Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Переклад Турконяка
Иаков услышал, как сыновья Лавана говорили: «Иаков забрал все, чем владел наш отец, и скопил себе богатство за счет нашего отца».
Якось почув Яків слова Лаванових синів, які говорили: Яків забрав усе, що належало нашому батькові, і з того, що належало нашому батькові, здобув усю цю славу.
И Иаков заметил, что Лаван относится к нему не так, как раньше.
І поглянув Яків на Лаванове обличчя: він став не таким до нього, як учора чи три дні тому.
Господь сказал Иакову:
— Возвращайся в землю отцов, к своей родне, и Я буду с тобой.
— Возвращайся в землю отцов, к своей родне, и Я буду с тобой.
Господь же промовив до Якова: Повернися на землю свого батька і до свого роду, — Я буду з тобою.
Иаков послал сказать Рахили и Лии, чтобы они вышли в поле, где были его отары.
Тож послав Яків покликати Лію та Рахиль на рівнину, де були отари,
Он сказал им:
— Я вижу, что ваш отец относится ко мне не так, как прежде, но Бог моего отца со мной.
— Я вижу, что ваш отец относится ко мне не так, как прежде, но Бог моего отца со мной.
та й сказав їм: Бачу я обличчя вашого батька, — він не такий до мене, як учора чи три дні тому. Та Бог мого батька був зі мною.
Вы знаете, что я работал на вашего отца изо всех сил,
Ви ж самі знаєте, що всіма своїми силами я працював на вашого батька.
а ваш отец обманывал меня, десять раз меняя мою плату. Но Бог не дал меня ему в обиду.
А ваш батько ошукав мене: змінював мені платню щодо десяти овечок, але Бог не дозволив йому заподіяти мені зло.
Если он говорил: «Платой твоей будут крапчатые», то весь скот рождал крапчатых, а если он говорил: «Платой твоей будут пестрые», то весь скот рождал пестрых.
Коли скаже так: Рябі будуть твоєю платнею, — то народжуються всі вівці рябими; коли ж скаже: Білі будуть твоєю платнею, — то народжуються всі вівці білими.
Так Бог забрал скот у вашего отца и отдал мне.
Тож Бог забрав усю худобу від вашого батька й дав її мені.
Однажды, в то время, когда спаривается скот, мне приснился сон: я поднял взгляд и увидел, что козлы, покрывавшие коз, были пестрыми, крапчатыми или пятнистыми.
І сталося, що коли вівці парувалися, то я побачив їх уві сні на власні очі: ось козли й барани строкаті та рябі й крапчасто-рябі стрибали на овець і кіз.
Ангел Бога сказал мне во сне: «Иаков». Я ответил: «Я здесь».
І сказав мені Божий ангел уві сні: Якове! Я ж озвався: Що?
Он сказал: «Взгляни, и ты увидишь: все козлы, покрывающие скот, — пестрые, крапчатые или пятнистые, потому что Я увидел как обошелся с тобой Лаван.
А він сказав: Поглянь своїми очима і подивися на козлів і баранів — строкатих, рябих і крапчасто-рябих, — вони скачуть на овець і кіз. Адже Я побачив те, що тобі чинить Лаван.
Я — Бог Вефиля, где ты возлил масло на памятник и поклялся Мне; оставь же немедленно эту землю и возвращайся в землю, где ты родился».
Я є Бог, Який з’явився тобі на Божому місці, — де ти Мені помазав стовпа й дав Мені обітницю в молитві. Отож, сьогодні встань і вийди із цієї землі та повертайся в землю свого народження, — Я буду з тобою.
Рахиль и Лия ответили:
— Да есть ли у нас еще доля в наследстве отца?
— Да есть ли у нас еще доля в наследстве отца?
У відповідь Рахиль і Лія сказали йому: немає нам більше частки чи спадщини в домі нашого батька.
Разве не видно, что он считает нас за чужих? Он продал нас и истратил то, что за нас выручил.
