Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Переклад Турконяка
В тот же день Иисус, выйдя из дома, сидел у озера.
Того дня Ісус вийшов з дому і сидів біля моря;
Вокруг Него собрались большие толпы, так что Он был вынужден сесть в лодку, а весь народ стоял на берегу.
і зібралося біля Нього безліч людей; Він увійшов у човен і сів, а всі люди стояли на березі.
И Он о многом говорил им в притчах.
— Сеятель вышел сеять, — говорил Он. —
— Сеятель вышел сеять, — говорил Он. —
І Він багато розповідав їм притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч сіяти.
Когда он разбрасывал семена, некоторые из них упали у дороги. Прилетели птицы и склевали их.
І коли сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи та визбирали його.
Другие упали в каменистые места, где было мало плодородной почвы. Они быстро проросли, потому что почва была неглубокой.
Інше впало на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, і швидко зійшло, бо не мало глибокої землі,
Но когда взошло солнце, оно опалило ростки, и те засохли, так как у них не было глубоких корней.
а як піднялося сонце, — зів’яло і, не маючи кореня, засохло.
Другие семена попали в терновник, который разросся так, что заглушил ростки.
Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його.
Семена же, которые упали на хорошую почву, принесли урожай, одни во сто, другие в шестьдесят, третьи в тридцать раз больше того, что было посеяно.
А інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто, одне в шістдесят, одне в тридцять разів.
Тогда ученики подошли и спросили Иисуса:
— Почему Ты говоришь с людьми притчами?
— Почему Ты говоришь с людьми притчами?
Підійшовши, учні запитали Його: Чому Ти говориш до них притчами?
Иисус ответил:
— Вам дано знать тайны Небесного Царства, а им не дано.
— Вам дано знать тайны Небесного Царства, а им не дано.
А Він у відповідь сказав їм: Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано.
Потому что у кого есть, тому будет дано еще, и у него будет в изобилии; а у кого нет, будет отнято и то, что он имеет.
Адже хто має, тому дасться, і матиме понад міру, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього.
Я говорю им притчами, потому что они, смотря, не видят, слушая, не слышат и не понимают.
Я тому говорю до них притчами, що, дивлячись, вони не бачать, а слухаючи, — не чують і не розуміють;
В них исполняется пророчество Исаии:
«Вы будете слушать и слушать, но не поймете,
будете смотреть и смотреть, но не увидите.
і збувається щодо них пророцтво Ісаї, в якому говориться: Слухом будете чути, та не зрозумієте, і вдивляючись, будете дивитися, та не побачите.
Сердце этого народа ожесточилось,
они с трудом слышат ушами
и глаза свои они закрыли,
чтобы не увидеть глазами,
не услышать ушами,
не понять сердцем
и не обратиться, чтобы Я их исцелил».73
Адже серце цього народу огрубіло, і вухами недочувають, і очі свої замружили, аби не побачити очима і не почути вухами; та й серцем не зрозуміли і не навернулися, щоб Я зцілив їх.
Блаженны ваши глаза, потому что они видят, и ваши уши, потому что они слышат.
Ваші ж очі та ваші вуха блаженні, бо бачать і чують.
Говорю вам истину: много пророков и праведников жаждали увидеть то, что вы видите, но не увидели, желали услышать то, что вы слышите, но не услышали.
Запевняю вас, що багато пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, але не бачили; і чути хотіли те, що ви чуєте, але не чули.
К каждому, кто слышит весть о Царстве и не понимает ее, приходит дьявол и крадет то, что было посеяно в сердце. Это — семя, упавшее у дороги.
До кожного, хто слухає слово про Царство, та не розуміє, приходить лукавий і викрадає посіяне в його серці; це те, що посіяне при дорозі.
Семя, упавшее на каменистую почву, — это о человеке, который слышит слово и сразу же с радостью принимает его,
А посіяне на кам’янистому — це той, хто слухає слово і відразу з радістю його приймає,
но у него нет корня, и поэтому его хватает лишь на короткое время, и когда наступают трудности и гонения за слово, он сразу же отступается.
але, не маючи в собі кореня, він є непостійний, і коли настають труднощі або переслідування за слово, він відразу спокушується.
Семя, посеянное среди терновника, — это о человеке, который слышит слово, но повседневные заботы и обольщение богатством заглушают слово, и семя остается бесплодным.
