Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Переклад Хоменка
Во время правления Давида три года подряд был голод, и Давид спросил об этом Господа. Господь сказал:
— Это из-за Саула и его кровавого дома. Это из-за того, что он предал смерти гаваонитян.80
— Это из-за Саула и его кровавого дома. Это из-за того, что он предал смерти гаваонитян.80
Був за днів Давида голод протягом трьох років поспіль, і шукав Давид обличчя Господнього, і Господь сказав: “Це через Саула та через його скривавлений дім, тому що він повбивав гівонітів.”
Царь призвал гаваонитян и говорил с ними. (Гаваонитяне не принадлежали к Израилю, они были остатком аморреев; израильтяне поклялись пощадить их, но Саул, ревнуя об Израиле и Иудее, пытался уничтожить их.)
Тоді покликав цар гівонітів і сказав до них, — гівоніти ж не були із синів ізраїльських, були вони з рештки аморіїв, і хоч заприсяглись були їм сини ізраїльські, та Саул з ревности заради Ізраїля і Юди намагався вигубити їх, —
Давид спросил гаваонитян:
— Что мне сделать для вас? Чем возместить вам, чтобы вы благословили наследие Господа?
— Что мне сделать для вас? Чем возместить вам, чтобы вы благословили наследие Господа?
тож Давид і каже до гівонітів: “Що я маю вам зробити і чим спокутувати, щоб ви благословили спадкоємство Господнє?”
Гаваонитяне ответили ему:
— Нам не нужно ни серебра, ни золота от Саула или его семьи, и мы не хотим предавать смерти кого-нибудь в Израиле.
— Что же вы хотите, чтобы я сделал для вас? — спросил Давид.
— Нам не нужно ни серебра, ни золота от Саула или его семьи, и мы не хотим предавать смерти кого-нибудь в Израиле.
— Что же вы хотите, чтобы я сделал для вас? — спросил Давид.
Гівоніти ж відповіли йому: “Не в золоті, ні в сріблі тут справа між нами та Саулом і його домом; і не нам, щоб когось стратити в Ізраїлі.” І питає він: “Що ж ви хочете, щоб я зробив вам?”
Они ответили царю:
— Что до человека, который уничтожал нас и замышлял погубить нас, чтобы нам не было места в землях Израиля,
— Что до человека, который уничтожал нас и замышлял погубить нас, чтобы нам не было места в землях Израиля,
Вони відповіли цареві: “Того чоловіка, що винищував нас і хотів вигубити нас, щоб уже більше ми не існували в цілій ізраїльській землі, —
то пусть нам выдадут семь его потомков мужского пола, чтобы мы повесили их перед Господом в Гиве Саула, избранного Господом.
И царь сказал:
— Я выдам их вам.
И царь сказал:
— Я выдам их вам.
нехай нам видані будуть семеро з його потомків, і ми повісимо їх у Гівеа на горі Господній.” І сказав цар: “Я видам їх.”
Давид пощадил Мефи-Бошета,81 сына Ионафана, внука Саула, ради клятвы перед Господом между Давидом и Ионафаном, сыном Саула.
Але цар пощадив Мерібаала, Йонатанового сина, Саулового внука, задля присяги перед Господом, що була між ними — між Давидом та Йонатаном, Сауловим сином.
Но царь взял Армони и Мефи-Бошета — сыновей Рицпы, дочери Айя, которых она родила Саулу, вместе с пятью сыновьями дочери Саула Мерав,82 которых она родила Адриэлу, сыну мехолатянина Верзеллия.
І взяв цар обох синів Ріцпи, Айєвої дочки, що їх вона народила Саулові: Армонія і Мерібаала та п'ятьох синів Мерави, Саулової дочки, що народила вона Адрієлові, Барзіллаєвому синові з Мехоли.
Он передал их гаваонитянам, которые повесили их на горе перед Господом. Все семеро погибли вместе, Они были преданы смерти в первые дни жатвы, когда начиналась жатва ячменя.83
І видано їх у руки гівонітам, а вони повісили їх на горі перед Господом. Так семеро їх загинуло разом; вони згинули в перші дні жнив, на початку ячмінних жнив.
