Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Хоменка
Тому, лишивши початкове вчення про Христа, звернімся до досконалішого, не закладаючи знову підвалин, — тобто про покаяння в ділах мертвих та про віру в Бога,
You don’t need further instruction about baptisms, the laying on of hands, the resurrection of the dead, and eternal judgment.
про навчання хрищення та про рукоположення, про воскресіння мертвих та суд вічний.
And so, God willing, we will move forward to further understanding.
Ми зробимо й це, якщо Бог дозволить.
For it is impossible to bring back to repentance those who were once enlightened — those who have experienced the good things of heaven and shared in the Holy Spirit,
Воно бо неможливо тих, — які раз просвітились були, що скуштували небесного дару й стали учасниками Святого Духа,
who have tasted the goodness of the word of God and the power of the age to come —
скуштували доброго Божого слова й сил майбутнього віку,
and who then turn away from God. It is impossible to bring such people back to repentance; by rejecting the Son of God, they themselves are nailing him to the cross once again and holding him up to public shame.
та й відпали! — знов оновлювати до покаяння, тих, які знову собі самим розпинають Божого Сина і прилюдно зневажають.
When the ground soaks up the falling rain and bears a good crop for the farmer, it has God’s blessing.
Земля бо, що п'є дощ, який падає на неї часто, та родить зілля добре для тих, що її обробляють, приймає від Бога благословення;
But if a field bears thorns and thistles, it is useless. The farmer will soon condemn that field and burn it.
а та, що приносить терня і будяки, непотрібна, близька до прокляття: кінчається тим, що її спалять.
Dear friends, even though we are talking this way, we really don’t believe it applies to you. We are confident that you are meant for better things, things that come with salvation.
Однак, любі, дарма що так говоримо, ми переконані про вас краще та про те, що торкається спасіння.
Бо Бог не є несправедливий, щоб забути ваші діла й любов, яку ви виявили до його імени, і послуги, що ви святим робите понині.
Our great desire is that you will keep on loving others as long as life lasts, in order to make certain that what you hope for will come true.
Ми лиш бажаємо, щоб кожний з вас являв таку саму старанність для повного осягнення надії аж до кінця,
Then you will not become spiritually dull and indifferent. Instead, you will follow the example of those who are going to inherit God’s promises because of their faith and endurance.
щоб ви не стали недбайливі, а, навпаки, наслідували тих, які вірою і витривалістю успадковують обітниці.
God’s Promises Bring Hope
For example, there was God’s promise to Abraham. Since there was no one greater to swear by, God took an oath in his own name, saying:
І справді, коли Бог учиняв Авраамові обітницю, не маючи поклястися ніким вищим, то поклявся самим собою,
кажучи: «Справді поблагословлю тебе щедро й розмножу тебе вельми.»
Then Abraham waited patiently, and he received what God had promised.
І він, завдяки довгій терпеливості, осягнув обітницю:
Now when people take an oath, they call on someone greater than themselves to hold them to it. And without any question that oath is binding.
люди клянуться більшим від себе, і всякі їхні суперечки кінчаються клятвою на ствердження.
God also bound himself with an oath, so that those who received the promise could be perfectly sure that he would never change his mind.
Тому й Бог, бажаючи дати спадкоємцям обітниці якнайсильніший доказ, що його рішення непорушне, вжив клятви,
So God has given both his promise and his oath. These two things are unchangeable because it is impossible for God to lie. Therefore, we who have fled to him for refuge can have great confidence as we hold to the hope that lies before us.
щоб двома незмінними речами, в яких неможливо, щоб Бог казав неправду, ми мали сильну заохоту — ми, що прибігли прийняти надію, призначену нам.
This hope is a strong and trustworthy anchor for our souls. It leads us through the curtain into God’s inner sanctuary.
В ньому маємо, неначе якір душі, безпечний та міцний, що входить аж до середини за завісу,