Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
З жінки родиться чоловік, і короткий вік свій у журбі проводить;
Квіткою він виходить та й поникає; тїнню пробігає й не зупиняєсь.
І на такого ти отвираєш очі твої, і зовеш мене на суд із тобою?
Хто з нечистого може чистим родитись? Анї один.
Коли ж йому днї визначені, й число місяцїв його в тебе, коли ти назначив йому гряницю, що її не переступить,
То відступи від його, так, позирни куди геть, нехай він одпочине, покіль, як той поденщик, не скінчить дня свого.
Дереву є хоч надїя, що воно, й зрубане, знов одродиться, й пагонцї з його одростати не перестануть;
Та хоч його корінь в землї й перетрюхне й пень його завмре в поросї,
Але, як тільки почує воду, воно пустить паростки й поросте галуззєм, наче б новопосаджене; —
А чоловік, як умре, розпадає ся; відойшов, і де він подївся?
Води зникають із озера, й ріка посякає й висихає:
Так і людина ляже й не встане; покіль конець небесам, не пробудиться й не підоймесь із сну свого.
О, коли б ти да сховав мене в преисподнїй і там держав мене, аж покіль гнїв твій перейде, й положив реченець, і спогадав знов про мене!
Засне людина, та чи знов оживе ж коли небудь? Через усї днї визначеного менї часу дожидав би я, покіль прийшла б менї зміна.
Ти кликнув би, а я дав би відповідь тобі, й ти подав би ласку твору рук твоїх;
Бо тодї ти лїчив би кроки мої, та не підстерігав би гріха мого;
Ти б запечатав тодї переступ мій, й провину мою закрив би.
Та як гора, падаючи, розсипається, й скала сходить з місця свого;
Як вода стирає каміннє, а розлив її змиває пил земний, так і надїю людську ти в нїщо обертаєш.
Ти тїсниш його до кінця; змінюєш вид його й відсилаєш.
Честь його дїтям, чи нї, він того не знає, понижені вони — йому те байдуже;
Та (покіль жив,) тїло його на йому болестї чує, а душа його в йому в страданнях сумує.
← (Йова 13) | (Йова 15) →