Новый русский перевод

Переклад Турконяка

Закончив говорить это, Иисус сказал ученикам:

1

Коли Ісус промовив усі ці слова, то сказав Своїм учням:

2

— Вы знаете, что через два дня будет Пасха и Сына Человеческого отдадут на распятие.

2

Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський буде виданий на розп’яття.

3

А во дворце первосвященника Кайафы140 в это время собрались первосвященники и старейшины народа.

3

Тоді зібралися первосвященики, [книжники] та старші народу у дворі первосвященика на ім’я Каяфа

4

Они решили хитростью схватить Иисуса и убить.

4

і змовилися підступом схопити Ісуса та вбити.

5

— Только не во время праздника, — говорили они, — иначе народ может взбунтоваться.

5

Однак вони казали: Не у свято, щоб не сталося заколоту в народі!

6

Иисус находился в Вифании, в доме Симона прокаженного.

6

І ось, коли Ісус був у Витанії, у домі Симона прокаженого,

7

И когда Он возлежал за столом, к Нему подошла женщина с алебастровым кувшином, в котором было очень дорогое ароматическое масло, и возлила это масло Ему на голову.

7

до нього підійшла жінка, яка мала алебастрову посудину з дорогоцінним миром, і, коли Він сидів, вилила Йому на голову.

8

Увидев это, ученики рассердились:
— Зачем такая трата?

8

Побачивши це, учні обурилися і сказали: Навіщо така даремна трата?

9

Ведь это ароматическое масло можно было продать за большую сумму, а деньги раздать нищим.

9

Адже це можна було дорого продати і роздати бідним!

10

Но Иисус, зная, что они говорят, сказал им:
— Что вы упрекаете женщину? Ведь она сделала для Меня доброе дело.

10

Зрозумівши, Ісус сказав їм: Навіщо ви докоряєте жінці? Вона зробила Мені добре діло;

11

Потому что нищие всегда с вами, а Я не всегда буду с вами.

11

бідних ви завжди маєте із собою, а Мене не завжди маєте.

12

Вылив на Меня это масло, она тем самым приготовила Меня к погребению.

12

Виливши миро на Моє тіло, вона вчинила це на Мій похорон.

13

Говорю вам истину: во всем мире, везде, где будет возвещена эта Радостная Весть, там в память об этой женщине будет рассказано и о том, что она сделала.

13

Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися це Євангеліє в усьому світі, буде розповідатися і про те, що вона зробила, — на згадку про неї.

14

Затем Иуда Искариот, один из двенадцати, пошел к первосвященникам

14

Тоді один із дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріотський, пішов до первосвящеників

15

с предложением.
— Что вы мне дадите, если я предам вам Иисуса? — спросил он их.
Те отсчитали ему тридцать серебряных монет.141

15

і сказав: Що ви дасте мені, і я видам Його вам? Вони ж заплатили йому тридцять срібних монет.

16

И с того момента Иуда стал искать удобного случая, чтобы предать Его.

16

І відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.

17

В первый день праздника Пресных хлебов ученики спросили Иисуса:
— Где нам приготовить Тебе пасхальный ужин ?

17

Першого дня Опрісноків до Ісуса підійшли учні й запитали: Де хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити пасху?

18

Иисус ответил:
— Идите в город к такому-то и скажите ему: «Учитель говорит, что Его время уже подошло, и Он хочет в твоем доме отпраздновать пасхальный ужин со Своими учениками».

18

Він відповів: Ідіть у місто до одного чоловіка й скажіть йому: Учитель каже: Мій час близько, у тебе справлю Пасху зі Своїми учнями.

19

Ученики сделали все, как им велел Иисус, и приготовили пасхальный ужин.

19

Учні зробили так, як звелів їм Ісус, і приготували пасху.

20

Вечером Иисус и двенадцать учеников возлегли у стола.

20

Коли настав вечір, Він сів до столу з дванадцятьма [учнями]

21

Когда они ели, Иисус сказал:
— Говорю вам истину: один из вас предаст Меня.

21

і, як вони їли, сказав: Запевняю вас, що один із вас Мене видасть.

22

Ученики сильно опечалились и один за другим стали спрашивать Его:
— Не я ли, Господи?

22

Дуже сумуючи, кожний почав говорити Йому: Чи не я, Господи?

23

А Иисус ответил:
— Тот, кто опустил руку в блюдо вместе со Мной, тот предаст Меня.

