Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Хоменка
Авімелех, син Єрувваала, прибув у Сихем до братів матері своєї і мовив до них і до всієї родини дому матері своєї:
“Ask the leading citizens of Shechem whether they want to be ruled by all seventy of Gideon’s sons or by one man. And remember that I am your own flesh and blood!”
“Скажіть так, щоб було чути всім господарям Сихему: що, мовляв, краще для вас: чи щоб правили вами 70 чоловік, тобто всі сини Єрувваала, а чи щоб правив вами один? Та пам'ятайте, що я ваша кість і ваше тіло.”
So Abimelech’s uncles gave his message to all the citizens of Shechem on his behalf. And after listening to this proposal, the people of Shechem decided in favor of Abimelech because he was their relative.
Брати його матері сказали все те мешканцям Сихему так, що чули всі, і прихилилося їхнє серце до Авімелеха, бо вони говорили: “Він брат нам.”
They gave him seventy silver coins from the temple of Baal-berith, which he used to hire some reckless troublemakers who agreed to follow him.
То й дали вони йому сімдесят шеклів срібла з капища Ваал-Беріта; за них найняв Авімелех пройдисвітів та зухвальців, що пішли за ним.
Наскочив він на дім батька свого в Офрі та й повбивав братів своїх, синів Єрувваала, сімдесят чоловік, на одному камені. Один тільки Йотам, найменший син Єрувваала, лишився живим, бо сховався.
Зібралися тоді мешканці Сихему й увесь Бет-Мілло та пішли й обрали собі Авімелеха за царя під пам'ятковим дубом, що був біля Сихему.
Jotham’s Parable
When Jotham heard about this, he climbed to the top of Mount Gerizim and shouted,
“Listen to me, citizens of Shechem!
Listen to me if you want God to listen to you!
Коли переказано це Йотамові, він вийшов і став на верху гори Герізім і голосно кликнув до них, кажучи: “Слухайте мене, городяни сихемські, щоб і Бог вас слухав!
Once upon a time the trees decided to choose a king.
First they said to the olive tree,
‘Be our king!’
First they said to the olive tree,
‘Be our king!’
Давно колись пустились дерева в дорогу, щоб помазати царя над собою. І сказали вони до оливки: Царюй над нами!
But the olive tree refused, saying,
‘Should I quit producing the olive oil
that blesses both God and people,
just to wave back and forth over the trees?’
‘Should I quit producing the olive oil
that blesses both God and people,
just to wave back and forth over the trees?’
Оливка ж їм відповіла: Чи я ж мою оливу занедбаю, якою шанують Бога і людей, і піду хитатися над деревами?
“Then they said to the fig tree,
‘You be our king!’
‘You be our king!’
Тоді сказали дерева до смоковниці: Ходи ти, царюй над нами!
But the fig tree also refused, saying,
‘Should I quit producing my sweet fruit
just to wave back and forth over the trees?’
‘Should I quit producing my sweet fruit
just to wave back and forth over the trees?’
Смоковниця ж їм відказала: Чи то ж солодощі мої занедбаю та смачний плід мій, і піду хитатися над деревами?
“Then they said to the grapevine,
‘You be our king!’
‘You be our king!’
Тоді до виноградини дерева сказали: Ходи вже ти, царюй над нами!
But the grapevine also refused, saying,
‘Should I quit producing the wine
that cheers both God and people,
just to wave back and forth over the trees?’
‘Should I quit producing the wine
that cheers both God and people,
just to wave back and forth over the trees?’
А й виноградина їм каже: Чи то я могла б та вино моє занедбати, що звеселяє Бога й людей, та піти гойдатися над деревами?
“Then all the trees finally turned to the thornbush and said,
‘Come, you be our king!’
‘Come, you be our king!’
Нарешті всі дерева кажуть до тернини: Іди хоч ти, царюй над нами!
And the thornbush replied to the trees,
‘If you truly want to make me your king,
come and take shelter in my shade.
If not, let fire come out from me
and devour the cedars of Lebanon.’”
‘If you truly want to make me your king,
come and take shelter in my shade.
If not, let fire come out from me
and devour the cedars of Lebanon.’”
Тернина ж до дерев відказала: Коли ви справді хочете помазати мене царем над вами, то йдіть у моїм холодку ховайтесь; а як ні, вибухне огонь з тернини та й пожере кедри ливанські.
Jotham continued, “Now make sure you have acted honorably and in good faith by making Abimelech your king, and that you have done right by Gideon and all of his descendants. Have you treated him with the honor he deserves for all he accomplished?
Отож, якщо ви чесно й правдиво вчинили, наставивши царем Авімелеха, і якщо ви гарно вчинили з Єрувваалом і з його домом, і якщо ви відплатили йому добродійства по заслузі, —
For he fought for you and risked his life when he rescued you from the Midianites.
