Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Ты можешь сменить язык чтения:
uk
en
Параллельное чтение
← (2 Царств 21)
|
(2 Царств 23) →
Новый русский перевод
Переклад Куліша та Пулюя
Давид воспел Господу слова этой песни, когда Господь избавил его от рук всех его врагов и от руки Саула.
І засьпівав Давид Господеві того часу, як Господь вирятував його з рук у всїх ворогів його й з руки Саулової, й промовив:*
Он сказал:
— Господь — скала моя,
Господь — скеля моя у тїснотї моїй, захищає — рятує.
Бог мой — скала моя, 88 моего спасения, моя крепость.
Він мій Бог і затула моя, й до його втекаю я в нуждї. Він мій щит, ріг спасення мого, він мій тверджений замок про втеки. Визволяє мене він з потали, з ворожої волї й сили.
К Господу воззову, достойному хвалы, —
Обізвусь до всехвального Бога, й він вороги мої боре.
Волны смерти вскипели вокруг меня,
Смерть, як води, мене обняла, зло на мене реве бурчаками.
Цепи мира мертвых89 обвили меня,
Ланцюги свої пекло на мене кує, й тенета готує.
В бедствии своем я Господа призвал; дошел до ушей Его.
І в скорботї моїй заквилив я до Господа, кричма заплакав. І почув він мене із палати своєї, почув він мій голос, і дійшов до ушей його крик мій й плач, й квиленнє-благаннє.
Задрожала земля, сотряслась, 90
Позирне, й земля захиталась, і небо здвигнулось в основах. Бо тяжким він гнївом закипів, загорівсь, запалав несказанним.
Дым вырвался из Его ноздрей,
Із ніздер устав дим, з роту вугльом жеврющим і поломєм жарко жахнуло.
Он расторг небеса и сошел,
Прихилив небеса та й зійшов; чорний мрак під ногами у його;
Он воссел на херувима и полетел, 91 Он на крыльях ветра.
Під ним дух Херубим; він летить крильми вітру в хуртовинї-бурі.
Мраком покрыл Себя, словно пологом,
Обгорнувся-закутавсь у шату — у тьму водяну, в чорну хмару.
От сияния перед Ним 92
Як сяйне, як дихне, летить гряд, летить жар, летить жупел жерущий;
Господь возгремел с небес; 93 подал Свой голос.
Загрімів Господь з неба, подав голос Бог всемогущий, найвишчий.
Он пустил Свои стрелы и рассеял врагов,
Метнув стрільми й роспудив їх різно; блиснув блискавками й злякались.
Тогда открылись источники моря
І відкрилося оку дно в морі, розверзлись у горах утроби від страшенного гласу, від грому грізного, від духу гнївного.
С высоты Он склонился и взял меня;
І простїг він з високого неба правицю, й мене з вод великих
Он избавил меня от могучего врага,
Із неситої злостї, з пучини, з безоднї ворожої витяг.
В день бедствия моего они на меня ополчились,
Вони встали на мене в недолї, Господь же менї дав підмогу,
Он вывел меня на безопасное место,
На простір мене вивів з тїсноти й вирвав із рук беззаконних.
Воздал мне Господь по праведности моей,
І воздав менї Бог по моїй щирій правдї всї блага на сьвітї, наградив він мене за мої чисті руки своїм воздаяннєм.
ведь я хранил пути Господа
Бо путями Господнїми твердо ходив я, цураючись кривди; не чинив я ледачого ледарства проти спасенного слова.
Все законы Его предо мной;
Всї закони Господнї перед віччу в мене стоять що години. Не звертаю й праворуч із них, а не то, щоб лїворуч звертати.
Я был непорочен перед Ним
Непорочен і чист перед ним був устами я й серцем. Над усе я гріха й переступу Божої волї берігся.
Воздал мне Господь по праведности моей, 94 моей перед глазами Его.
І воздав Господь Бог за мою щиру правду менї воздаяннєм, за мої чисті руки перед віччу в його, обмислив прещедро.