23

А Він у відповідь сказав: Той, хто вмочить зі Мною рукою в мисці, — Мене видасть.

24

Да, Сын Человеческий уходит так, как о Нем сказано в Писании, но горе тому человеку, который предает Сына Человеческого! Лучше бы ему вообще не родиться.

24

Син Людський іде, як написано про Нього, але горе тій людині, яка зрадить Сина Людського. Краще було б тій людині не народитися!

25

Тогда Иуда, предатель, тоже спросил:
— Не я ли, Рабби?
— Ты сам это сказал, — ответил Иисус.

25

Озвався і Юда, зрадник Його, і сказав: Чи це не я, Учителю? Відповів йому: Ти сказав.

26

Когда они ели, Иисус взял хлеб и, благословив, разломил его, дал Своим ученикам со словами:
— Возьмите и ешьте, это Мое тело.

26

Коли ж вони їли, Ісус, узявши хліб і поблагословивши, переломив, дав учням і сказав: Прийміть, їжте, це — тіло Моє.

27

Затем Он взял чашу, поблагодарил за нее Бога и, подав им, сказал:
— Пейте из нее все.

27

Потім узяв чашу і, віддавши подяку, подав їм і сказав: Пийте з неї всі,

28

Это Моя кровь завета,142 проливаемая за многих людей для прощения грехов.

28

бо це кров Моя [Нового] Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів.

29

Говорю вам, что Я уже не буду пить от плода виноградного до того дня, когда Я буду пить с вами новое вино в Царстве Моего Отца.

29

Та кажу вам, що віднині не питиму із цього плоду виноградного аж до того дня, коли його новим питиму з вами в Царстві Мого Отця.

30

Они спели143 и пошли на Оливковую гору.

30

Заспівавши, вони вийшли на Оливну гору.

31

Тогда Иисус сказал им:
— В эту ночь вы все отступитесь от Меня, ведь написано:

«Я поражу Пастуха,
и разбегутся овцы стада».144

31

Тоді каже їм Ісус: Ви всі спокуситеся Мною цієї ночі, бо написано: Уражу пастиря — і розсіються вівці отари.

32

Но когда Я воскресну, то пойду в Галилею и буду ждать вас там.

32

А після Мого воскресіння Я випереджу вас у Галилеї.

33

Петр ответил:
— Даже если все Тебя оставят, я этого никогда не сделаю.

33

У відповідь Петро сказав Йому: Навіть якщо всі спокусяться в Тобі, то я ніколи не спокушуся!

34

— Говорю тебе истину, — сказал ему Иисус, — в эту ночь, прежде чем пропоет петух, ты трижды отречешься от Меня.

34

Ісус промовив до нього: Запевняю тебе, що цієї ночі, перш ніж заспіває півень, ти тричі від Мене відречешся.

35

Но Петр уверял:
— Даже если мне придется умереть с Тобой, я никогда не откажусь от Тебя.
И все ученики говорили то же.

35

Каже Йому Петро: Якби мені навіть треба було померти з Тобою, не відречуся від Тебе! Так само сказали і всі учні.

36

Иисус пришел с ними на место, называемое Гефсимания, и сказал ученикам:
— Посидите здесь, а Я пойду и помолюсь.

36

Тоді Ісус приходить з ними до місця, яке зветься Гетсиманія, і каже їм: Посидьте тут, поки Я піду і там помолюся.

37

Он взял с Собой Петра и двух сыновей Зеведея. Его охватили тоска и тревога.

37

І, взявши Петра та двох Зеведеєвих синів, почав сумувати й тужити.

38

Тогда Он сказал им:
— Душа Моя объята смертельной печалью. Побудьте здесь и бодрствуйте со Мной.

38

Тоді каже їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя. Залишайтеся тут і пильнуйте зі Мною!

39

Отойдя немного, Он пал на лицо Свое и молился:
— Отец Мой, если возможно, то пусть минует Меня эта чаша, но пусть будет все не как Я хочу, а как Ты хочешь.

39

І, пройшовши трохи далі, упав долілиць, молячись і кажучи: Отче Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша; однак не як Я хочу, а як Ти.

40

Затем Он возвратился к ученикам и нашел их спящими.
— Неужели вы даже часу не могли пободрствовать вместе со Мной? — спросил Он Петра. —

40

Повертається до учнів і знаходить, що вони сплять, і каже Петрові: То не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною?

