Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Переклад Хоменка
Два ангела пришли в Содом к вечеру, и Лот сидел у ворот города. Увидев их, он встал им навстречу и поклонился до земли.
Коли обидва ангели прийшли над вечір у Содом, Лот сидів коло міських воріт. Як тільки Лот їх побачив, став їм навстрічу, вклонився лицем до землі,
— Господа мои, — сказал он, — пожалуйста, зайдите в дом вашего слуги. Вы сможете помыть ноги и переночевать, а ранним утром продолжите свой путь.
— Нет, — ответили они, — мы переночуем на площади.
— Нет, — ответили они, — мы переночуем на площади.
і мовив: "Прошу ж вас, люди добрі, заверніть у дім вашого слуги та заночуйте, помивши собі ноги; а раненько встанете й підете далі в дорогу свою." Та вони відповіли: "Ні, ми переночуємо на майдані."
Но он так настаивал, что они последовали за ним и вошли в дом. Он приготовил для них еду, испек пресный хлеб, и они поели.
Однак він дуже наполягав на них, і вони завернули до нього та увійшли в його дім. А він зробив їм гостину, напікши опрісноків, і вони попоїли.
Но, прежде чем они легли, все мужчины Содома, молодые и старые, окружили дом.
Ще вони не лягли, як міські чоловіки, содомські люди, від молодого до старого, увесь (без вийнятку) народ, обступили дім
Они кричали Лоту:
— Где люди, которые пришли к тебе вечером? Выведи их к нам, мы хотим развлечься с ними.101
— Где люди, которые пришли к тебе вечером? Выведи их к нам, мы хотим развлечься с ними.101
і стали гукати до Лота та й казали: "Де люди, що прийшли до тебе цієї ночі? Виведи їх до нас, хочемо їх спізнати!"
Лот вышел к ним и запер за собой дверь.
Лот же вийшов до них до входу й, зачинивши за собою двері,
Послушайте, у меня есть две дочери, которые никогда еще не были с мужчиной. Давайте я выведу их к вам, и делайте с ними, что хотите. Но не делайте ничего этим людям, которые пришли под защиту моего крова.
Он у мене дві дочки, що не знали ще мужа: дозвольте, я виведу їх до вас, а ви робіть собі з ними, що вам любо. Тільки цим людям не робіть нічого, бож вони ввійшли під покрівлю мого дому."
Они ответили:
— Прочь с дороги!
И сказали:
— Этот человек пришел сюда как чужеземец, а теперь хочет быть нам судьей! Мы поступим с тобой еще хуже, чем с ними.
Они стали оттеснять Лота и подошли, чтобы выломать дверь.
— Прочь с дороги!
И сказали:
— Этот человек пришел сюда как чужеземец, а теперь хочет быть нам судьей! Мы поступим с тобой еще хуже, чем с ними.
Они стали оттеснять Лота и подошли, чтобы выломать дверь.
А ці відказали: "Геть звідсіля! Прийшов не знати звідки, щоб жити, як чужинець, і хоче суд судити. Ось і навчимо тебе більше, ніж їх!" І стали налягати вельми на чоловіка, себто на Лота, і підступили, щоб висадити двері.
Но мужи, которые оставались внутри, протянули руки, втащили Лота в дом и заперли дверь.
Тоді мужі простягли руки, втягли Лота до себе в хату й зачинили двері;
А тех, кто был у двери дома, и молодых и старых, они поразили слепотой, так что те не могли найти дверь.
людей же, що були під дверима, від найменшого до найбільшого, вдарили сліпотою, і вони марно намагалися знайти двері.
И гости сказали Лоту:
— Кто еще у тебя здесь есть — зятья, сыновья, дочери, кто-нибудь еще в городе? Выведи их отсюда,
— Кто еще у тебя здесь есть — зятья, сыновья, дочери, кто-нибудь еще в городе? Выведи их отсюда,
Тоді мужі промовили до Лота: "Хто тут іще з твоїх? Зять, сини, дочки, хто б не був з твоїх у місті, виведи їх із цього місця,
потому что мы собираемся уничтожить это место. Вопль к Господу против этого народа так велик, что Он послал нас уничтожить его.
бо ми зруйнуємо це місце, тому що великі скарги знялися проти них перед Господом, і Господь послав нас, щоб їх вигубити."
Лот вышел и сказал своим будущим зятьям, женихам его дочерей:
— Скорее, уходите отсюда! Господь собирается уничтожить город!
Но те подумали, что он шутит.
— Скорее, уходите отсюда! Господь собирается уничтожить город!
Но те подумали, что он шутит.
Лот вийшов і промовив до своїх (майбутніх) зятів, які мали взяти його дочок, кажучи: "Вставайте, виходіте з цього місця, бо Господь хоче зруйнувати це місто." Та його зятям здавалося, що він жартує.
Когда взошла заря, ангелы стали торопить Лота, говоря:
— Торопись! Уводи отсюда свою жену и двух дочерей, а не то ты погибнешь, когда наказание падет на город.
— Торопись! Уводи отсюда свою жену и двух дочерей, а не то ты погибнешь, когда наказание падет на город.
Коли ж займалося на світання, ангели заходилися квапити Лота, кажучи: "Вставай, бери свою жінку та обох дочок, що тут з тобою, щоб не загинути тобі, як упаде на місто кара."
Он медлил, но те двое взяли его за руку, и его жену, и двух дочерей, потому что Господь был к ним милостив, и вывели их за пределы города.
Але він зволікав. Тоді мужі взяли за руку його з жінкою та обох дочок, бо Господь пощадив його; та й вивели його й полишили за містом.
