Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком.
      Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі.
      На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.
      Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника — на день його горя.
      Всякий гордий серцем — гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться.
      Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла.
      Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його.
      Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі.
      Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.
      В царських устах — слово пророче; уста його не мають помилятись в судї.
      Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах.
      Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо.
      Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.
      Царська досада — се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його.
      В ясному поглядї царському — життє, й ласкавість його — мов довго дожиданий дощ.
      Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло.
      Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.
      Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку — надуте серце.
      Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.
      Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
      Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
      Криниця жизняна — розум у розумних, а ученість безумних — дурощі.
      Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
      Приятна мова — се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.
      Бувають путї, що здаються прості, та конець їх — дорога до смертї.
      Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.
      Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його — мов огонь жерущий.
      Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.
      Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;
      Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, — ось готове ледарство.
      Вінок величній — волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.
      Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати — се більш, нїж місто звоювати.
      У полу кидається жереб, та випад його від — Господа.
      ← (Приповістей 15) | (Приповістей 17) →