Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Турконяка
Jephthah Becomes Israel’s Judge
Now Jephthah of Gilead was a great warrior. He was the son of Gilead, but his mother was a prostitute.
Now Jephthah of Gilead was a great warrior. He was the son of Gilead, but his mother was a prostitute.
Єфта, син Ґалаада, могутній силою. Він був сином жінки-розпусниці, — вона народила Ґалаадові Єфту.
Gilead’s wife also had several sons, and when these half brothers grew up, they chased Jephthah off the land. “You will not get any of our father’s inheritance,” they said, “for you are the son of a prostitute.”
І дружина Ґалаада народила йому синів. А коли сини жінки змужніли, то вигнали Єфту, вони сказали йому: Не матимеш спадку в домі нашого батька, бо ти є сином жінки-розпусниці!
So Jephthah fled from his brothers and lived in the land of Tob. Soon he had a band of worthless rebels following him.
І Єфта відійшов з-перед обличчя своїх братів, і поселився в землі Тов. До Єфти збиралися прості чоловіки і ходили з ним.
At about this time, the Ammonites began their war against Israel.
І сталося, через деякий час, сини Аммона воювали з Ізраїлем.
When the Ammonites attacked, the elders of Gilead sent for Jephthah in the land of Tob.
І сталося, коли воювали сини Аммона з Ізраїлем, то ґалаадські старійшини пішли в землю Тов запросити Єфту,
The elders said, “Come and be our commander! Help us fight the Ammonites!”
і вони сказали Єфті: Приходь, і будеш нам вождем, і воюватимемо із синами Аммона!
But Jephthah said to them, “Aren’t you the ones who hated me and drove me from my father’s house? Why do you come to me now when you’re in trouble?”
Та Єфта відповів ґалаадським старійшинам: Хіба не ви зненавиділи мене, вигнали мене з дому мого батька і відіслали мене від себе? І як це, що ви прийшли до мене, коли зазнали утисків?
“Because we need you,” the elders replied. “If you lead us in battle against the Ammonites, we will make you ruler over all the people of Gilead.”
А ґалаадські старійшини промовили до Єфти: Не так! Тепер ми прийшли до тебе, і ти підеш з нами, і воюватимемо із синами Аммона. І будеш нам головою, усім, хто живе в Ґалааді!
Jephthah said to the elders, “Let me get this straight. If I come with you and if the LORD gives me victory over the Ammonites, will you really make me ruler over all the people?”
А Єфта відповів ґалаадським старійшинам: Якщо повертаєте мене з вами воювати проти синів Аммона, і Господь передасть їх переді мною, то я буду вам головою.
“The LORD is our witness,” the elders replied. “We promise to do whatever you say.”
Господь буде Той, Хто чує між нами, — сказали ґалаадські старійшини Єфті, — якщо не вчинимо так, за твоїм словом!
So Jephthah went with the elders of Gilead, and the people made him their ruler and commander of the army. At Mizpah, in the presence of the LORD, Jephthah repeated what he had said to the elders.
Тож Єфта пішов зі старійшинами Ґалаада, і вони поставили його над собою головою — за вождя. І виказав Єфта всі слова свої перед Господом у Масифі.
Then Jephthah sent messengers to the king of Ammon, asking, “Why have you come out to fight against my land?”
Тоді Єфта послав послів до царя синів Аммона, кажучи: Що мені й тобі, що ти прийшов до мене воювати зі мною на моїй землі?
The king of Ammon answered Jephthah’s messengers, “When the Israelites came out of Egypt, they stole my land from the Arnon River to the Jabbok River and all the way to the Jordan. Now then, give back the land peaceably.”
А цар синів Аммона сказав послам Єфти: Тому що Ізраїль узяв мою землю, коли він ішов з Єгипту — від Арнона до Явока і аж до Йордану. Тож тепер поверни їх із миром!