за вас бо воював мій батько і покладав свою душу і визволив вас із рук мідіян,
But today you have revolted against my father and his descendants, killing his seventy sons on one stone. And you have chosen his slave woman’s son, Abimelech, to be your king just because he is your relative.
ви ж сьогодні постали проти дому батька мого, і синів його, сімдесят чоловік, стяли на однім камені та й поставили Авімелеха, сина його рабині, царем над городянами Сихему, бо він брат вам;
“If you have acted honorably and in good faith toward Gideon and his descendants today, then may you find joy in Abimelech, and may he find joy in you.
якщо сьогодні, кажу, ви чесно й правдиво вчинили з Єрувваалом та з його домом, то тіштеся собі Авімелехом, і нехай він втішається вами.
But if you have not acted in good faith, then may fire come out from Abimelech and devour the leading citizens of Shechem and Beth-millo; and may fire come out from the citizens of Shechem and Beth-millo and devour Abimelech!”
Якщо ж ні, то нехай вибухне вогонь від Авімелеха й пожере городян Сихему й Бет-Мілло, і нехай вибухне вогонь від мешканців Сихему й Бет-Мілло й пожере Авімелеха!”
Then Jotham escaped and lived in Beer because he was afraid of his brother Abimelech.
І втік Йотам щоскоріш та, прибувши до Бееру, оселився там далеко від Авімелеха, брата свого.
Shechem Rebels against Abimelech
After Abimelech had ruled over Israel for three years,
Три роки царював Авімелех над Ізраїлем.
God sent a spirit that stirred up trouble between Abimelech and the leading citizens of Shechem, and they revolted.
Тоді попустив Бог злому духові ввійти між Авімелеха та мешканців сихемських, так що городяни сихемські перестали йому коритися,
God was punishing Abimelech for murdering Gideon’s seventy sons, and the citizens of Shechem for supporting him in this treachery of murdering his brothers.
щоб відомстився злочин супроти сімдесятьох синів Єрувваала й щоб кров їхня впала на Авімелеха, їхнього брата, який повбивав їх, і на мешканців сихемських, які допомогли йому вбити своїх братів.
The citizens of Shechem set an ambush for Abimelech on the hilltops and robbed everyone who passed that way. But someone warned Abimelech about their plot.
Отож влаштували мешканці сихемські на нього засідку на верхах гір і грабували кожного, хто проходив тудою проз них; і донесено про це Авімелехові.
One day Gaal son of Ebed moved to Shechem with his brothers and gained the confidence of the leading citizens of Shechem.
Тим часом Гаал, син Еведа, трапився проходом з братією своєю в Сихемі, й сихемські мешканці звірились на нього.
During the annual harvest festival at Shechem, held in the temple of the local god, the wine flowed freely, and everyone began cursing Abimelech.
І вийшовши в поле, визбирали виноград свій і видавили вино та й весело забенкетували, а далі ввійшли в капище бога свого та їли й пили і кляли Авімелеха.
Ось тут Гаал, син Еведа, й промовив: “Яке право має Авімелех до Сихему, щоб ми йому служили? Чи син Єрувваала та його намісник Зевул не служили колись людям Хамора, пращура Сихема? То чого ж маємо ми йому служити?
Коли б так народ цей був під моїми наказами! Я прогнав би Авімелеха й сказав би йому: Досить уже твого володіння, забирайся геть!”
But when Zebul, the leader of the city, heard what Gaal was saying, he was furious.
Дочувся Зевул, начальник міста, про слова Гаала, сина Еведа, і запалав він гнівом;
і послав він посланців до Авімелеха в Аруму, щоб йому сказати: “Прийшов оце Гаал, син Еведа, зо своєю братією в Сихем та й підбурюють проти тебе місто.
Come by night with an army and hide out in the fields.
Тож вирушай цієї ночі, ти й твій люд, що при тобі, та заляж засідкою в полі;
In the morning, as soon as it is daylight, attack the city. When Gaal and those who are with him come out against you, you can do with them as you wish.”
завтра ж уранці, як тільки зійде сонце, встанеш хутко й нападеш на місто. Бо він якраз виходитиме з людьми своїми на тебе, то й зробиш із ним, що і як зможеш.”
So Abimelech and all his men went by night and split into four groups, stationing themselves around Shechem.
Устав Авімелех вночі з усіма людьми, що мав при собі, та й засіли вони чотирма загонами проти Сихему.
Gaal was standing at the city gates when Abimelech and his army came out of hiding.
Як же Гаал, син Еведа, вийшов і став при вході в міську браму, Авімелех з людьми, що мав при собі, вискочив із засідки.
When Gaal saw them, he said to Zebul, “Look, there are people coming down from the hilltops!”
Zebul replied, “It’s just the shadows on the hills that look like men.”
Zebul replied, “It’s just the shadows on the hills that look like men.”
Побачив Гаал людей та й сказав до Зевула: “Он спускається військо з вершин гір.” А Зевул йому: “То тінь від гір здається тобі людьми.”