Хіба не за чужинок став вважати він нас? Адже продав нас і поглинув, мов страву, наші гроші.
Конечно же, все богатство, которое Бог забрал у отца, принадлежит нам и нашим детям, так что поступай, как велит тебе Бог.
Усе багатство і слава, що їх забрав Бог у нашого батька, будуть нам і нашим дітям. Тому роби тепер те, що сказав тобі Бог.
Иаков посадил детей и жен на верблюдов,
Уставши, Яків посадив своїх жінок та своїх дітей на верблюдів,
погнал весь скот впереди себя, и взяв все добро, которое он скопил в Паддан-Араме, отправился в путь к своему отцу Исааку в землю Ханаана.
забрав усе своє майно і весь свій посуд, що придбав у Месопотамії, і все, що належало йому, щоб вирушити в Ханаанську землю до свого батька Ісаака.
Когда Лаван ушел стричь овец, Рахиль украла его божков.167
Якось Лаван пішов стригти своїх овець, а Рахиль викрала божків свого батька.
А Иаков обманул арамея Лавана, не известив его о своем уходе.
Яків же втаїв від Лавана-сирійця, не сповістив йому, що відходить геть.
Он бежал со всем своим имуществом и, перейдя реку,168 направился к нагорьям Галаада.
Він утік з усім, що належало йому, перейшов ріку і поспішив до гори Ґалаад.
На третий день Лавану сообщили, что Иаков бежал.
А на третій день Лаванові-сирійцеві сповістили, що Яків утік.
Взяв с собой родственников, он погнался за Иаковом и через семь дней настиг его в нагорьях Галаада.
Узявши всіх своїх братів із собою, він гнався слідом за ним сім днів; і наздогнав його на горі Ґалаад.
Но ночью Бог явился арамею Лавану во сне и сказал ему: «Берегись, не говори ничего Иакову, ни хорошего, ни плохого».
Та вночі Бог прийшов уві сні до Лавана-сирійця і сказав йому: Остерігайся, щоби часом не сказав ти Якову чогось злого!
Лаван догнал Иакова. Иаков уже поставил шатер в нагорьях Галаада, и Лаван с родней тоже стали там лагерем.
І наздогнав Лаван Якова. Яків поставив своє шатро на горі, а Лаван розставив своїх братів під горою Ґалаад.
Лаван сказал Иакову:
— Что ты сделал? Ты обманул меня и увел моих дочерей, как пленников на войне.
— Что ты сделал? Ты обманул меня и увел моих дочерей, как пленников на войне.
Чому ти так вчинив? — промовив Лаван до Якова. Чому ти таємно втік та ще й обікрав мене, забрав моїх дочок, мов полонених мечем?
Почему ты убежал тайком? Почему ты не сказал мне, чтобы я мог проводить тебя с радостью и с песнями, под музыку бубна и арфы?
Якби ти мені дав знати, — я відпустив би тебе з радістю, з музикою, тимпанами й гуслами.
Ты не дал мне даже поцеловать на прощание внуков и дочерей. Ты поступил безрассудно.
Невже я не удостоївся поцілувати своїх дітей і дочок? Тепер же нерозумно ти вчинив!
В моих силах причинить тебе зло, но прошлой ночью Бог твоего отца сказал мне: «Берегись, не говори Иакову ничего, ни хорошего, ни плохого».
У цей час у моїх руках влада накоїти тобі лиха, але Бог твого батька вчора сказав мені таке: Остерігайся, щоби часом не сказав ти Якову чогось злого!
Допустим, ты ушел, потому что тебе не терпелось вернуться в отцовский дом, но зачем ты украл моих божков?
Тому тепер іди, бо палко ти забажав [1] піти до дому свого батька. Але чому ти викрав моїх божків?
Иаков ответил Лавану:
— Я боялся, потому что думал, что ты силой отнимешь у меня твоих дочерей.
— Я боялся, потому что думал, что ты силой отнимешь у меня твоих дочерей.
У відповідь Яків сказав Лаванові: Я сказав: Щоби часом не забрав ти від мене своїх дочок і все, що в мене є.
Если же ты найдешь у кого-нибудь здесь своих божков, тому не жить. В присутствии родни смотри сам, есть ли у меня что-нибудь твое, и если есть, то забирай обратно.
Иаков не знал, что божков украла Рахиль.
Иаков не знал, что божков украла Рахиль.
Упізнавай, що є твого в мене, — і забирай. Та він не знайшов у нього нічого. І Яків сказав: У кого тільки знайдеш своїх божків, той не житиме перед нашими братами. Та Яків не знав, що його дружина Рахиль їх викрала.
Лаван вошел в шатер Иакова, в шатер Лии и в шатер двух служанок, но ничего не нашел. После шатра Лии он вошел в шатер Рахили.
Увійшовши в Ліїне житло, Лаван шукав — і не знайшов. Вийшовши з Ліїного житла, шукав і в житлі Якова, і в житлі обох рабинь — і не знайшов. Тож увійшов і до житла Рахилі.
Рахиль же взяла домашних божков, положила их в верблюжье седло и села на них. Лаван обыскал весь шатер, но ничего не нашел.
А Рахиль узяла божків і запхала їх під верблюже сідло, та й сіла на них.
Рахиль сказала отцу:
— Не гневайся, мой господин: я не могу встать перед тобой, потому что у меня то, что обычно бывает у женщин.
Как он ни искал, он не смог найти божков.
— Не гневайся, мой господин: я не могу встать перед тобой, потому что у меня то, что обычно бывает у женщин.
Как он ни искал, он не смог найти божков.
І сказала своєму батькові: Не обурюйся, володарю, що не можу встати перед тобою, — бо в мене звичайне жіноче. Тож Лаван обшукав усе житло — і не знайшов божків.
Иаков был вне себя от гнева и стал выговаривать Лавану:
— В чем мое преступление? — спросил он. — Какой грех я совершил, что ты пустился за мной в погоню?
— В чем мое преступление? — спросил он. — Какой грех я совершил, что ты пустился за мной в погоню?
Лють охопила Якова, і він накинувся на Лавана. І відказуючи Лаванові, Яків запитав: Яка моя провина і який мій гріх, що ти за мною гнався
Ты обыскал все мое добро — что ты нашел из своего имущества? Положи, что нашел, перед твоей и моей родней, и пусть они нас рассудят.
і обшукав усі мої речі? Що ж ти знайшов з усіх речей свого дому? Поклади тут, перед своїми братами й моїми братами, — і хай розсудять нас обох!
Двадцать лет я прожил у тебя: твои овцы и козы не выкидывали, баранов из твоих стад я не ел.
Я вже двадцять років з тобою. Твої вівці й твої кози не залишалися без ягнят, і баранів із твоєї отари я не їв;
Растерзанных диким зверем я не приносил к тебе, но сам возмещал убытки; ты же требовал с меня платы за все, что было украдено, днем ли это случилось или ночью.
розшарпаного звіром я тобі не приносив, а сам відшкодовував вкрадене вдень і вкрадене вночі.
Вот каково мне было: зной палил меня днем, холод терзал меня ночью, и сон бежал от моих глаз.
Бувало зі мною, що вдень мене палила спека, а вночі — мороз; і сон утікав з моїх очей.
Таковы были те двадцать лет, что я жил в твоем доме. Я работал на тебя четырнадцать лет за двух твоих дочерей и шесть лет за скот, а ты десять раз менял мою плату.
Уже двадцять років я провів у твоєму домі! Я працював на тебе: чотирнадцять років — за двох твоїх дочок, і шість років — за твоїх овець, а ти міняв мою платню щодо десятьох ягниць.
Если бы не был со мной Бог моего отца, Бог Авраама, Тот, Кого боялся169 Исаак, то ты, конечно, отослал бы меня с пустыми руками. Но Бог увидел мои лишения и труд моих рук и рассудил нас прошлой ночью.
