Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать! Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения:
uk
en
Параллельное чтение
← (Исаия 1)
|
(Исаия 3) →
Новый русский перевод
Переклад Хоменка
Вот что видел Исаия, сын Амоца, об Иудее и Иерусалиме:
Слово, що його узрів Ісая, син Амоса, про Юдею і про Єрусалим.
В последние дни
гора дома Господня станет высочайшею среди гор; вознесется она над холмами, и устремятся к ней все народы.
На останку днів станеться, що гора дому Господнього буде поставлена на вершині гір і підійметься понад пагорби. Усі народи поспішать до неї.
Многие народы пойдут и скажут:
«Идем, поднимемся на Господню гору, к дому Бога Иакова. Он научит нас Своим путям, и мы будем ходить по Его тропам». Ведь из Сиона5 выйдет Закон, и слово Господне — из Иерусалима.
І сила народів піде туди, і скажуть: «Ходіте, вийдемо на гору Господню, в дім Бога Якова, і він покаже нам свої дороги, і будемо ходити його стежками, бо з Сіону закон вийде, і слово Господнє з Єрусалиму.»
Он рассудит меж племенами, разрешит тяжбы многих народов. Перекуют они мечи на плуги и копья — на серпы. Не поднимет народ на народ меча, и не будут больше учиться войне.
І він судитиме народи, буде розсуджувати людей многих; вони перекують свої мечі на рала, а списи свої на серпи. Народ на народ не буде меча підіймати, і не вчитимуться більше воювати.
Приди, о дом Иакова, будем ходить в свете Господнем!
Доме Якова, прийдіть, і будемо ходити в світлі Господнім!
Ты отверг Свой народ, дом Иакова, ведь у них полно суеверий6 с Востока; они гадают, как филистимляне, и общаются с чужаками.
Так! Ти відкинув люд свій, дім Якова, бо в них повно чарівників і знахурів, як у філістимлян, і вони з синами чужоземців у побратимстві.
Их земля полна серебра и золота, нет числа их сокровищам. Их земля полна коней, нет числа колесницам их.
Край його повен срібла і золота, і нема ліку його скарбам. Край його наповнився кіньми і нема ліку його колісницям.
Их земля полна идолов; они кланяются делам своих рук, тому, что сделали их пальцы.
Край його повен ідолів. Вони падають низько перед ділом своїх рук, перед тим, що пальці їхні виробили.
Унижены будут люди, смирится всякий — Ты не прощай их.
І похилився чоловік, понизилась людина. Ти не простиш їм цього.
Иди в скалы, спрячься в прахе от страха Господа и от славы Его величия!
Сховайся у скелі, зарийся в землю зо страху перед Господом і перед сяйвом його величі.
Глаза надменного потупятся, и гордыня людская будет унижена; один лишь Господь будет возвеличен в тот день.
Поникнуть горді очі людей, принижена буде пиха людська, один Господь звисочиться того часу.
Грядет день Господа Сил на все гордое и высокомерное, на все превознесенное — быть ему униженным! —
Бо це буде день Господа сил на все горде й набундючене, на все, що несеться вгору, — щоб оте принизити;
на все ливанские кедры, высокие и превозносящиеся, и все башанские дубы,
на всі кедри ливанські, на всі дуби башанські;
на все высокие горы и все превозносящиеся холмы,
на всі високі гори й на всі пагорби, що вгору пнуться;
на всякую высокую башню и всякую укрепленную стену,
на кожну високу башту і на кожний мур кріпкий;
на все таршишские корабли и на все их желанные украшения.7
на всі кораблі таршішські й на всі прикраси принадні.
Гордыня людская будет унижена, гордость всякого смирена; один лишь Господь будет возвеличен в тот день,
І повалиться людська гордість, і понизиться пиха смертних. Один Господь звисочиться того часу.
Люди уйдут в трещины скал и в ямы земли от страха Господа и от славы Его величия, когда Он поднимется, чтобы сотрясти землю.
Сховайтесь по печерах, у скелях та по норах у землі зо страху перед Господом і перед сяйвом його величі, коли він устане, щоб стрясти землю.
В тот день люди бросят кротам и летучим мышам своих серебряных идолов, своих золотых идолов, которых сделали, чтобы поклоняться им,
Того дня чоловік повикидає кротам та кажанам своїх срібних бовванів і свої золоті кумири, які наробив собі, щоб їм поклонятись,
и уйдут в расселины скал и в ущелья утесов от страха Господа и от славы Его величия, когда Он поднимется, чтобы сотрясти землю.
аби лише самому сховатись У щілинах по скелях та скельних розколинах зо страху перед Господом і перед сяйвом його величі, коли він устане, щоб стрясти землю.
Перестаньте надеяться на человека, чья жизнь хрупка, как его дыхание. Разве он что-то значит?
Годі вам надію покладати на чоловіка, в якого тільки й духу, що у ніздрах; бо й що він вартий?
← (Исаия 1)
|
(Исаия 3) →