Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Хоменка
Israel Provides Wives for Benjamin
The Israelites had vowed at Mizpah, “We will never give our daughters in marriage to a man from the tribe of Benjamin.”
The Israelites had vowed at Mizpah, “We will never give our daughters in marriage to a man from the tribe of Benjamin.”
І заприсягли були сини Ізраїля Міцпі: “Ніхто з нас не віддасть дочки за веніяминянина.”
Now the people went to Bethel and sat in the presence of God until evening, weeping loudly and bitterly.
Пішов народ у Бетел, і сиділи вони там аж до вечора перед Богом і зняли великий лемент та стали плакати вголос,
“O LORD, God of Israel,” they cried out, “why has this happened in Israel? Now one of our tribes is missing from Israel!”
кажучи: “Чому, Господи, Боже Ізраїля, так в Ізраїлі сталось, що нині не стало одного коліна в Ізраїлі?”
Early the next morning the people built an altar and presented their burnt offerings and peace offerings on it.
Другого дня встав народ уранці, й спорудили вони там жертовник і принесли всепаленя та мирні жертви.
Then they said, “Who among the tribes of Israel did not join us at Mizpah when we held our assembly in the presence of the LORD?” At that time they had taken a solemn oath in the LORD’s presence, vowing that anyone who refused to come would be put to death.
І питали сина Ізраїля: “Хто з усіх колін Ізраїля не прибув на збори Господні?” Бо присягнено було великою присягою: хто, мовляв, не прийде в Міцпу перед Господа, того скарати смертю.
The Israelites felt sorry for their brother Benjamin and said, “Today one of the tribes of Israel has been cut off.
Жаль стало синам Ізраїля братів своїх веніяминян, і говорили вони: “Винищено нині одне коліно з Ізраїля.
How can we find wives for the few who remain, since we have sworn by the LORD not to give them our daughters in marriage?”
Що нам робити з тими, що зостались? Де взяти їм жінок? Таж ми заклялись Господом, що не віддаватимемо за них наших дочок?”
So they asked, “Who among the tribes of Israel did not join us at Mizpah when we assembled in the presence of the LORD?” And they discovered that no one from Jabesh-gilead had attended the assembly.
І спитали: “Чи нема часом кого з колін Ізраїля, що не прийшов був перед Господа в Міцпу?” І виявилось, що ніхто з Явеш-Гілеаду не прибув на збори в табір.
For after they counted all the people, no one from Jabesh-gilead was present.
І справді, як було зроблено перегляд народу, не знайшлось між ним ні одного з мешканців Явеш-Гілеаду.
So the assembly sent 12,000 of their best warriors to Jabesh-gilead with orders to kill everyone there, including women and children.
Тоді громада послала туди дванадцять тисяч найхоробріших мужів і наказала їм: “Ідіть та й повбивайте мешканців Явеш-Гілеаду мечем, разом із жінками й дітьми.
Але ось як маєте робити: кожного мужчину й кожну жінку, що взнала чоловіка, ви виб'єте впень; дівиць же зоставите живими.” Так і вчинили.
Among the residents of Jabesh-gilead they found 400 young virgins who had never slept with a man, and they brought them to the camp at Shiloh in the land of Canaan.
І знайшли між мешканцями Явеш-Гілеаду чотириста молодих дівчат-дівиць, що не знали чоловічого ложа, й привели їх у табір у Шіло, що в Ханаан-землі.
The Israelite assembly sent a peace delegation to the remaining people of Benjamin who were living at the rock of Rimmon.
Тоді громада послала посланців, щоб перемовитися з веніяминянами, які були на Ріммон-скелі, та об'явити їм мир.
Then the men of Benjamin returned to their homes, and the 400 women of Jabesh-gilead who had been spared were given to them as wives. But there were not enough women for all of them.
Повернулись тоді веніяминяни, й передано їм дівчата, що зосталися живими з жінок Явеш-Гілеаду. Але й так їх не вистачило для всіх.
The people felt sorry for Benjamin because the LORD had made this gap among the tribes of Israel.
І жалкував народ над Веніямином, що Господь учинив таку втрату в Ізраїлі.
So the elders of the assembly asked, “How can we find wives for the few who remain, since the women of the tribe of Benjamin are dead?
Старші в громаді й сказали: “Що нам зробити з тими, що зостались, де взяти для них жінок?” Бо й жіноцтво було винищене у Веніямина.
There must be heirs for the survivors so that an entire tribe of Israel is not wiped out.
І говорили: “Як зберегти те, що зосталось від Веніямина, щоб не перевелось одне коліно в Ізраїлі?
But we cannot give them our own daughters in marriage because we have sworn with a solemn oath that anyone who does this will fall under God’s curse.”
Тільки ж не можна нам дочок наших віддавати за них, бо сини Ізраїля поклялись, ось як: Проклят, хто віддасть за Веніямина дочку!”
Then they thought of the annual festival of the LORD held in Shiloh, south of Lebonah and north of Bethel, along the east side of the road that goes from Bethel to Shechem.
Та потім сказали собі: щороку, мовляв, буває свято Господнє в Шіло, що лежить на північ від Бетелу, на схід від шляху, що йде вгору від Бетелу до Сихему й на південь від Левони.
They told the men of Benjamin who still needed wives, “Go and hide in the vineyards.
Отож дали вони синам Веніямина таку пораду: “Ідіть, засядьтеся в виноградниках та й ждіть,"
When you see the young women of Shiloh come out for their dances, rush out from the vineyards, and each of you can take one of them home to the land of Benjamin to be your wife!
І як побачите, що дочки Шіло вийдуть на танок і хороводи, вискочіть з виноградників, і кожен з вас нехай викраде собі шілоську дівчину за жінку, та й ідіть додому в землю Веніямина.
And when their fathers and brothers come to us in protest, we will tell them, ‘Please be sympathetic. Let them have your daughters, for we didn’t find wives for all of them when we destroyed Jabesh-gilead. And you are not guilty of breaking the vow since you did not actually give your daughters to them in marriage.’”
Якже прийдуть батьки їхні чи брати скаржитись перед нами, ми відкажемо їм: “Простіть їм на наш рахунок: бо й ми не могли взяти для кожного з них жінки на війні, та й ви не дали їх їм (добровільно); бо тоді були б ви винні.”
So the men of Benjamin did as they were told. Each man caught one of the women as she danced in the celebration and carried her off to be his wife. They returned to their own land, and they rebuilt their towns and lived in them.
Так і зробили сини Веніямина: здобули собі, скільки їм було треба жінок між танцюючими, що їх схопили, та й пішли собі назад у своє спадкоємство, відбудували міста й осілись у них.
Then the people of Israel departed by tribes and families, and they returned to their own homes.
І розійшлись тоді сини Ізраїля звідтіль кожний у своє коліно та до свого роду; кожен повернувся до свого наділу.