Ты верен с тем, кто верен,
З преподобним єси в милосердю його преподобен і сам ти. І правдивого в правдї своїй ублажаєш земними благами.
с чистым — чисто,
З чистим серцем ти чист, і показуєш правду йому без утайки, а з олживим, зрадливим, лукавим, його ж робом ходиш і робиш.
Ты спасаешь смиренных,
Заступаєшся ти за убогих в лихій їх годинї й тїснотї, очі ж гордих, неситих пихою загреб хилиш низько до долу.
Ты — светильник мой,
Ти, мій Боже, у мене за сьвітло, ти сьвітиш менї й у темнотї, і просьвічуєш темряву й розуму й серця сумного.
С Твоей помощью я сокрушаю войско,
Я з тобою воюю, з тобою звойовую військо хоробре, і з тобою на тверджі потужні, на мури злїзаю високі.
Путь Бога безупречен;
Бог! у його дорога без хиби права, слово чисте у його; щит спасенний він тим, хто надїю в йому одному покладає;
Ведь кто Бог, кроме Господа?
Бо хто Бог, опріч Господа, Бога одного, і хто нам защита, опріч його сьвятого, єдиного Бога справдешнього в сьвітї?
Бог — мое крепкое прибежище95 96
Він мене підперезує силою й путь менї рівно рівняє,
Он делает ноги мои, как ноги лани,
Робить ноги бистрими, як в оленя, й гори знижає високі;
Он учит руки мои войне,
Робить з рук моїх він самосїка-меча, з пліч — мідяного лука.
Ты вручил мне щит спасения Твоего; 97
І щитом закриває спасенним, і милостю пишно величить.
Ты расширяешь мой шаг подо мной,
І ступнї розширяє мої, й нога не спіткнеться у мене.
Я преследовал врагов моих и уничтожил их,
Я вганяю за ворогом прудко, хапаю, не дам улизнути,
Я поразил и сокрушил их,
І вирізую всїх до ноги, щоб на мене вже більш не вставали.
Ты препоясал меня силой для битвы;
Підперезуєш міццю мене, й лечу я до бою стрілою,
Врагов обратил Ты ко мне спиной,
Бо женеш вороги сперед мене, я в пень їх запеклих рубаю.
Они поднимали свой взор,
І кричать вони й квилять, нема їм підмоги й рятунку. Кричма квилять до Господа, нї! він мовчить і до них не озветься.
Я стер их в порошок, в земную пыль;
Й розкидую їх, розсипаю, мов землю, мов порох по вітру; я топчу їх ногами, мішу, як грязюку в багнї, у калюжі.
Ты избавил меня от мятежа народа моего;
Рятував ти від змовин мене, уберіг і від бунту слїпого, і зробив головою язиків чужих, боввохвальників страннїх.
Чужеземцы раболепствуют предо мной;
Люди — народи страннї, язицї чужі, боввохвалцї непевні, що не знав їх, не відав, вони тепер служать менї, послухають.
Все они пали духом 98 из своих крепостей.
Чужий рід, чужа віра, леститься до мене, менї догоджає, й тремтять вороги чужоземцї по тверджених замках високих.
Жив Господь! Хвала моей скале!
Жив Господь і прославлена скеля моя й защита спасенна,
Он — Бог, Который мстит за меня,
Бог, що помсту мою взяв на себе, піддавши народи під мене,
и избавляет99 меня от моих врагов.
Що вхопив мене з рук в супостат і підняв мене в гору, і від зрадника з серцем запеклим, лихим, слобонив мою душу!
За это буду славить Тебя, Господи,
Тим я, Господи, буду в язицїх невірних тебе прославляти, й твоє імя, прізвище в псальмах, величнїх піснях восьпівати.
Своему царю Он дарует большие победы100
Бо цареві свойму ти на подуж підмогу велику являєш, й Давиду помазанцеві й його роду по вік призначаєш.
← (2 Царств 21)
|
(2 Царств 23) →