Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Хоменка
The Levite and His Concubine
Now in those days Israel had no king. There was a man from the tribe of Levi living in a remote area of the hill country of Ephraim. One day he brought home a woman from Bethlehem in Judah to be his concubine.
Now in those days Israel had no king. There was a man from the tribe of Levi living in a remote area of the hill country of Ephraim. One day he brought home a woman from Bethlehem in Judah to be his concubine.
Того часу, як не було в Ізраїлі царя, був один левіт, що жив глибоко в Ефраїм-горах; він узяв собі за наложницю одну жінку з Вифлеєму в Юдеї.
Його наложниця розсердилась на нього та й утекла від нього в дім батька свого в Вифлеємі в Юдеї, і пробула там чотири місяці.
Тоді чоловік її пустивсь у дорогу за нею, щоб вибачитись перед нею й узяти назад до себе. А був при ньому його наймит та пара ослів. Ввела вона його в дім батька свого; батько ж молодиці, побачивши його, радо вийшов йому назустріч.
Her father urged him to stay awhile, so he stayed three days, eating, drinking, and sleeping there.
І затримав його у себе тесть, батько молодиці, й пробув він три дні в нього. Там їли вони, пили й спали.
On the fourth day the man was up early, ready to leave, but the woman’s father said to his son-in-law, “Have something to eat before you go.”
Четвертого ж дня встали вони вдосвіта, й зять заходився збиратися в дорогу, та батько молодиці сказав до нього: “Підкріпись перш шматком хліба, й тоді собі підете.”
So the two men sat down together and had something to eat and drink. Then the woman’s father said, “Please stay another night and enjoy yourself.”
От вони обоє зостались і їли та пили вкупі. Батько молодиці сказав до чоловіка: “Лишися ще раз на ніч та повеселися.”
The man got up to leave, but his father-in-law kept urging him to stay, so he finally gave in and stayed the night.
Чоловік же підвівсь, щоб іти в дорогу, але тесть присилував його так, що він ще раз переночував там.
On the morning of the fifth day he was up early again, ready to leave, and again the woman’s father said, “Have something to eat; then you can leave later this afternoon.” So they had another day of feasting.
Коли ж він устав п'ятого дня вранці, щоб іти в дорогу, сказав батько молодиці: “Підкріпися!” І так загаялись, покіль день схилився. І їли собі знов обидва.
Later, as the man and his concubine and servant were preparing to leave, his father-in-law said, “Look, it’s almost evening. Stay the night and enjoy yourself. Tomorrow you can get up early and be on your way.”
Тоді чоловік устав у дорогу, сам він і його наложниия й наймит, тесть же, батько молодиці, сказав до нього: “Дивись, як день уже хилиться до вечора, ночуй тут, глянь бо — смеркає. Ночуй тут та повеселися, а взавтра рано встанете й підете в дорогу додому.”
But this time the man was determined to leave. So he took his two saddled donkeys and his concubine and headed in the direction of Jebus (that is, Jerusalem).
Чоловік же не схотів уже ночувати, вирушив у дорогу й прибув навпроти Євусу тобто Єрусалиму, з парою навантажених ослів і наложницею.
It was late in the day when they neared Jebus, and the man’s servant said to him, “Let’s stop at this Jebusite town and spend the night there.”
Як же були вони під Євусом, і день вельми вже був схилився, каже наймит своєму панові: “Завернімо лишень у це євусійське місто й переночуємо в ньому.”
“No,” his master said, “we can’t stay in this foreign town where there are no Israelites. Instead, we will go on to Gibeah.
Але пан його мовив до нього: “Не завернемо в місто чужинців, що не з синів Ізраїля. Підемо далі до Гівеа.”
Come on, let’s try to get as far as Gibeah or Ramah, and we’ll spend the night in one of those towns.”
І сказав він наймитові своєму: “Ходи лишень та дійдемо до якогось із міст, і переночуємо в Гівеа або в Рамі.”
So they went on. The sun was setting as they came to Gibeah, a town in the land of Benjamin,
І попростували вони далі; поблизу Гівеа Веніямина зайшло на їхніх очах сонце.
so they stopped there to spend the night. They rested in the town square, but no one took them in for the night.
І завернули вони туди, щоб у Гівеа переночувати. Ввійшов левіт та й сів на майдані в місті, бо ніхто не прийняв їх до себе на ночівлю.