Уже за пределами города один из них сказал:
— Беги отсюда! Не оглядывайся назад и не останавливайся нигде в долине! Беги в горы, а не то ты погибнешь!
— Беги отсюда! Не оглядывайся назад и не останавливайся нигде в долине! Беги в горы, а не то ты погибнешь!
А як вивели їх поза місто, один сказав: "Рятуй своє життя, не оглядайся позад себе й не зупиняйсь ніде в усій околиці! Тікай у гори, щоб ти не загинув."
Слуга Твой нашел в Твоих глазах расположение, и Ты явил103 мне великую милость, спасая мою жизнь. Но в горы мне не добежать: бедствие настигнет меня, и я погибну.
Оце твій слуга знайшов у твоїх очах ласку й велика твоя милість, як учинив ти зо мною, вирятувавши моє життя; та я не можу втекти в гори без того, щоб не скоїлося мені лихо й щоб мені не вмерти.
Вон тот городок недалеко, туда я успею добежать, и он невелик. Позволь мне бежать туда — ведь он совсем мал, не так ли? — и моя жизнь будет спасена.
Ось близько он те місто: туди можна б утекти — та й маленьке воно! Дозволь мені туди врятуватись; чи ж воно не досить маленьке, — щоб жити далі?"
Он ответил:
— Хорошо, Я выполню и эту просьбу: Я не разрушу города, о котором ты говоришь.
— Хорошо, Я выполню и эту просьбу: Я не разрушу города, о котором ты говоришь.
І відповів йому: "Гаразд, зроблю тобі й цю милість, не буду руйнувати міста, про яке говориш.
Беги туда быстрее, потому что Я104 ничего не могу сделать, пока ты не доберешься до него. (Вот почему тот город был назван Цоар105).
Поспішай і втікай туди, бо я не можу нічого зробити, поки ти туди не ввійдеш." Тому й названо це місто Цоар.
Солнце уже встало, когда Лот добрался до Цоара.
Сонце сходило на землю, як Лот увійшов у Цоар;
Тогда Господь пролил дождем на Содом и Гоморру горящую серу с небес от Господа.
тоді Господь зіслав на Содом та Гомору дощ із сірки й вогню Господнього з неба,
Он разрушил города и всю долину, и всех, кто жил в городах, и все, что росло на земле.
і винищив ті міста й усю долину та й усіх мешканців цих міст із тим, що росло на землі.
А жена Лота оглянулась назад и превратилась в соляной столб.
Жінка ж Лота озирнулась позад себе — і стала соляним стовпом.
На другое утро Авраам поднялся рано и вернулся к тому месту, где он стоял перед Господом.
Авраам же, вставши вранці, пішов на місце, де стояв був перед Господом,
Он посмотрел на Содом и Гоморру, и на всю долину, и увидел: густой дым поднимается от земли, как дым из печи.
і глянув у бік Содому та Гомори й усієї долини та й бачить: аж ось дим із землі йде вгору, наче киптява з печі.
Так, когда Бог уничтожил города долины, Он вспомнил Авраама и спас Лота от бедствия, которое разрушило города, в которых жил Лот.
І сталось, коли Бог руйнував міста округи, згадав він про Авраама й вислав Лота споміж згарищ, як руйнував ті міста, що в них жив Лот.
Лот и две его дочери покинули Цоар и поселились в горах, так как он боялся оставаться в Цоаре. Он жил в пещере со своими двумя дочерьми.
Лот же вийшов із Цоару і, зійшовши вище, осівся на горі з обома дочками, бо боявся жити в Цоарі. Він оселився в печері, він сам і обидві його дочки.
Старшая дочь сказала младшей:
— Наш отец стар, а здесь нигде нет мужчины, чтобы лечь с нами по обычаю всей земли.
— Наш отец стар, а здесь нигде нет мужчины, чтобы лечь с нами по обычаю всей земли.
Тоді старша до меншої каже: "Батько наш старий, та нема в краю нікого, щоб увійшов до нас, як то звичайно всі на світі роблять.
Давай напоим отца вином и ляжем с ним, чтобы сохранить наш род через нашего отца.
Ходім но, упиймо нашого батька вином та віддамось йому, щоб зберегти рід батьковий."
В ту ночь они напоили отца вином, и старшая дочь вошла и легла с ним. Он и не знал, когда она легла и когда встала.
І упоїли тієї ночі вином свого батька. Увійшла старша й лягла з батьком, та він не спостеріг, ні як вона лягла, ні як устала.
На другой день старшая дочь сказала младшей:
— Прошлой ночью я легла с отцом. Давай опять напоим его вином сегодня вечером, и ты войдешь и ляжешь с ним, чтобы мы могли сохранить наш род через нашего отца.
— Прошлой ночью я легла с отцом. Давай опять напоим его вином сегодня вечером, и ты войдешь и ляжешь с ним, чтобы мы могли сохранить наш род через нашего отца.
Другого дня каже старша до молодшої: "Вчора я спала з батьком. Упиймо його вином ще й цієї ночі, й увійди ти та й віддайся йому, щоб зберегти рід батьковий."
Они напоили отца вином и в эту ночь, и младшая дочь вошла и легла с ним. Он и не знал, когда она легла и когда встала.
І впоїли вином свого батька й тієї ночі. Пішла менша й лягла з ним, та він не спостеріг, ні як вона лягала, ні як уставала.
Старшая дочь родила сына и назвала его Моав106; он — отец нынешних моавитян.
і породила старша сина й назвала його ім'ям Моав. Він предок сьогоднішніх моавитян.