Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Оправдивши ся ж вірою, маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа,
через котрого й приступ одержали вірою в благодать сю, в котрій стоїмо і хвалимось упованнєм слави Божої.
Не тільки ж (се), а хвалимось і горем, знаючи, що горе робить терпіннє,
терпіннє ж досьвід, досьвід же надїю,
надїя ж не осоромлює, бо любов Божа вилилась у серця наші Духом сьвятим, даним нам.
Ще бо Христос, як були ми недужими, в свою пору за нечестивих умер.
Ледви бо за праведника хто вмре; хиба за благого може ще хто й одважитись умерти.
Являє ж свою любов до нас Бог (у тому), що як ще були ми грішниками, Христос за нас умер.
Много ж більше тепер, бувши оправдані кровю Його, спасемось Ним од гнїва.
Коли бо, ворогами бувши, примирились ми з Богом смертю Сина Його, то много більше, примиривши ся, спасемось у життї Його.
Не тільки ж (се), а й хвалимось у Бозї Господем нашим Ісусом Христом, через котрого тепер примиреннє прийняли.
Тим же то, як через одного чоловіка гріх у сьвіт увійшов, а через гріх смерть, так і смерть у всїх людей увійшла (через того), в кому всї згрішили.
Бо (й) до закону гріх був у сьвітї, та гріх не полїчуєть ся, коли нема закону.
Тільки ж царювала смерть од Адама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив по подобинї переступу Адамового, котрий єсть образ будучого.
Та не так і дар, як прогрішеннє. Коли бо через прогрішеннє одного многі померли, то много більше благодать Божа і дар благодаттю одного чоловіка Ісуса Христа у многих наддостаткували.
І не таке даруваннє, як (те що сталось) через одного согрішившого; суд бо з однієї (провини був) на осуд, дар же на оправданнє з многих провин.
Бо, коли через провину одного смерть царювала через одного, много більше ті, хто прийняв наддостаток благодати і дар правди, царювати муть в життю одним Ісусом Христом.
Тим же оце, як через провину одного на всїх людей осуд, так і через праведність одного на всїх людей оправданнє життя.
Яко бо через непокору одного чоловіка грішними зробились многі, так і покорою одного праведниками зроблять ся многі.
Закон же ввійшов, і намножилось гріха; де ж намножилось гріха, там ще більший наддостаток благодати,
щоб, як гріх царював у смерть, так і благодать царювала через правду у життє вічнє Ісусом Христом, Господом нашим.
← (Римлян 4) | (Римлян 6) →