Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Огієнка
Great Examples of Faith
Faith shows the reality of what we hope for; it is the evidence of things we cannot see.
Faith shows the reality of what we hope for; it is the evidence of things we cannot see.
А віра — то підста́ва споді́ваного, доказ неба́ченого.
Through their faith, the people in days of old earned a good reputation.
Бо нею засвідчені ста́рші були́.
By faith we understand that the entire universe was formed at God’s command, that what we now see did not come from anything that can be seen.
Вірою ми розуміємо, що віки́ Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.
It was by faith that Abel brought a more acceptable offering to God than Cain did. Abel’s offering gave evidence that he was a righteous man, and God showed his approval of his gifts. Although Abel is long dead, he still speaks to us by his example of faith.
Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Ка́їн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог сві́дчив про да́ри його; нею, і вмерши, він ще промовляє.
Вірою Ено́х був перене́сений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що „Богові він догоди́в“.
And it is impossible to please God without faith. Anyone who wants to come to him must believe that God exists and that he rewards those who sincerely seek him.
Догоди́ти ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.
It was by faith that Noah built a large boat to save his family from the flood. He obeyed God, who warned him about things that had never happened before. By his faith Noah condemned the rest of the world, and he received the righteousness that comes by faith.
Вірою Ной, як дістав об'я́влення про те, чого́ ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти́; нею світ засудив він, і став спадкоє́мцем праведности, що з віри вона.
It was by faith that Abraham obeyed when God called him to leave home and go to another land that God would give him as his inheritance. He went without knowing where he was going.
Вірою Авраа́м, покликаний на місце, яке мав прийняти в спа́дщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
And even when he reached the land God promised him, he lived there by faith — for he was like a foreigner, living in tents. And so did Isaac and Jacob, who inherited the same promise.
Вірою він перебува́в на Землі Обі́цяній, як на чужій, і проживав у наме́тах з Іса́ком та Яковом, співспадкоє́мцями тієї ж обі́тниці,
Abraham was confidently looking forward to a city with eternal foundations, a city designed and built by God.
бо чекав він міста, що має підва́лини, що Бог його будівни́чий та творе́ць.
Вірою й Са́ра сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обі́тницю дав.
And so a whole nation came from this one man who was as good as dead — a nation with so many people that, like the stars in the sky and the sand on the seashore, there is no way to count them.
Тому́ й від одно́го, та ще змертвілого, народилось так багато, як зо́рі небесні й пісок незчисле́нний край моря.
All these people died still believing what God had promised them. They did not receive what was promised, but they saw it all from a distance and welcomed it. They agreed that they were foreigners and nomads here on earth.
Усі вони повмирали за вірою, не оде́ржавши обі́тниць, але зда́лека бачили їх, і повітали, і ві́рували в них, та визнавали, що „вони на землі чужани́ці й прихо́дьки“.
Obviously people who say such things are looking forward to a country they can call their own.
Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають ба́тьківщини.
If they had longed for the country they came from, they could have gone back.
І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б час повернутись.
But they were looking for a better place, a heavenly homeland. That is why God is not ashamed to be called their God, for he has prepared a city for them.
Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому́ й Бог не соро́миться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготува́в їм місто.
It was by faith that Abraham offered Isaac as a sacrifice when God was testing him. Abraham, who had received God’s promises, was ready to sacrifice his only son, Isaac,
Вірою Авраа́м, випробо́вуваний, привів на жертву Ісака, і, мавши обі́тницю, приніс одноро́дженого,
що йому було сказано: „В Ісакові буде насіння тобі“.
Abraham reasoned that if Isaac died, God was able to bring him back to life again. And in a sense, Abraham did receive his son back from the dead.
Бо він розумі́в, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на проо́браз.
It was by faith that Isaac promised blessings for the future to his sons, Jacob and Esau.
Вірою в майбу́тнє поблагословив Іса́к Якова та Іса́ва.
It was by faith that Jacob, when he was old and dying, blessed each of Joseph’s sons and bowed in worship as he leaned on his staff.
Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йо́сипового, і „схилився на верх свого́ жезла.“
It was by faith that Joseph, when he was about to die, said confidently that the people of Israel would leave Egypt. He even commanded them to take his bones with them when they left.
Вірою Йо́сип, умираючи, згадав про ви́хід синів Ізра́їлевих та про кості свої запові́в.
It was by faith that Moses’ parents hid him for three months when he was born. They saw that God had given them an unusual child, and they were not afraid to disobey the king’s command.
Вірою Мойсе́й, як родився, перехо́вувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались нака́зу царе́вого.
It was by faith that Moses, when he grew up, refused to be called the son of Pharaoh’s daughter.
Вірою Мойсе́й, коли виріс, відрікся зватися сином дочки́ фарао́нової.
He chose to share the oppression of God’s people instead of enjoying the fleeting pleasures of sin.
Він хотів краще страждати з наро́дом Божим, аніж мати доча́сну гріховну потіху.
He thought it was better to suffer for the sake of Christ than to own the treasures of Egypt, for he was looking ahead to his great reward.
Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж ска́рби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.
It was by faith that Moses left the land of Egypt, not fearing the king’s anger. He kept right on going because he kept his eyes on the one who is invisible.
Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царе́вого, бо він був непохитний, як той, хто Невиди́мого бачить.
It was by faith that Moses commanded the people of Israel to keep the Passover and to sprinkle blood on the doorposts so that the angel of death would not kill their firstborn sons.
Вірою справив він Пасху й покро́плення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.
It was by faith that the people of Israel went right through the Red Sea as though they were on dry ground. But when the Egyptians tried to follow, they were all drowned.
Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходо́лом, на що спокусившись єги́птяни, потопились.
It was by faith that the people of Israel marched around Jericho for seven days, and the walls came crashing down.
Вірою впали єрихо́нські му́ри по семиденнім обхо́дженні їх.
It was by faith that Rahab the prostitute was not destroyed with the people in her city who refused to obey God. For she had given a friendly welcome to the spies.
Вірою блудни́ця Раха́в не згинула з невірними, коли з миром прийняла́ виві́дувачів.
How much more do I need to say? It would take too long to recount the stories of the faith of Gideon, Barak, Samson, Jephthah, David, Samuel, and all the prophets.
І що ще скажу́? Бо не стане ча́су мені, щоб оповіда́ти про Гедео́на, Вара́ка, Самсо́на, Ефта́я, Дави́да й Самуі́ла та про пророків,
By faith these people overthrew kingdoms, ruled with justice, and received what God had promised them. They shut the mouths of lions,
що вірою ца́рства побива́ли, правду чинили, оде́ржували обі́тниці, пащі левам загороджували,
quenched the flames of fire, and escaped death by the edge of the sword. Their weakness was turned to strength. They became strong in battle and put whole armies to flight.
силу огне́нну гасили, утікали від ві́стря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були́ на війні, оберта́ли в розтіч полки́ чужоземців;
Women received their loved ones back again from death.
But others were tortured, refusing to turn from God in order to be set free. They placed their hope in a better life after the resurrection.
But others were tortured, refusing to turn from God in order to be set free. They placed their hope in a better life after the resurrection.
жінки діставали поме́рлих своїх із воскресі́ння; а інші бували скатовані, не прийнявши визво́лення, щоб отримати краще воскресі́ння;
Some were jeered at, and their backs were cut open with whips. Others were chained in prisons.
а інші дізнали наруги та рани, а також кайда́ни й в'язниці.
Камінням побиті бува́ли, допитувані, перепи́лювані, умирали, зару́бані мече́м, тинялися в овечих та ко́зячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.
They were too good for this world, wandering over deserts and mountains, hiding in caves and holes in the ground.
Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та го́рах, і по печерах та прова́ллях зе́мних.
All these people earned a good reputation because of their faith, yet none of them received all that God had promised.
І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обі́тниці не прийняли́,