Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Огієнка
Тому́ полиші́мо поча́тки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо зно́ву засади покая́ння від мертвих учинків та про віру в Бога,
You don’t need further instruction about baptisms, the laying on of hands, the resurrection of the dead, and eternal judgment.
Науки про хрищення, про поклада́ння рук, про воскресі́ння мертвих та вічний суд.
And so, God willing, we will move forward to further understanding.
Зробимо й це, коли Бог дозволить.
For it is impossible to bring back to repentance those who were once enlightened — those who have experienced the good things of heaven and shared in the Holy Spirit,
Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного да́ру, і стали уча́сниками Духа Святого,
who have tasted the goodness of the word of God and the power of the age to come —
і скуштували доброго Божого Слова та сили майбу́тнього віку,
and who then turn away from God. It is impossible to bring such people back to repentance; by rejecting the Son of God, they themselves are nailing him to the cross once again and holding him up to public shame.
та й відпали, знов відновляти покая́нням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають.
When the ground soaks up the falling rain and bears a good crop for the farmer, it has God’s blessing.
Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і виро́щує, — вона благословення від Бога приймає.
But if a field bears thorns and thistles, it is useless. The farmer will soon condemn that field and burn it.
Але та, що приносить те́рня й будя́ччя, — непотрібна вона та близька́ до прокля́ття, а кінець її — спа́лення.
Dear friends, even though we are talking this way, we really don’t believe it applies to you. We are confident that you are meant for better things, things that come with salvation.
Та ми сподіва́ємось, любі, кращого про вас, що спасі́ння тримаєтеся, хоч говоримо й так.
Та не є Бог несправедливий, щоб забути ді́ло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я́ Його ви, що святим послужили та служите.
Our great desire is that you will keep on loving others as long as life lasts, in order to make certain that what you hope for will come true.
Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,
Then you will not become spiritually dull and indifferent. Instead, you will follow the example of those who are going to inherit God’s promises because of their faith and endurance.
щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обі́тниці вспадко́вує вірою та терпеливістю.
God’s Promises Bring Hope
For example, there was God’s promise to Abraham. Since there was no one greater to swear by, God took an oath in his own name, saying:
Бо Бог, обі́тницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим покля́стися, поклявся Сам Собою,
говорячи: „Поблагословити — Я ко́нче тебе поблагословлю́, та розмножити — розмножу тебе!“
Then Abraham waited patiently, and he received what God had promised.
І, терплячи довго отак, Авраа́м оде́ржав обі́тницю.
Now when people take an oath, they call on someone greater than themselves to hold them to it. And without any question that oath is binding.
Бо люди клянуться вищим, і клятва на стве́рдження кінчає всяку їхню суперечку.
God also bound himself with an oath, so that those who received the promise could be perfectly sure that he would never change his mind.
Тому й Бог, хотівши перева́жно показати спадкоє́мцям обі́тниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,
So God has given both his promise and his oath. These two things are unchangeable because it is impossible for God to lie. Therefore, we who have fled to him for refuge can have great confidence as we hold to the hope that lies before us.
щоб у двох тих незмінних реча́х, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,
This hope is a strong and trustworthy anchor for our souls. It leads us through the curtain into God’s inner sanctuary.
що вони для душі як котви́ця, міцна та безпечна, що аж до сере́дини входить за заслону,