Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Турконяка
David Destroys the Amalekites
Three days later, when David and his men arrived home at their town of Ziklag, they found that the Amalekites had made a raid into the Negev and Ziklag; they had crushed Ziklag and burned it to the ground.
Three days later, when David and his men arrived home at their town of Ziklag, they found that the Amalekites had made a raid into the Negev and Ziklag; they had crushed Ziklag and burned it to the ground.
І сталося, коли входив Давид і його мужі третього дня до Секелака, то Амалик напав на південь й на Секелак і побив Секелак та запалив його вогнем.
They had carried off the women and children and everyone else but without killing anyone.
А жінок і все, що в ньому, від малого аж до великого, не вбили, ні мужа, ні жінку, але взяли в полон і відійшли своєю дорогою.
When David and his men saw the ruins and realized what had happened to their families,
І прийшов Давид і його мужі до міста, і ось воно спалене вогнем, а їхні жінки, і їхні сини, і їхні дочки взяті в полон.
they wept until they could weep no more.
І підняв Давид і його мужі свій голос, і плакали, аж доти, доки не було в них сили далі плакати.
David’s two wives, Ahinoam from Jezreel and Abigail, the widow of Nabal from Carmel, were among those captured.
І обох жінок Давида взято в полон, Ахіноому, єзраелітку, і Авіґею, жінку Навала, кармилійця.
David was now in great danger because all his men were very bitter about losing their sons and daughters, and they began to talk of stoning him. But David found strength in the LORD his God.
І Давид дуже засмутився, бо народ сказав побити його камінням, оскільки тяжкою була душа всього народу, кожного за його синів і за його дочок. Та Давид укріпився в Господі, Богові своєму.
Then he said to Abiathar the priest, “Bring me the ephod!” So Abiathar brought it.
І Давид звернувся до Авіятара, священика, сина Ахімелеха: Принесіть ефод!
Then David asked the LORD, “Should I chase after this band of raiders? Will I catch them?”
And the LORD told him, “Yes, go after them. You will surely recover everything that was taken from you!”
And the LORD told him, “Yes, go after them. You will surely recover everything that was taken from you!”
І запитав Давид у Господа, кажучи: Чи гнатися мені за цією групою? Чи наздожену я їх? Той відказав йому: Женися, бо ти безсумнівно наздоженеш [1] і неодмінно визволиш [2]їх!
So David and his 600 men set out, and they came to the brook Besor.
І пішов Давид, сам і з ним шістсот мужів, і приходять аж до річки Восора, а надлишок остався.
But 200 of the men were too exhausted to cross the brook, so David continued the pursuit with 400 men.
І гнався чотирма сотнями мужів, а залишилося двісті мужів, які осіли на другому боці потоку Восора.
Along the way they found an Egyptian man in a field and brought him to David. They gave him some bread to eat and water to drink.
І знаходять в полі мужа, єгиптянина, і беруть його, та провадять його до Давида в полі. І дають йому хліб, і він з’їв, і напоїли його водою.
They also gave him part of a fig cake and two clusters of raisins, for he hadn’t had anything to eat or drink for three days and nights. Before long his strength returned.
І дають йому частину смоківниць, і він з’їв. І піднявся його дух в ньому, бо він не їв хліба і не пив води три дні й три ночі.
“To whom do you belong, and where do you come from?” David asked him.
“I am an Egyptian — the slave of an Amalekite,” he replied. “My master abandoned me three days ago because I was sick.
“I am an Egyptian — the slave of an Amalekite,” he replied. “My master abandoned me three days ago because I was sick.
І сказав йому Давид: Звідки ти, і чий ти? А слуга-єгиптянин відповів: Я — раб чоловіка-амаликійця, і мій володар мене залишив, бо я захворів — сьогодні вже три дні.
We were on our way back from raiding the Kerethites in the Negev, the territory of Judah, and the land of Caleb, and we had just burned Ziklag.”
І ми напали на південь Холтія, і на юдейські околиці, та на південь Хелува, а Селак ми спалили вогнем.
“Will you lead me to this band of raiders?” David asked.
The young man replied, “If you take an oath in God’s name that you will not kill me or give me back to my master, then I will guide you to them.”
