Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість.
Язик мудрих подає добрі відомостї, а уста безумних мелють лиш дурницї.
Господнї очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають.
Лагідний язик — се дерево жизнї, а необузданий — пригноблює духа.
Дурний нехтує отецьку науку, хто ж вважає на докір, — добрий розум має.
В дому в праведного — достаток добра, а в доходах безбожного — самий хиба розстрій.
Уста мудрих ширять знаннє, та не так серце безумних.
Жертва безбожних — гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому.
Противна Господу безбожного дорога; хто ж ходить дорогою правди — сей йому любий.
Страшенна кара тим, хто праву путь покине; й хто ненавидить докір, — погибне.
І преисподня й ад явні Господеві, а надто — серця синів людських.
Не любить ледарь тих, хто його картає, та до мудрих він також не пійде.
Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серцї, то і душа ниє.
Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть.
В нещасного всї днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина.
У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї.
Смачнїйша мисочка капусти, да з любови, анїж з приправою ненавистї теля товсте.
Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду.
Лїнивого дорога — мов тернєм встелена, дорога же праведних — гладка.
Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матїрю помітає.
Дурницї — радощі безумному, а чоловік розумний ступає правою дорогою.
Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться.
Радість чоловікові — (розумний) відказ із уст його; слово в час сказане — яке воно любе!
Путь життя мудрого веде вгору, щоб відбитись йому від пропастї в низу.
Дім надутих розвалить Господь, а межу вдовину утвердить.
Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому.
Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї.
Обдумує відказ праведного серце, уста же безбожників вимітують зло.
Далекий Господь од безбожних, молитву ж праведних він слухає.
Ясний погляд веселить серце; приятна новина тучить навіть костї.
Ухо, уважне до науки жизнї, пробуває між мудрими.
Хто відкидає упомин, — не дбає про свою душу; хто ж уважний на докір, — набуває розуму.
Страх Господень навчає мудростї, й славу випереджує покора.
← (Приповістей 14) | (Приповістей 16) →