Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливає жаль свій перед Господом. Господи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!
Не ховай лиця твого в день тїсноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.
Бо днї мої, як дим, улїтають, і костї мої, як у жарі, тлїють.
Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.
Від голосу мого стогнання пристали костї мої до тїла.
Я, мов пеликан в пустинї, мов сова на руїнах.
Не сплю і став, як одинока пташина на криші.
Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.
Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю,
Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.
Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.
Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід.
Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.
Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.
І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.
Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.
Він прихилиться до молитви понижених, і молитвою їх не погордує.
Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.
Він бо глянув з висоти сьвятинї своєї, Господь споглянув з неба на землю,
Щоб почути стогнаннє невільника, щоб розкувати дїтей смертї.
Щоб звіщали імя його на Сионї і хвалу його в Ерусалимі,
Коли разом зберуться народи і царства, щоб Господеві служити.
Він змучив в дорозї силу мою; вкоротив днї мої.
Я сказав: Боже мій, не возьми мене в половинї днїв моїх! Від роду до роду лїта твої!
З нащаду сьвіта ти утвердив землю, і небеса — твориво рук твоїх.
Вони перейдуть, ти ж останешся, вони всї, як одежа, зостаріються; як шати переміниш їх, і вони переміняться.
Ти ж все той самий, і лїтам твоїм нема кінця.
Сини слугів твоїх будуть жити, і насїннє їх не загине перед тобою.
← (Псалмів 101) | (Псалмів 103) →