Рицпа, дочь Айя, взяла рубище и расстелила его для себя на скале. С начала жатвы и до тех пор, пока с небес на тела не полился дождь, она не позволяла птицам небесным касаться их днем, а диким зверям — ночью.
Ріцпа ж, Айева дочка, взяла ряднину, розстелила її собі на скелі, від початку жнив, аж поки не полилась на них вода з неба, і не допускала птиць піднебесних сідати на них вдень, ані польових хижаків уночі.
Когда Давиду сказали, что сделала Рицпа, дочь Айя, наложница Саула,
Коли сповістили Давидові, що зробила Ріцпа, Айева дочка, Саулова наложниця,
он пошел и взял кости Саула и его сына Ионафана у жителей Иавеша Галаадского. (Они тайно унесли их с площади в Бет-Шеане, где филистимляне повесили их после того, как они сразили Саула в Гильбоа.)
пішов Давид і взяв кості Саула й кості Йонатана, його сина, від мешканців Явеш-Гілеаду, що їх були викрали з майдану в Бет-Шані, де їх повісили були філістимляни того дня, як побили були Саула в Гілбоа.
Давид перенес оттуда кости Саула и его сына Ионафана, а кости тех, кто был повешен, были собраны.
І забрав він звідтіль кості Саулові й кості Йонатана, його сина, і позбирано кості повішених.
Кости Саула и его сына Ионафана похоронили в гробнице отца Саула, Киша, в Цела, что в земле Вениамина, и сделали все, что приказал царь. После этого Бог внял мольбам о стране.
І поховали кості Саула та Йонатана, його сина, у Веніяминовій країні, в Целі, в гробі Кіша, його батька. І сповнено все, що наказав цар. Після того змилосердивсь Господь над краєм.
И снова была война между филистимлянами и Израилем. Давид со своими людьми отправился в путь. Они сражались с филистимлянами, и Давид утомился.
І знову була війна між філістимлянами та Ізраїлем. Зійшов Давид зо своїми слугами, і розпочали вони бій. Та Давид утомився.
А Ишби-Бенов, один из потомков рефаимов,84 чей бронзовый наконечник копья весил триста шекелей85 и который был опоясан новым мечом, сказал, что он убьет Давида.
А Есві-Бенов, один із потомків рефаїв спис якого важив триста шеклів міді, і він був підперезаний новим мечем, — задумав він убити Давида.
Но Авишай, сын Саруи, пришел Давиду на помощь; он напал на филистимлянина и убил его. Тогда люди Давида поклялись ему, сказав:
— Никогда больше ты не выйдешь с нами в бой, чтобы не погас светильник Израиля.
— Никогда больше ты не выйдешь с нами в бой, чтобы не погас светильник Израиля.
Та Авішай, син Церуї, прийшов йому на допомогу і вдарив філістимлянина й убив його. Тоді Давидові мужі заприсяглись йому, кажучи: “Ти не ходитимеш більше з нами в бій, щоб не згасло Ізраїлеве світло.”
Некоторое время спустя произошло новое сражение с филистимлянами в Гобе. В то время хушатянин Сивхай убил Сафа, одного из потомков рефаимов.
Після того була ще одна війна з філістимлянами у Гові. Тоді Сібхай-хушій забив Сафа, що був з потомків рефаїв-велетнів.
В другом сражении с филистимлянами в Гобе Элханан, сын ткача Иаира86 из Вифлеема, убил гатянина Лахми, брата Голиафа,87 у которого древко копья было большое, как ткацкий навой.
Та коли знову була війна з філістимлянами у Гові, Елханан, Ягре-Оргімів син, з Вифлеєму, забив брата Голіята з Гату, а ратище його списа було як ткацьке воротило.
Во время еще одной битвы, которая произошла в Гате, был некий человек огромного роста, у которого было по шесть пальцев на каждой руке и по шесть пальцев на каждой ноге — всего двадцать четыре. Он также был потомком рефаимов.
Була ще раз війна під Гатом. Був там чоловік високого росту, мав він по шість пальців на кожній руці і по шість пальців на кожній нозі — разом двадцять чотири. Був він теж з роду рефаїв.
Когда он насмехался над Израилем, Ионафан, сын Шимы, брата Давида, убил его.
Коли зневажив він Ізраїля, то Йонатан, син Шімеа, Давидового брата, вбив його.