Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Хто любить науку, той любить знаннє, хто ж гнївен за докір, той безрозумен.
      Добрящий знайде в Господа ласку, а чоловіка підступного він осудить.
      Не скріпить себе чоловік безбожеством, а корінь праведних не схитнеться.
      Жена честивая — вінець чоловікові, ледача ж — мов та гниль у костях його.
      Думки у праведних — про те, що правда, а задуми безбожних — зрада.
      Безбожних слова — укладаннє засїдок, щоб кров пролити, уста ж праведних — щоб рятувати їх.
      Доторкнись, нещастє безбожних — а вже й нема їх, а дім праведних стоїть.
      О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погордї.
      Лучше бути собі простим і заробляти на себе, нїж величати себе знатним, а не мати хлїба.
      Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке.
      Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має.
      Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь праведних держиться твердо.
      Безбожний замотується в слова уст своїх; та праведник вийде з біди.
      Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, і по вчинках рук його — нагорода йому.
      Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради.
      Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу.
      Хто говорить (на судї) те, що, знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого — омана.
      Инший пустослов ранить язиком, мов мечем, язик же мудрий — загоює.
      Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний — на хвилину.
      Омана — в серцї в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує.
      Праведному біди нїякої не буде, а в беззаконників нещастя буде повно.
      Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден.
      Розсудливий чоловік ховає мовчки знаннє, дурного ж серце виголошує дурноту.
      Трудящого рука доробиться пановання, а лїнива буде підданою.
      Туга в серцї придавлює людину, та слово приязне її розвеселяє.
      Праведний показує ближньому свойму дорогу, а дорога безбожних веде його на манівцї.
      Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику цїну.
      На дорозї правди — життє, й нема на її стежцї смертї.
      ← (Приповістей 11) | (Приповістей 13) →