That evening an old man came home from his work in the fields. He was from the hill country of Ephraim, but he was living in Gibeah, where the people were from the tribe of Benjamin.
Але саме тоді переходив один старенький чоловік що повертався ввечері з роботи а полі. Родом він був з Ефраїмських гір, але жив у Гівеа, хоч тамтешні люди й були веніяминяни.
When he saw the travelers sitting in the town square, he asked them where they were from and where they were going.
Споглянувши, побачив старенький того подорожнього на майдані в місті та й спитав: “Куди йдеш і звідкіля ти?”
Цей відказав: “Ми йдемо з Вифлеєму Юдейського в саму середину Ефраїмських гір; я родом звідти; ходив я у Вифлеєм Юдейський, і повертаюсь тепер додому, та ніхто не хоче прийняти нас у свою господу,
even though we have everything we need. We have straw and feed for our donkeys and plenty of bread and wine for ourselves.”
дарма, що в мене є й солома й ослам паша, є й хліб, є й вино для мене й для твоєї слугині й для наймита, що при твоїх слугах; нічого не бракує.”
“You are welcome to stay with me,” the old man said. “I will give you anything you might need. But whatever you do, don’t spend the night in the square.”
Старий чоловік сказав: “Не журись! Чого б тобі тільки треба, здайся на мене, тільки не ночуй надворі.”
So he took them home with him and fed the donkeys. After they washed their feet, they ate and drank together.
І увів він їх до себе в хату й дав ослам їсти; і обмивши собі ноги, їли вони і пили.
While they were enjoying themselves, a crowd of troublemakers from the town surrounded the house. They began beating at the door and shouting to the old man, “Bring out the man who is staying with you so we can have sex with him.”
Тим часом, коли вони гарно веселились, обступили горожани, нікчемні людці, хату й, гримаючи в двері, заходилися вигукувати до старенького господаря хати: “Виведи чоловіка, що зайшов до тебе в хату, бо ми хочемо його спізнати!”
The old man stepped outside to talk to them. “No, my brothers, don’t do such an evil thing. For this man is a guest in my house, and such a thing would be shameful.
Вийшов до них чоловік, господар хати, та й сказав до них: “Ні, браття! Не чиніть, я прошу вас, лиха! Коли цей чоловік зайшов до мене в господу, не чиніть такої нечести!
Here, take my virgin daughter and this man’s concubine. I will bring them out to you, and you can abuse them and do whatever you like. But don’t do such a shameful thing to this man.”
Ось у мене дочка-дівиця, а в нього наложниця; виведу їх вам: знущайтеся над ними та робіть, що вам довподоби; над цим же чоловіком не чиніть такої нечести.”
But they wouldn’t listen to him. So the Levite took hold of his concubine and pushed her out the door. The men of the town abused her all night, taking turns raping her until morning. Finally, at dawn they let her go.
Та ті людці, однак, не хотіли його слухати. Тоді взяв чоловік свою наложницю й вивів її до них за двері, й вони злягалися з нею, а, зловживши нею цілу ніч до ранку, покинули її, як зоря зачервонілась.
At daybreak the woman returned to the house where her husband was staying. She collapsed at the door of the house and lay there until it was light.
Коли ж розвиднілось, повернулась молодиця та й повалилась перед дверима того чоловіка, де був її пан, і лежала там, покіль настав день.
When her husband opened the door to leave, there lay his concubine with her hands on the threshold.
Устав уранці її пан, відчинив двері й вийшов, щоб іти своєю дорогою, аж наложниця його лежить перед дверима хати, розкинувши руки на дорозі.
Сказав він до неї: “Вставай, підемо!” А вона ні слова. Тоді він узяв її, поклав на осла й рушив назад додому.
When he got home, he took a knife and cut his concubine’s body into twelve pieces. Then he sent one piece to each tribe throughout all the territory of Israel.
Повернувшися додому, вхопив ножа, взяв наложницю, розшматував її на дванадцять куснів і розіслав їх по всій землі Ізраїльській.
Everyone who saw it said, “Such a horrible crime has not been committed in all the time since Israel left Egypt. Think about it! What are we going to do? Who’s going to speak up?”
І кожен, хто те бачив, говорив уголос: “Такого не бувало й не видано з того часу, як Ізраїль вийшов з Єгипту, по цей день! Тож подумайте про це, порадьте, скажіть, що чинити!”