Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!

Ты можешь сменить язык чтения: uk en


Параллельное чтение

← (Иов 29) | (Иов 31) →

Новый русский перевод

Переклад Хоменка

  • А теперь они надо мной смеются —
    те, кто младше меня,
    чьих отцов я бы погнушался
    поместить с собаками при моих стадах.

  • «А тепер глузують з мене менші віком від мене,
    яких батьками я нехтував занадто,
    щоб їх поставити нарівні з псами в моїй кошарі.
  • И к чему мне сила их рук,
    если в них истощилась мощь?

  • Ба й сила рук їхніх навіщо була б мені здалася?
    Міць їхня ж цілковито заниділа.
  • Нищетой и голодом изнурены,
    бродят они в опаленной земле,68
    в разоренном краю, во мраке.

  • З-за браку страви та страшного голоду
    вони гризли у степу коріння;
    їхня мати — пустка та пустиня.
  • У кустов собирают соленые травы,
    и корни ракитника — их еда.69

  • Вони мальвію й листя на кущах збирали,
    коріння з дроку — це хліб їхній.
  • Гонят их из среды людей
    и, как ворам, кричат им вслед.

  • Їх із громади проганяли,
    на них гукали, наче на злодіїв.
  • Им велят селиться в оврагах долин,
    среди скал и в расщелинах земли.

  • Вони жили у байраках при потоках,
    у земних печерах та по скелях.
  • Воют они среди зарослей
    и жмутся друг к другу под терном.

  • Вони ревіли поміж кущами,
    під будяками тулилися в купу.
  • Отверженный, безымянный сброд,
    изгнанный из страны.

  • Рід упосліджених, нащадки безіменних,
    вигнані з землі!
  • А теперь они песней меня язвят,
    посмешищем для них я стал.

  • І нині я став їхньою піснею,
    зробився байкою їхньою!
  • Гнушаются меня, избегают меня
    и в лицо мне плевать не стыдятся.

  • Вони гидують мною, тікають геть від мене,
    не стримуються мені плювати в вічі.
  • Бог сделал меня слабым и беспомощным,70
    и они распоясались предо мной.

  • Що він розв'язав мій мотуз і мене понизив,
    то вони розгнуздуються передо мною.
  • Эти отродья нападают на меня с правого боку,71
    в бегство меня обращают
    и на погибель мне готовят осаду.

  • Праворуч від мене підводиться ота наволоч,
    у петлю спрямовує мої ноги
    і вимощує путь свою згубну проти мене.
  • Заступают мне путь,
    все творят на беду мне —
    и никто им не помогает.72

  • Вони зіпсували мені стежку на мою погибель;
    вони деруться догори, ніхто їх не спиняє.
  • Как сквозь брешь на меня идут,
    все круша, на меня бросаются.

  • Мов крізь пролом широкий, прибувають,
    викочуються з-під руїн.
  • Ужасы ринулись на меня:
    моя слава развеяна, точно ветром,
    и уплыло, как облако, благоденствие.

  • Великий страх напав на мене,
    вітром розвіялася моя гідність,
    і щастя моє зникло, немов хмара.
  • И теперь угасает во мне моя жизнь;
    обступили меня дни скорби.

  • І душа моя нині ниє в мені,
    дні смутку мене посіли.
  • Ночью ноют кости мои;
    боль меня гложет, не зная покоя.

  • Уночі крутить мені у костях,
    жили мої не дають мені спочити.
  • Бог хватает одежду мою неистово73;
    Он давит меня, как воротник рубахи.

  • Він потужно схопив мене за одежу,
    мов би коміром кереї моєї зашморгнув мене,
  • В грязь поверг Он меня,
    я стал как прах и пепел.

  • кинув мене в болото,
    і я взявся попелом та пилом.
  • Я зову Тебя, Боже , но нет ответа;
    встаю, но Ты на меня не смотришь.74

  • Кричу до тебе, та ти мені не відповідаєш;
    встаю — та ти до мене уваги не прихиляєш.
  • Ты безжалостным стал ко мне;
    мощью руки Своей гонишь меня.

  • Став єси до мене жорстоким,
    твоєю сильною рукою мене бичуєш.
  • Ты подхватил, помчал меня в вихре;
    Ты швыряешь меня прямо в рокочущую бурю.

  • Здіймаєш мене вітром летіти,
    в бурі спускаєш мене вниз водою.
  • Я знаю: Ты к смерти меня ведешь,
    в дом, уготованный всем живущим.

  • Знаю, що ти ведеш мене до смерти,
    дому, де збираються всі живучі.
  • О, никто не поднимет руку на бедняка,
    когда он призывает на помощь в своем несчастье!75

  • Але я не здіймав руки на сіромаху,
    як він кричав до мене у своєму горі.
  • Не плакал ли я о тех, кто в беде?
    Разве о бедных душа моя не скорбела?

  • Чи ж я не плакав над тим, кому живеться тяжко?
    Чи ж моє серце до бідного не мало жалю?
  • Но когда я добра ждал, пришла беда;
    уповал я на свет, но настала тьма.

  • Я сподівався щастя — і прийшло лихо;
    я чекав світла — і наступила пітьма!
  • Сердце тревогой объято, покоя не ведает;
    для меня настали дни скорби.

  • Нутро моє кипить, не угаває:
    дні смутку надійшли на мене.
  • Хожу почерневший, но не от солнца;
    встаю в собрании и взываю о помощи.

  • Ввесь ходжу почорнілий, без сонця;
    встаю, кричу серед громади.
  • Я стал братом шакалам
    и другом совам.

  • Братом зробився я шакалам,
    і приятелем струсям.
  • Кожа моя чернеет и шелушится;
    в лихорадке тело горит.

  • Шкіра на мені почорніла,
    кості мої горять від жару.
  • На плач настроена моя арфа,
    и свирель моя — на напев печальный.

  • Цитра моя голосить,
    сопілка моя плаче.»

  • ← (Иов 29) | (Иов 31) →

    История обновлений История обновлений

    © UA biblenet - 2025