Посіяне в тернях — це той, хто слухає слово, але клопоти віку та омана багатства заглушають те слово, і воно залишається без плоду.
Семя же, посеянное в хорошую почву, — это о человеке, который слышит слово и понимает его. Такой человек приносит плод, кто во сто, кто в шестьдесят, кто в тридцать раз больше посеянного.
А посіяне в добру землю — це той, хто слухає слово і розуміє, тому приносить плід — один родить у сто разів, інший — у шістдесят, а ще інший — у тридцять.
Иисус рассказал им другую притчу:
— Царство Небесное можно сравнить с человеком, засеявшим свое поле хорошими семенами.
— Царство Небесное можно сравнить с человеком, засеявшим свое поле хорошими семенами.
Іншу притчу подав їм, кажучи: Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добірне насіння на своєму полі.
И вот, когда все спали, пришел его враг, посеял среди пшеницы сорняки и ушел.
Коли люди спали, прийшов ворог, посіяв кукіль серед пшениці, та й пішов.
Когда пшеница взошла и появились колосья, то стали заметны и сорняки.
А як зійшло збіжжя і дало колос, тоді ж з’явився і кукіль.
Слуги пришли к хозяину и говорят: «Господин, ты же сеял на поле хорошие семена, откуда же появились сорняки?»
Тож прийшли слуги господаря і сказали йому: Пане, хіба не добірне насіння ти сіяв на своєму полі? Звідки ж узявся кукіль?
«Это сделал враг», — ответил хозяин. Тогда слуги спрашивают: «Может нам пойти и выполоть их?»
А він сказав їм: Людина-ворог це зробила. І кажуть йому раби: Хочеш, щоб ми пішли й випололи його?
«Нет, — ответил хозяин, — когда вы будете вырывать сорняки, вы можете нечаянно выдернуть и пшеницу.
Він же сказав: Ні, щоб ви часом, виполюючи кукіль, не повиривали разом з ним і пшениці.
Пусть и то и другое растет до жатвы. А во время жатвы я велю жнецам собрать вначале сорняки, связать их в пучки и сжечь, а затем собрать пшеницу в мое хранилище».
Залиште, щоб і те, і друге разом росло до жнив, а під час жнив скажу женцям: зберіть спершу кукіль та пов’яжіть його в снопи, аби спалити його, а пшеницю зберіть до моєї клуні.
Рассказал Он им и еще одну притчу:
— Царство Небесное можно сравнить с горчичным зерном, которое человек взял и посеял в поле.
— Царство Небесное можно сравнить с горчичным зерном, которое человек взял и посеял в поле.
Іншу притчу подав їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла, та й посіяла на своєму полі;
Хотя горчичное зерно и самое маленькое из всех семян, но когда оно вырастает, то становится больше огородных растений и превращается в настоящее дерево, так что даже птицы небесные прилетают и вьют гнезда в его ветвях.74
воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає більшим за всю городину і стає деревом, так що прилітають птахи небесні й гніздяться на його гілках.
Иисус рассказал им еще одну притчу:
— Царство Небесное как закваска, которую женщина смешала с тремя мерами муки,75 чтобы вскисло все тесто.
— Царство Небесное как закваска, которую женщина смешала с тремя мерами муки,75 чтобы вскисло все тесто.
Іншу притчу навів їм: Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й поклала до трьох мірок [1] борошна, поки все вкисло.
Все это Иисус говорил народу в притчах и ничего не объяснял без притч,
Усе це промовляв Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не говорив,
чтобы исполнилось сказанное через пророка:
«Открою уста свои в притчах,
произнесу гадания, скрытые от создания мира».76
щоби збулося сказане через пророка, який говорив: Відкрию уста Мої в притчах, виявлю сховане від початку світу!
Потом Иисус отпустил народ и вошел в дом. Его ученики подошли к Нему и попросили:
— Объясни нам притчу о сорняках в поле.
— Объясни нам притчу о сорняках в поле.
Відпустивши натовп, Він прийшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: Роз’ясни нам притчу про польовий кукіль.
Иисус в ответ сказал:
— Сеющий хорошие семена — это Сын Человеческий.
— Сеющий хорошие семена — это Сын Человеческий.