The young man replied, “If you take an oath in God’s name that you will not kill me or give me back to my master, then I will guide you to them.”
І сказав йому Давид: Чи поведеш мене до цієї групи? А той відповів: Поклянися ж мені Богом, що не уб’єш мене і не видаси мене в руки мого володаря, то я поведу тебе до цієї групи.
So he led David to them, and they found the Amalekites spread out across the fields, eating and drinking and dancing with joy because of the vast amount of plunder they had taken from the Philistines and the land of Judah.
І повів його туди, і ось ці розсіялися по поверхні всієї землі, їли і пили, і святкували з причини всієї великої здобичі, яку взяли із землі филистимців та із землі Юди.
David and his men rushed in among them and slaughtered them throughout that night and the entire next day until evening. None of the Amalekites escaped except 400 young men who fled on camels.
І Давид напав на них, і громив їх від світанку аж до вечора, і на другий день, і не спасся з них ніхто, хіба лише чотириста слуг, які посідали на ослів і втекли.
David got back everything the Amalekites had taken, and he rescued his two wives.
Тож Давид відібрав усе, що захопили амаликійці, і відібрав обох своїх жінок.
Nothing was missing: small or great, son or daughter, nor anything else that had been taken. David brought everything back.
І не забракло їм нічого від малого й аж до великого, і від здобичі, і аж до синів і дочок, і до всього їхнього, що захопили, — Давид повернув усе.
He also recovered all the flocks and herds, and his men drove them ahead of the other livestock. “This plunder belongs to David!” they said.
І взяв Давид усі отари та стада, і відвів перед здобиччю. А вони називали здобич: Це здобич Давида.
Then David returned to the brook Besor and met up with the 200 men who had been left behind because they were too exhausted to go with him. They went out to meet David and his men, and David greeted them joyfully.
І приходить Давид до двохсот мужів, які були залишені, щоб не йшли за Давидом, а він їх розмістив біля потоку Восор, і вони вийшли назустріч Давидові та назустріч народові, який з ним. І прийшов Давид до народу, і запитали його про мир.
But some evil troublemakers among David’s men said, “They didn’t go with us, so they can’t have any of the plunder we recovered. Give them their wives and children, and tell them to be gone.”
А кожний гнівливий і поганий чоловік з мужів-воїнів, які пішли з Давидом, у відповідь сказав: Оскільки вони не гналися з нами, то ми не дамо їм нічого зі здобичі, яку ми захопили, хіба що тільки нехай кожний забере свою жінку та своїх дітей, і нехай повертаються!
But David said, “No, my brothers! Don’t be selfish with what the LORD has given us. He has kept us safe and helped us defeat the band of raiders that attacked us.
Та Давид промовив: Не вчините так після того, як Господь передав нам ворогів і зберіг нас, і Господь передав у наші руки групу, яка на нас напала!
Who will listen when you talk like this? We share and share alike — those who go to battle and those who guard the equipment.”
І хто послухається цих ваших слів? Адже вони не гірші від вас! Тому відповідно до частки того, хто пішов на війну, такою буде частка того, хто сидів над речами! Саме так будуть поділені!
From then on David made this a decree and regulation for Israel, and it is still followed today.
І було так від того дня й надалі, і стало для Ізраїля приписом і правилом аж до сьогодні.
When he arrived at Ziklag, David sent part of the plunder to the elders of Judah, who were his friends. “Here is a present for you, taken from the LORD’s enemies,” he said.
І пішов Давид до Секелака, і послав зі здобичі до старійшин Юди і своїм близьким, кажучи: Ось із здобичі Господніх ворогів,
The gifts were sent to the people of the following towns David had visited: Bethel, Ramoth-negev, Jattir,
тим, хто у Ветсурі, і тим, хто в Рамі на півдні, і тим, хто в Єтторі,
Aroer, Siphmoth, Eshtemoa,
і тим, хто в Ароірі, і тим, хто в Аммаді, і тим, хто в Сафі, і тим, хто в Естію, 28a і тим, хто в Ґеті, і тим, хто в Кінані, і тим, хто в Сафеку, і тим, хто в Тіматі,
і тим, хто в Кармилі, і тим, хто в містах Єрамила, і тим, хто в містах Кенезія,