41

Бодрствуйте и молитесь, чтобы вам не поддаться искушению. Дух бодр, но тело слабо.

41

Пильнуйте та моліться, щоб не потрапити у спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне.

42

И во второй раз Он ушел и молился:
— Отец Мой, если невозможно, чтобы эта чаша миновала Меня и чтобы Мне не пить из нее, то пусть все будет по Твоей воле.

42

Знову відійшов; удруге почав молитися, промовляючи: Отче Мій, якщо ця чаша не може обминути, щоб Я не пив її, нехай буде Твоя воля.

43

Когда Он вернулся, ученики опять спали, потому что их веки отяжелели.

43

Повернувшись, побачив, що вони знову спали, бо їхні очі стали важкими.

44

И, оставив их, Иисус отошел и стал молиться в третий раз теми же словами.

44

Залишивши їх, Він відійшов, знову помолився і втретє повторив ті самі слова.

45

Затем Он возвратился к ученикам и сказал им:
— Вы все спите и отдыхаете? Вот, время настало, и Сын Человеческий предается в руки грешников.

45

Тоді приходить до учнів і каже їм: Ви все ще спите й відпочиваєте? Ось наблизилася година, і Син Людський видається в руки грішників.

46

Вставайте, идем. Вот уже и Мой предатель приблизился.

46

Устаньте, ходімо, бо наблизився Мій зрадник!

47

Он еще говорил, как подошел Иуда, один из двенадцати учеников, и с ним большая толпа, вооруженная мечами и кольями. Их послали первосвященники и старейшины народа.

47

Він ще говорив, як прийшов Юда, один із дванадцятьох, а з ним велика юрба з мечами та киями від первосвящеників і старших народу.

48

Предатель так условился с ними:
— Хватайте Того, Кого я поцелую.

48

А той, хто видавав Його, подав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то Він. Схопіть Його!

49

Иуда сразу же подошел к Иисусу и сказал:
— Здравствуй, Рабби! — и поцеловал Его.

49

Він відразу підійшов до Ісуса і сказав: Радій [1] , Учителю! — та й поцілував Його.

50

Иисус же сказал ему:
— Друг, делай то, для чего пришел.
Тут подошли люди и, схватив Иисуса, взяли Его под стражу.

50

Ісус запитав його: Друже, для чого ти прийшов? А ті підступили, наклали руки на Ісуса й схопили Його.

51

Тогда один из тех, кто был с Иисусом, вытащил меч, ударил слугу первосвященника и отсек ему ухо.

51

І ось один із тих, які були з Ісусом, простягнувши руку, вихопив свого меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо.

52

— Верни свой меч на место, — сказал ему Иисус. — Все, кто берется за меч, от меча и погибнут.

52

Тоді каже йому Ісус: Поверни свого меча на його місце, бо всі, хто бере меч, від меча загинуть.

53

Неужели ты думаешь, что Я не мог бы упросить Моего Отца немедленно прислать Мне более двенадцати легионов ангелов?145

53

Чи ти думаєш, що Я не можу вблагати Мого Отця, аби Він дав Мені понад дванадцять легіонів ангелів?

54

Но как же тогда исполнится Писание, что все это должно произойти?

54

Як же тоді збудуться Писання, що так має статися?

55

Затем Иисус обратился к толпе:
— Что Я, разбойник,146 что вы пришли с мечами и кольями, чтобы арестовать Меня? Каждый день Я сидел и учил в храме, и вы не арестовали Меня.

55

У той час Ісус промовив до юрби: Немов на розбійника ви вийшли з мечами й киями, щоб Мене схопити; щодня Я перебував у храмі, навчаючи, і ви не схопили Мене.

56

Но все произошло именно так, чтобы исполнились писания пророков.
Тогда все ученики оставили Его и убежали.

56

Це ж усе сталося, аби збулося Писання пророків. Тоді всі учні, залишивши Його, втекли.

57

Арестовавшие Иисуса привели Его к первосвященнику Кайафе, у которого уже собрались учители Закона и старейшины.

57

Ті, котрі схопили Ісуса, повели Його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші.

58

Петр, держась поодаль, следовал за Иисусом и прошел прямо во двор первосвященника. Войдя внутрь, он сел со стражниками, чтобы увидеть, чем все кончится.

58

Петро ж ішов за Ним віддалік до двору первосвященика і, увійшовши всередину, сів зі слугами, щоби побачити, чим то закінчиться.

