Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Ты можешь сменить язык чтения:
uk
en
Параллельное чтение
← (1 Паралипоменон 3)
|
(1 Паралипоменон 5) →
Новый русский перевод
Переклад Турконяка
Потомки Иуды:
Сини Юди: Фарес, Арсон, Хармі, Ор, Сувал
Реая, сын Шовала, был отцом Иахата, а Иахаф — отцом Ахумая и Лагада. Это кланы цорян.
і Рая, — його син. І Сувал породив Єта, Єт породив Ахімія і Лаада. Це — роди Саратія.
Вот сыновья36 Етама:
Ось це сини Етама: Єзраїл, Раґма і Явас, а ім’я їхньої сестри — Есилеввон.
Пенуэл был отцом Гедора, а Эзер — отцом Хуши. 37 Вифлеема.
Фануїл — батько Ґедора, Азир — батько Осана. Це — сини Ора, первенця Ефрата, батька Вифлеєма.
Ашхур был отцом Текоа, и у него было две жены — Хела и Наара.
І в Саура, батька Текоя, були дві жінки: Аода і Тоада.
Наара родила ему Ахузама, Хефера, Тимни и Ахаштари — это сыновья Наары.
Аода народила йому Охазама, Іфада, Темана і Астирана. Усі вони — сини Аода.
Сыновья Хелы: 38 Ефнан
Це сини Тоади: Сарет, Саар і Етнан.
и Коц, который был отцом Анува, Цовева и кланов Ахархела, сына Гарума.
Кос породив Енова і Савива. І нащадки брата Рихава, сина Яріма.
Иабец был знаменитее своих братьев. Мать назвала его Иабец,39 сказав: «Я родила его в муках».
Іґавис був найславнішим зі своїх братів. Матір дала йому ім’я Іґавис, кажучи: Я народила як та, яка терпить болі.
Иабец воззвал к Богу Израиля:
І Іґавис прикликав Бога Ізраїля, кажучи: Якщо Ти справді поблагословиш [1] мене і помножиш мої границі, і Твоя рука буде зі мною, то даси розуміння, щоб не принизити мене! І Бог навів усе, що той просив.
Хелув, брат Шухи, стал отцом Махира, который был отцом Эштона.
Халев, батько Асхи, породив Махіра, він — батько Ассатона.
Эштон был отцом40 Бет-Рафы, Пасеаха и Техинны, отца Ир-Нахаша. Это жители Рехи.
Ассатон породив Ватрефана, Фессия і Тану, батька міста Нааса, брата Еселона, кенезійця. Це — мужі Рифи.
Сыновья Кеназа: 41
Сини Кенеза: Ґотоніїл і Сарая. А син Ґотоніїла: Атат.
Меонофай был отцом Офры. 42 названного так потому, что его жители были ремесленниками.
Манатій породив Ґофера. Сарая породив Йоава, батька Аґеаддаїра, бо були майстрами.
Сыновья Халева, сына Иефоннии: 43 Илы:
Ось сини Халева, сина Єфоннії: Іра, Ала і Ноом. Син Али: Кенез.
Сыновья Иегаллелела:
Його син — Ґезеїл, Амиахі, Зафа, Заіра і Есераїл.
Сыновья Езры: Одна из жен Мереда родила Мирьям, Шаммая и Ишбаха — отца Эштемоа.
Сини Езрія: Єтер, Морад, Афер і Ялон. Єтер породив Марона, Семея і Марета, батька Естемона.
(А его иудейская жена родила Иереда, отца Гедора, Хевера, отца Сохо и Иекутиила, отца Заноаха). Это сыновья Бифьи, дочери фараона, на которой женился Меред.
А його жінка (вона — Адія) народила Яреда, батька Ґедора, Авера, батька Сохона, і Єктіїла, батька Зана. Це — сини Ґелії, дочки фараона, яку взяв Морид.
Сыновья жены Годии, сестры Нахама:
Ось сини жінки Ідуї, сестри Нахема: Далія — батько Кеїли, і Семейон — батько Йомана. Ось сини Наїма, батька Кеїла: Аґармі та Естемої, махатієць.
Сыновья Симеона:
Сини Семіона: Амнон і Рана, син Анана, і Тілон. Сини Ісея: Зоат і сини Зоата.
Сыновья Шелы, сына Иуды:
Сини Силома, сина Юди: Ір, батько Лиха, Лаада, батько Мариса, і роди сімей виробників вісону з дому Есова,
Иоким, жители Козевы, Иоаш и Сараф, которые имели владения в Моаве и Иашуви-Лехеме,44 но это древние события.