Якби не був зі мною Бог мого батька Авраама і страх Ісаака, — сьогодні відіслав би ти мене з нічим. Та Бог побачив моє приниження і важку працю моїх рук, — і докорив тобі вчора.
Лаван ответил Иакову:
— Эти дочери — мои дочери, дети — мои дети, и стада — мои стада; все, что ты видишь, все мое. Но что же я могу теперь сделать с моими дочерьми или с детьми, которых они родили?
— Эти дочери — мои дочери, дети — мои дети, и стада — мои стада; все, что ты видишь, все мое. Но что же я могу теперь сделать с моими дочерьми или с детьми, которых они родили?
А Лаван у відповідь сказав Якову: Дочки — мої дочки, і сини — мої сини, і худоба — моя худоба, і все, що ти бачиш, — належить мені та моїм дочкам. Що сьогодні заподію їм чи їхнім дітям, яких вони народили?
Давай же заключим договор, ты и я, и пусть он будет свидетельством между нами.
Тому давай тепер складемо заповіт — я і ти; і буде він свідком між мною і тобою. І він сказав йому: Ось немає біля нас нікого, — Бог свідок між мною і тобою.
Он сказал своей родне:
— Наберите камней.
Они набрали камней, сложили их грудой и сели возле нее за трапезу.
— Наберите камней.
Они набрали камней, сложили их грудой и сели возле нее за трапезу.
А своїм братам Яків сказав: Назбирайте каміння. Вони зібрали каміння, і зробили насип; і поїли, і попили там на насипі. І сказав йому Лаван: Ця могила сьогодні свідчить між мною і тобою.
Лаван назвал ее Иегар-Сагадута, а Иаков — Гал-Эд.170
І назвав її Лаван Могилою свідчення. Яків же її назвав: Могила-свідок.
Лаван сказал:
— Эта насыпь — свидетельство между тобой и мной сегодня.
Вот почему ее назвали Гал-Эд,
— Эта насыпь — свидетельство между тобой и мной сегодня.
Вот почему ее назвали Гал-Эд,
Тож сказав Лаван Якову: Ось ця могила і стовп, котрий я встановив між мною і тобою, — свідчить ця могила і свідчить цей стовп. Через це дано їй назву: Могила свідчить
а также Мицпа,171 ведь он сказал:
— Пусть Господь смотрит за тобой и мной, когда мы будем вдали друг от друга.
— Пусть Господь смотрит за тобой и мной, когда мы будем вдали друг от друга.
і Бачення, оскільки сказав: Нехай Бог буде на сторожі між мною і тобою, бо ми розійшлися один з одним.
Если ты будешь плохо обходиться с моими дочерьми или возьмешь себе других жен, кроме моих дочерей, — даже если никого с нами нет, помни, что Бог — Свидетель между тобой и мной.
Якщо скривдиш моїх дочок, якщо візьмеш інших дружин, крім моїх дочок, — гляди ж, немає між нами нікого.
Еще Лаван сказал Иакову:
— Вот груда камней и памятный столб, который я поставил между тобой и мной.
— Вот груда камней и памятный столб, который я поставил между тобой и мной.
Эти камни — свидетельство, и этот памятный столб — во свидетельство того, что я не перейду за эту груду камней на твою сторону, чтобы причинить тебе зло, и ты не перейдешь за этот памятный знак и груду камней на мою сторону, чтобы причинить мне зло.
І якщо я не перейду до тебе, то і ти не перейдеш до мене поза цю могилу і за цей стовп, щоби заподіяти зло, —
Пусть Бог Авраама и Бог Нахора, Бог их отца, судит между нами.
И Иаков поклялся Тем, Которого боялся его отец Исаак.
И Иаков поклялся Тем, Которого боялся его отец Исаак.
Бог Авраама і Бог Нахора буде нам суддею. І поклявся Яків страхом свого батька Ісаака.