Jephthah sent this message back to the Ammonite king:
Із цією вісткою посли повернулися до Єфти.
І знову послав Єфта послів до царя синів Аммона,
І знову послав Єфта послів до царя синів Аммона,
“This is what Jephthah says: Israel did not steal any land from Moab or Ammon.
кажучи: Так говорить Єфта: Не забрав Ізраїль моавської землі, ні землі синів Аммона,
коли йшов він з Єгипту, але пішов Ізраїль по пустелі аж до Червоного моря і прийшов аж до Кадиса.
they sent messengers to the king of Edom asking for permission to pass through his land. But their request was denied. Then they asked the king of Moab for similar permission, but he wouldn’t let them pass through either. So the people of Israel stayed in Kadesh.
І послав Ізраїль послів до царя Едома, кажучи: Ми пройдемо через твою землю. Та не послухав цар Едома, і відіслав до царя моавського, і той також не погодився. Тож Ізраїль осів у Кадисі.
“Finally, they went around Edom and Moab through the wilderness. They traveled along Moab’s eastern border and camped on the other side of the Arnon River. But they never once crossed the Arnon River into Moab, for the Arnon was the border of Moab.
Він перейшов по пустелі, обійшов землю Едома та землю Моава, пройшов на схід сонця до землі Моава, і вони отаборилися на другому боці Арнона. Він не заходив у границі Моава, бо Арнон був границею Моава.
“Then Israel sent messengers to King Sihon of the Amorites, who ruled from Heshbon, asking for permission to cross through his land to get to their destination.
І послав Ізраїль послів до Сеона, царя Есевона, аморейця, і сказав йому Ізраїль: Пройду через твою землю аж до мого місця.
But King Sihon didn’t trust Israel to pass through his land. Instead, he mobilized his army at Jahaz and attacked them.
Та не забажав Сеон, щоб Ізраїль пройшов через його околиці. І зібрав Сеон увесь свій народ, отаборився в Яссі й воював з Ізраїлем.
But the LORD, the God of Israel, gave his people victory over King Sihon. So Israel took control of all the land of the Amorites, who lived in that region,
І Господь, Бог Ізраїля, передав Сеона і весь його народ в руку Ізраїля, і він розгромив їх. Тож Ізраїль успадкував усю землю Аморея, який жив на тій землі.
from the Arnon River to the Jabbok River, and from the eastern wilderness to the Jordan.
І успадкував усю околицю Аморея — від Арнона і аж до Явока, від пустелі й аж до Йордану.
“So you see, it was the LORD, the God of Israel, who took away the land from the Amorites and gave it to Israel. Why, then, should we give it back to you?
І тепер, коли Господь, ізраїльський Бог, вигнав аморея з-перед Свого народу Ізраїля, то ти візьмеш у спадок її собі?
You keep whatever your god Chemosh gives you, and we will keep whatever the LORD our God gives us.
Хіба не те, що дав у спадок тобі твій бог Хамос, це успадкуєш? А все, що передав перед нами в спадок Господь, наш Бог, цього спадкоємцями будемо ми!
Are you any better than Balak son of Zippor, king of Moab? Did he try to make a case against Israel for disputed land? Did he go to war against them?
Тепер же чи ти кращий від Валака, сина Сепфора, моавського царя? Хіба він дійсно боровся [1] з Ізраїлем, хіба він справді воював [2] із ними
“Israel has been living here for 300 years, inhabiting Heshbon and its surrounding settlements, all the way to Aroer and its settlements, and in all the towns along the Arnon River. Why have you made no effort to recover it before now?
при проживанні Ізраїля в Есевоні та в його дочірніх поселеннях, в Язирі та в його дочірніх поселеннях і в усіх містах, які біля Йордану, триста років! Чому ви не спасли їх у той час?
Therefore, I have not sinned against you. Rather, you have wronged me by attacking me. Let the LORD, who is judge, decide today which of us is right — Israel or Ammon.”