Йоакім, мужі Хозива, Йоас і Сараф, які поселилися в Моаві. І він переназвав їх Аведирін атукіїн.
Они были гончарами, жившими в Нетаиме и Гедере; они проживали там и работали на царя.
Це — гончарі, які живуть в Натаїмі й Ґадирі, із царем вони стали сильними в його царстві й там проживали.
Сыновья Симеона:
Сини Симеона: Намуїл і Ямін, Ярів, Заре, Саул.
Шаллум — сын Саула, его сын Мивсам, его сын Мишма.
Його син — Салем, його син — Мавасам, його син — Масма,
Сыновья Мишмы:
його син — Амуїл, його син — Савуд, його син — Закхур, його син — Семей.
У Шимея было шестнадцать сыновей и шесть дочерей, но его братья не были многодетными; поэтому весь их клан не стал таким же многолюдным, как народ Иуды.
Синів у Семея — шістнадцять і три дочки. А в їхніх братів не було багато синів. Усі їхні покоління не розмножилися так, як сини Юди.
Они жили в Вирсавии, Моладе, Хацар-Шуале,
Вони поселилися у Вирсавії, Самі, Моладі, Есирсуалі,
у Валаа, Воасомі, Туладі,
Бет-Маркавофе, Хацар-Сусиме, Бет-Биреи и Шаараиме. Это их города до правления Давида.
Ветмархавоті, половині Сосіма і в домі Варумсеоріма. Це — їхні міста аж до царя Давида.
Их поселениями были Етам, Аин, Риммон, Токен и Ашан — пять городов
Їхні поселення: Етам, Інреммон, Токкан і Есан, п’ять міст.
вместе со всеми поселениями, окружавшими эти города до самого Баалафа.45 Это их поселения и их родословие.
Усі їхні оселі довкола цих міст аж до Ваала. Це — їхнє володіння і їхній перелік.
Мешовав, Иамлех, Иосия, сын Амасии,
Мосовав, Ємолох, Йосія, син Амасії,
Иоиль, Ииуй, сын Иошиви, сына Сераи, сына Асиила,
Йоіл (а він є сином Ісавії), син Сарая, син Асіїла,
Элиоэнай, Иакова, Ишохаия, Асая, Адиил, Исимиил, Беная,
Еліоинай, Якава, Ясуя, Асая, Едіїл, Ізмаїл, Ваная,
и Зиза, сын Шифия, сына Аллона, сына Иедаи, сына Шимрия, сына Шемаи.
Зуза, син Сефея, сина Аллона, сина Єдія, сина Самарія, сина Самея.
Все выше перечисленные были вождями своих кланов. Их семьи значительно увеличивались,
Це ті, які перераховані під іменами володарів у їхніх поколіннях, і в їхніх родах по батьківській лінії дуже розмножилися.
и они доходили до предместий Гедора, до восточной стороны долины, в поисках пастбищ для своих отар.
Вони пішли аж до підходу до Ґерари, аж до сходу Ґаю, щоб шукати пасовиська для їхньої худоби.
Они нашли тучные, хорошие пастбища, а земля была просторна, спокойна и безопасна, ее прежние обитатели были хамитянами.
І знайшли багаті й добрі пасовиська, і перед ними була простора земля, мир і спокій, бо раніше там були мешканцями дехто із синів Хама.
Все перечисленные пришли в дни Езекии, царя Иудеи. Они напали на хамитян в их жилищах и на меунитян, которые оказались там, истребив46 их полностью, как это видно и по сегодняшний день, и поселились на их месте, потому что там были пастбища для их отар.
Та в дні Езекії, царя Юди, прийшли ті, які записані по імені, і знищили їхні доми, а мінейців, яких там знайшли, їх вони зробили закляттям аж до цього дня і поселилися замість них, бо там — пасовиська для їхньої худоби.
Пятьсот человек из этих симеонитов под началом Пелатия, Неарии, Рефая и Уззиила, сыновей Ишия, отправились в нагорья Сеира,
І деякі з них, із синів Симеона, пішли до гори Сиїр, — п’ятдесят мужів. Фалеттія, Ноадія, Рафая і Озіїл, сини Єсія, — їхні володарі.
перебили остаток уцелевших амаликитян и живут там поныне.
Вони розгромили рештки тих, хто залишився з Амалика, і поселилися там аж до цього дня.
← (1 Паралипоменон 3)
|
(1 Паралипоменон 5) →