59

Первосвященники и весь Высший Совет искали ложных показаний против Иисуса, чтобы приговорить Его к смерти,

59

А первосвященики [та старші] і весь синедріон [2] шукали фальшивого свідчення проти Ісуса, щоби Його вбити,

60

но они ничего не могли найти, хотя и пришло много лжесвидетелей. Наконец вышли два человека

60

але не знаходили, хоч виступало багато лжесвідків. Нарешті прийшло двоє

61

и заявили:
— Этот человек говорил: «Я могу разрушить Божий храм и восстановить его за три дня».

61

і кажуть: Він говорив: Я можу зруйнувати Божий храм і за три дні відбудувати.

62

Потом первосвященник встал и спросил Иисуса:
— Тебе нечего ответить на эти свидетельства против Тебя?

62

Первосвященик устав і сказав Йому: Нічого не відповідаєш на те, що вони проти Тебе свідчать?

63

Иисус молчал. Первосвященник сказал Ему:
— Я заклинаю Тебя живым Богом, скажи нам: Ты — Христос, Сын Божий?

63

Але Ісус мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заклинаю Тебе Богом Живим, щоб Ти сказав нам: Чи Ти Христос — Син Божий?

64

— Ты сам так сказал, — ответил Иисус, — но говорю вам, что отныне вы увидите Сына Человеческого, сидящим по правую руку от Всемогущего и идущим на облаках небесных.147

64

Ісус йому відповів: Ти сказав! Однак Я кажу вам: відтепер ви побачите Сина Людського, Який буде сидіти праворуч Сили та прийде на хмарах небесних!

65

Тогда первосвященник разорвал на себе одежды и сказал:
— Он кощунствует! Какие нам еще нужны свидетели?! Вы теперь сами слышали кощунство!

65

Тоді первосвященик роздер свій одяг, кажучи: Він сказав богохульство! Яких ще потребуємо свідків? Ось, тепер ви чули богохульство!

66

Каково ваше решение?
Они ответили:
— Он виновен и заслуживает смерти.

66

Як ви вважаєте? Вони ж у відповідь сказали: Він повинен померти!

67

Тогда Иисусу стали плевать в лицо и бить Его кулаками, некоторые же били Его по щекам и

67

Тоді плювали Йому в обличчя та били Його, а інші били по щоках

68

спрашивали:
— Пророчествуй нам, Христос, кто Тебя ударил?

68

і приговорювали: Пророкуй нам, Христе, хто Тебе вдарив?

69

Петр же сидел снаружи, во дворе, когда к нему подошла служанка.
— Ты тоже был с Иисусом Галилеянином, — сказала она.

69

Петро сидів ззовні у дворі; до нього підійшла одна служниця, кажучи: І ти був з Ісусом галилейцем!

70

Но Петр отрицал перед всеми:
— Я не знаю, о чем ты говоришь.

70

Але він відрікся перед усіма, промовивши: Не знаю, що ти кажеш!

71

Когда он отошел к воротам, его увидела другая служанка. Она сказала стоявшим рядом:
— Этот человек был с Иисусом Назарянином.

71

Коли ж він вийшов до брами, побачила його інша й каже тим, які там були: Цей був з Ісусом Назарянином!

72

Петр снова все отрицал, поклявшись, что он не знает Этого Человека.

72

І знову відрікся з клятвою: Я не знаю Цієї Людини!

73

Но спустя немного времени стоявшие там люди подошли и сказали ему:
— Точно, ты тоже один из них, тебя и говор твой выдает.

73

Дещо згодом підійшли ті, які там стояли, і сказали Петрові: Та ти справді один з них, бо і твоя говірка тебе виявляє!

74

Тогда Петр начал клясться и божиться:
— Я не знаю Этого Человека!
И тотчас пропел петух.

74

Тоді він почав зарікатися і клястися, що не знав Цієї Людини. І враз заспівав півень.

75

И тогда Петр вспомнил слова Иисуса: «Прежде чем пропоет петух, ты трижды отречешься от Меня».
И, выйдя наружу, он горько заплакал.

75

Тож згадав Петро слова, які сказав Ісус: Перше ніж півень заспіває, ти тричі відречешся від Мене. І, вийшовши геть, він гірко заплакав.

Параллельное чтение

Новый русский перевод

Переклад Турконяка

От Матфея 26

Матвія 26