Він же, відповідаючи, сказав: Той, Хто сіє добірне насіння, — це Син Людський,
Поле — это мир, а хорошие семена — это дети Царства. Сорняки — это дети злого.
а поле — це світ; добірне ж насіння — це сини Царства; кукіль — це сини лукавого;
Враг, посеявший их, — это дьявол. Жатва — это конец мира, и жнецы — это ангелы.
ворог, що його посіяв, — це диявол; жнива — це кінець світу, а женці — це ангели.
Как сорняки вырывают и сжигают в огне, так будет и в конце мира.
Отже, як збирають кукіль і палять у вогні, так буде при кінці світу:
Сын Человеческий пошлет Своих ангелов, и они удалят из Его Царства все, что ведет ко греху, и всех, делающих злое.
Син Людський пошле Своїх ангелів, які зберуть з Його Царства всі спокуси й тих, хто чинить беззаконня,
Их бросят в огненную печь, где будет плач и скрежет зубов.
і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
А праведники тогда будут сиять, как солнце, в Царстве их Отца. У кого есть уши, пусть слышит.
Тоді праведні засяють, як сонце, у Царстві Отця Свого. Хто має вуха, нехай слухає.
Царство Небесное можно сравнить со спрятанным в поле кладом. Когда человек находит тот клад, он прячет его и, радостный, идет и продает все, что имеет, для того, чтобы купить это поле.
Царство Небесне подібне до скарбу, схованого в полі, який людина, знайшовши, ховає і з тієї радості йде та продає все, що має, і купує те поле.
Еще Царство Небесное подобно купцу, который ищет прекрасный жемчуг.
Ще Царство Небесне подібне до людини, — до купця, який шукає гарних перлин;
Найдя драгоценную жемчужину, он продает все, что имеет, ради того, чтобы купить ее одну.
знайшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.
Еще Царство Небесное подобно сети, опущенной в озеро, в которую попало много разной рыбы.
Царство Небесне подібне також до закинутого в море невода, який назбирав усякої всячини,
Когда сеть наполнилась, рыбаки вытащили ее на берег. Потом они сели и отобрали хорошую рыбу в корзины, а плохую выбросили.
а коли він наповниться, його витягнуть на берег та, сівши, виберуть усе добре до посудин, а непридатне викинуть геть.
Так будет и в конце мира. Придут ангелы, заберут злых из среды праведных
Так буде при кінці віку: вийдуть ангели і відділять злих з-поміж праведних,
и бросят их в пылающую печь, где будет плач и скрежет зубов.
і їх повкидають у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
— Вы поняли все это? — спросил Иисус.
— Да, — ответили ученики.
— Да, — ответили ученики.
[Каже їм Ісус]: Чи зрозуміли це все? Відповідають Йому: Так.
Тогда Иисус сказал им:
— Так вот, каждый учитель Закона, усвоивший весть о Небесном Царстве, похож на хозяина дома, который выносит из своих кладовых и новое, и старое.
— Так вот, каждый учитель Закона, усвоивший весть о Небесном Царстве, похож на хозяина дома, который выносит из своих кладовых и новое, и старое.
Він же сказав їм: Тому-то кожний книжник, котрий навчений про Царство Небесне, подібний до людини-господаря, яка витягає зі своєї скарбниці нове і старе.
Когда Иисус закончил рассказывать эти притчи, Он ушел оттуда.
Коли закінчив Ісус ці притчі, Він пішов звідти.
Он пришел в Свой родной город и начал учить людей в синагоге. Все удивлялись:
— Откуда у Этого Человека такая мудрость и такая сила?
— Откуда у Этого Человека такая мудрость и такая сила?
Прийшовши на Свою батьківщину, Він навчав їх у їхній синагозі, так що дивувалися вони й говорили: Звідки в Нього ця мудрість і сила?
Разве Он не сын плотника? Не Марией77 ли зовут Его мать, и разве Он не брат Иакова, Иосифа, Симона и Иуды?
Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його — Яків, Йосиф, Симон і Юда?
Разве не среди нас живут все Его сестры? Откуда же у Него все это?
Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все?
И они отвергли Его.
Иисус же сказал им:
— Пророка уважают везде, только не на его родине и не в его доме.
Иисус же сказал им:
— Пророка уважают везде, только не на его родине и не в его доме.
І вони спокушувалися Ним. Ісус же сказав їм: Пророк не буває без пошани, — хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі.