Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Посходня пісня. С погадай, Господи, Давида і всї скорби його.
Як він клявся Господеві, робив обітницю могучому Богу Якова:
"Не ввійду до шатра дому мого, не ляжу на постелї відпочити;
Не дам спати очам моїм, нї дрімати повікам моїм,
Поки не знайду для Господа оселї, дому для Бога Якова!"
Ось ми чували про неї в Ефратї, знайшли її на полях Яарських*.
Ходїмо, ввійдемо до дому його, поклонимось у підніжя ніг його!
Встань, Господи, поступи на місце спокою твого, ти і скеня сили твоєї.
Сьвященники твої нехай правдою зодягнуться, а угодники твої нехай торжествують!
Задля Давида, слуги твого, не відсилай від себе лице помазанця твого!
Клявся Господь Давидові правдою, не відступить він від неї: З плоду тїла твого посаджу на твоїм престолї.
Коли сини твої хоронити муть заповіт мій і велїння мої, котрих навчу їх, то й сини їх по всї часи седїти муть на твоїм престолї.
Бо Господь вибрав собі Сиона, бажав його собі за оселю.
Ось місце мого вічного спокою; ту оселюся, бажав бо я того.
Буду щедро благословити їду його, вбогих його хлїбом до сита нагодую.
Сьвященників спасеннєм зодягну, і побожні люде його радуватись будуть.
На тому місцї дам рости рогові Давида; я приготовив сьвітильника для помазанця мого.
Ворогів його соромом покрию, а на йому сияти ме корона його.
← (Псалмів 131) | (Псалмів 133) →