Я не згрішив проти тебе, а ти чиниш зі мною зло, воюючи зі мною. Нехай судить Господь, Який сьогодні судить між ізраїльськими синами і між синами Аммона!
But the king of Ammon paid no attention to Jephthah’s message.
Та цар синів Аммона не послухався, він не прислухався до слів Єфти, які той відіслав йому.
Jephthah’s Vow
At that time the Spirit of the LORD came upon Jephthah, and he went throughout the land of Gilead and Manasseh, including Mizpah in Gilead, and from there he led an army against the Ammonites.
І був на Єфті Дух Господній, і він пройшов землю ґалаадську і Манасії, і перейшов ґалаадську варту, а від ґалаадської варти — на другий бік, до синів Аммона.
And Jephthah made a vow to the LORD. He said, “If you give me victory over the Ammonites,
І дав Єфта обітницю перед Господом, і сказав: Якщо Ти дійсно видаси [3] мені синів Аммона в мою руку,
I will give to the LORD whatever comes out of my house to meet me when I return in triumph. I will sacrifice it as a burnt offering.”
то буде, що хто тільки вийде з дверей мого дому мені назустріч, коли я повернуся в мирі від синів Аммона, то належатиме Господу, і принесу його у всепалення.
So Jephthah led his army against the Ammonites, and the LORD gave him victory.
І перейшов Єфта до синів Аммона воювати з ними, і Господь передав їх у його руки.
He crushed the Ammonites, devastating about twenty towns from Aroer to an area near Minnith and as far away as Abel-keramim. In this way Israel defeated the Ammonites.
І він розгромив їх дуже великою поразкою — від Ароіра і аж до підходу в Семоіт, двадцять міст, аж до виноградників Авела. І були посоромлені сини Аммона перед ізраїльськими синами.
When Jephthah returned home to Mizpah, his daughter came out to meet him, playing on a tambourine and dancing for joy. She was his one and only child; he had no other sons or daughters.
І прийшов Єфта до Масифи, до свого дому, і ось його дочка вийшла йому назустріч з тимпанами і хорами, а вона — його улюблена, єдина, і не було в нього сина чи дочки, — тільки вона.
When he saw her, he tore his clothes in anguish. “Oh, my daughter!” he cried out. “You have completely destroyed me! You’ve brought disaster on me! For I have made a vow to the LORD, and I cannot take it back.”
І сталося, коли він побачив її, то роздер свій одяг і сказав: Горе, дочко моя, на дорозі ти мені стала, поганим стало це в моїх очах, я ж відкрив мої вуста про тебе до Господа і не зможу відвернути!
And she said, “Father, if you have made a vow to the LORD, you must do to me what you have vowed, for the LORD has given you a great victory over your enemies, the Ammonites.
А вона сказала йому: Батьку мій, якщо про мене відкрив ти свої вуста до Господа, чини зі мною так, як вийшло з твоїх уст, тому що для тебе вчинив Господь помсту над твоїми ворогами, над синами Аммона!
But first let me do this one thing: Let me go up and roam in the hills and weep with my friends for two months, because I will die a virgin.”
І вона сказала своєму батькові: Учини зі мною таким чином: дай мені два місяці, і піду, і вийду на гори, і оплачу моє дівоцтво, — я та мої подруги.
“You may go,” Jephthah said. And he sent her away for two months. She and her friends went into the hills and wept because she would never have children.
І він сказав: Іди. І відіслав її на два місяці. І пішла вона та її подруги, і оплакала своє дівоцтво на горах.
When she returned home, her father kept the vow he had made, and she died a virgin.
So it has become a custom in Israel
So it has become a custom in Israel
І сталося, що після закінчення двох місяців вона повернулася до свого батька, і Єфта виконав свою обітницю, яку він дав, і вона не пізнала мужа. І стало заповіддю в Ізраїлі,