жидів, та й з поган?
Як і в Осії глаголе: Назву немоїх людей людьми моїми, і неполюблену полюбленою.
І буде на місцї, де сказано їм: Не мій ви народ, там назвуть ся синами Бога живого.
And concerning Israel, Isaiah the prophet cried out,
“Though the people of Israel are as numerous as the sand of the seashore,
only a remnant will be saved.
“Though the people of Israel are as numerous as the sand of the seashore,
only a remnant will be saved.
Ісаїя ж покликує про Ізраїля: Хоч би було число синів Ізраїлевих як пісок морський, останок (тільки) спасеть ся:
скінчивши бо слово, поскорить ся в правдї; бо скоро слово зробить Господь на землї.
І яко ж прорік Ісаїя: Коли б Господь Саваот не зоставив нам насїння, були б ми, як Содома, й уподобились би Гоморі.
Israel’s Unbelief
What does all this mean? Even though the Gentiles were not trying to follow God’s standards, they were made right with God. And it was by faith that this took place.
Що ж скажемо? Що погане, котрі не вганяли за праведностю, настигли праведність, праведність, що од віри;
But the people of Israel, who tried so hard to get right with God by keeping the law, never succeeded.
Ізраїль же, вганяючи за праведностю, не настиг закону праведности.
Чому? Тому, що (шукали праведности) не од віри, а якби од учинків закону; спіткнулись бо на камінь спотикання.
Яко ж писано: Ось кладу в Сіонї камінь спотикання і камень поблазнї, а всякий, хто вірує в Него, не осоромить ся.