Озвавсь Гаал удруге та й сказав: “Он таки справді спускається військо з середини країни, й один загін простує дорогою від дуба чародіїв.”
Then Zebul turned on him and asked, “Now where is that big mouth of yours? Wasn’t it you that said, ‘Who is Abimelech, and why should we be his servants?’ The men you mocked are right outside the city! Go out and fight them!”
Тут Зевул йому й каже: “Де ж вона, твоя губа, що нею ти вихвалявся: Хто він такий, отой Авімелех, щоб ми йому служили? Оце ж і є ті люди, що ти зневажав. Вийди тепер і бийся з ними!”
So Gaal led the leading citizens of Shechem into battle against Abimelech.
І вирушив Гаал на чолі городян сихемських і став з Авімелехом битися.
But Abimelech chased him, and many of Shechem’s men were wounded and fell along the road as they retreated to the city gate.
Та Авімелех розбив його, й він утік від нього; і полягло багато вбитих аж до самої міської брами.
Abimelech returned to Arumah, and Zebul drove Gaal and his brothers out of Shechem.
Тоді Авімелех повернувся назад у Таруму; Зевул же прогнав Гаала й братію його, так що вони в Сихемі вже більше не жили.
The next day the people of Shechem went out into the fields to battle. When Abimelech heard about it,
На другий день вийшов народ у поле, і донесено про це Авімелехові.
he divided his men into three groups and set an ambush in the fields. When Abimelech saw the people coming out of the city, he and his men jumped up from their hiding places and attacked them.
Узяв він своїх людей і, розділивши на три загони, засів у полі. Скоро він побачив, що народ виходить з міста, наскочив на них і побив їх.
Abimelech and his group stormed the city gate to keep the men of Shechem from getting back in, while Abimelech’s other two groups cut them down in the fields.
Сам же Авімелех і загін, що був при ньому, кинулись наперед і зайняли становище при вході в міську браму, тим часом, як другі два загони напали на тих, що були в полі, та й повбивали їх.
The battle went on all day before Abimelech finally captured the city. He killed the people, leveled the city, and scattered salt all over the ground.
І бив Авімелех на місто увесь той день, завоював його і вибив людей, що були в ньому, саме ж місто зруйнував і засіяв сіллю.
Довідавшись, мешканці Сихемської башти кинулись у вземлища під капищем Ел-Беріта.
Someone reported to Abimelech that the citizens had gathered in the temple,
Як же донесено Авімелехові, що мешканці Сихемської башти збились у ній докупи,
so he led his forces to Mount Zalmon. He took an ax and chopped some branches from a tree, then put them on his shoulder. “Quick, do as I have done!” he told his men.
пішов він з усім людом, що мав при собі, на Цалмон-гору і, вхопивши сокиру, відтяв з дерева гілляку, підняв її, закинув собі на плечі та й сказав народові, що був з ним: “Мерщій, що зробив я, зробіть і ви!”
So each of them cut down some branches, following Abimelech’s example. They piled the branches against the walls of the temple and set them on fire. So all the people who had lived in the tower of Shechem died — about 1,000 men and women.
І ввесь народ теж нарубав кожен для себе по гілляці, й вони рушили за Авімелехом, накидали гілляк до вземлищ та й запалили вогонь у ньому так, що мешканці Сихемської башти також загинули, до тисячі душ, чоловіків та жінок.
Then Abimelech attacked the town of Thebez and captured it.
Тоді рушив Авімелех на Тевец, обложив і здобув його.
But there was a strong tower inside the town, and all the men and women — the entire population — fled to it. They barricaded themselves in and climbed up to the roof of the tower.
Була ж посеред міста кріпка башта. І повтікали туди всі чоловіки й жінки, усі мешканці міста, замкнулись у ній та й повиходили наверх, на покрівлю башти,
Abimelech followed them to attack the tower. But as he prepared to set fire to the entrance,
Авімелех підійшов до башти, щоб здобувати її, і наблизився до дверей башти, щоб її підпалити.
a woman on the roof dropped a millstone that landed on Abimelech’s head and crushed his skull.
Та одна жінка кинула йому на голову верхній жорновий камінь і провалила череп.
He quickly said to his young armor bearer, “Draw your sword and kill me! Don’t let it be said that a woman killed Abimelech!” So the young man ran him through with his sword, and he died.
Притьмом кликнув він на джуру зброєносця свого, й повелів йому “Добудь меча твого й убий мене щоб не говорили про мене: баба його, мовляв, убила!” Пробив його тоді джура, й він помер.
When Abimelech’s men saw that he was dead, they disbanded and returned to their homes.
Ізраїльтяни ж, побачивши, що Авімелех помер, розійшлися по своїх домівках.
In this way, God punished Abimelech for the evil he had done against his father by murdering his seventy brothers.
Так відплатив Бог Авімелехові за злочин, що заподіяв батькові своєму, вбивши сімдесятьох братів своїх.