Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Переклад Огієнка
И Он стал говорить с ними притчами.
— Один человек посадил виноградник, обнес его забором, выкопал яму для давильни56 и построил сторожевую башню.57 Он отдал виноградник внаем виноградарям, а сам уехал в чужие края.
— Один человек посадил виноградник, обнес его забором, выкопал яму для давильни56 и построил сторожевую башню.57 Он отдал виноградник внаем виноградарям, а сам уехал в чужие края.
І почав Він у при́тчах до них промовляти: „Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.
Когда пришло время, он послал слугу к виноградарям, чтобы тот забрал у них причитающуюся ему часть урожая.
А певного ча́су послав він раба до своїх винарі́в, щоб прийняти частину плоду з виноградинка в тих винарі́в.
Но виноградари схватили слугу, избили и отослали ни с чем.
Та вони схопи́ли його та й побили, і відіслали ні з чим.
Тогда хозяин послал к ним другого слугу; но они разбили ему голову и издевались над ним.
І зно́ву послав він до них раба іншого, — та й того вони зранили в голову та знева́жили.
Хозяин послал еще одного слугу; его виноградари убили. Он посылал еще многих слуг, но виноградари одних избивали, других убивали.
Тоді вислав він іншого, — і того вони вбили. І багатьо́х іще інших, — набили одни́х, а одни́х повбивали.
В конце концов у хозяина остался только его единственный любимый сын. Он послал его к ним последним. «Сына-то моего они устыдятся», — думал он.
І він мав ще одно́го, — сина улю́бленого. Наоста́нок послав і того́ він до них і сказав: „Посоромляться сина мого́!“
Но виноградари сказали друг другу: «Это наследник. Давайте убьем его, и наследство будет нашим».
А ті винарі міркували собі: „Це спадкоємець; ходім, заморду́ймо його, — і нашою спа́дщина бу́де!“
Они схватили его, убили и выбросили его из виноградника.
І вони схопи́ли його та й убили, і викинули його за виноградник.
Что же сделает хозяин виноградника? Конечно же, он придет и убьет виноградарей, а виноградник отдаст другим.
Отож, що́ пан виноградинка зробить? — Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградинка іншим.
Разве вы не читали в Писании:
«Камень, Который отвергли строители,
стал краеугольным.
Чи ви не читали в Писа́нні: „Камінь, що його будівни́чі відкинули, — той нарі́жним став ка́менем!
Это совершил Господь,
и как это удивительно в глазах наших!»58
Від Господа сталося це, — і дивне воно в оча́х наших“.
Когда предводители народа поняли, что эту притчу Иисус рассказал о них, они хотели арестовать Его, но побоялись народа. Поэтому они оставили Его и ушли.
І шукали Його, щоб схопи́ти, але побоялись наро́ду. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю при́тчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.
Потом они подослали к Нему фарисеев и сторонников Ирода, чтобы те поймали Его на слове.
I вони вислали деяких із фарисеїв та іродія́нів до Нього, щоб зловити на слові Його.
Подойдя к Иисусу, они сказали:
— Учитель! Мы знаем, что Ты Человек честный и не стремишься никому угодить. Ты беспристрастен и истинно учишь пути Божьему. Следует ли платить налог кесарю или нет? Платить нам или не платить?
— Учитель! Мы знаем, что Ты Человек честный и не стремишься никому угодить. Ты беспристрастен и истинно учишь пути Божьему. Следует ли платить налог кесарю или нет? Платить нам или не платить?
Ті ж прийшли та й говорять Йому: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсі́м ні на ко́го, бо на лю́дське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годи́ться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?“
Иисус, зная их лицемерие, сказал:
— Что вы Меня испытываете? Принесите Мне посмотреть динарий.
— Что вы Меня испытываете? Принесите Мне посмотреть динарий.
А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: „Чого ви Мене випробо́вуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити“.
Ему принесли монету, и Он спросил:
— Кто на ней изображен и чье на ней имя?
— Кесаря, — ответили они.
— Кто на ней изображен и чье на ней имя?
— Кесаря, — ответили они.
І прине́сли вони. А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“ Ті ж Йому відказали: „Кесарів“.
— Отдавайте кесарево кесарю, а Божье — Богу, — сказал Иисус.
Они были поражены Его ответом.
Они были поражены Его ответом.
Ісус тоді каже в відповідь їм: „Віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже!“ І дивувалися з Нього вони.
К Иисусу подошли саддукеи,59 которые утверждают, что нет воскресения. Они спросили Его:
І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його та сказали:
— Учитель, Моисей написал, что если у кого-либо умрет брат, оставив жену, но не оставив детей, то он должен жениться на вдове и восстановить род60 своему брату.61
„Учителю, Мойсей написав нам: „Як помре кому брат, і полишить дружи́ну, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружи́ну його́, та й відновить насіння для брата свого́“.
Было семь братьев. Первый женился и умер, не оставив потомства.
Було сім братів. І перший взяв дружи́ну й умер, не лишивши дітей.
На вдове женился его брат и тоже умер, не оставив потомства. То же самое произошло и с третьим.
Другий теж її взяв та й помер, — і він не лиши́в дітей. Так само і третій.
Никто из семерых не оставил после себя сына. После всех умерла и женщина.
І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка.
Чьей женой будет эта женщина после воскресения? Ведь все семеро были женаты на ней.
А в воскресінні, як воскреснуть вони, то котро́му із них вона дружи́ною буде? Бо семеро мали за дружи́ну її“.
Иисус ответил им:
— Не потому ли вы заблуждаетесь, что не знаете ни Писаний, ни силы Божьей?
— Не потому ли вы заблуждаетесь, что не знаете ни Писаний, ни силы Божьей?
Ісус їм відказав: „Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писа́ння, ані Божої сили?
Воскресшие из мертвых не будут ни жениться, ни выходить замуж, а будут как ангелы на небесах.
Бо як із мертвих воскреснуть, то не бу́дуть женитись, ані заміж вихо́дити, але будуть, немов анголи́ ті на небі.
А о том, что мертвые воскресают, разве вы не читали в книге Моисея, в том месте, где говорится о кусте, как Бог сказал Моисею: «Я — Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова»?62
Щождо мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як — при кущі́ — сказав йому Бог, промовляючи: „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів“,
Он Бог не мертвых, а живых. Вы глубоко заблуждаетесь.
Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь ду́же“.
Один из учителей Закона, слушая этот спор, заметил, как хорошо ответил Иисус, и спросил у Него:
— Какая из заповедей самая важная?
— Какая из заповедей самая важная?
А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: „Котра́ заповідь перша з усіх?“
Иисус ответил:
— Самая важная заповедь — это:
— Самая важная заповедь — это:
«Слушай, Израиль! Господь наш Бог — единый Господь.
Ісус відповів: Перша: „Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — Бог єдиний“.
Люби Господа, Бога твоего, всем сердцем твоим,
и всей душой твоей, всем разумом твоим, и всеми силами твоими».63
І: „Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з ці́лої сили своєї!“ (Це за́повідь перша!)
Вторая заповедь: «Люби ближнего твоего, как самого себя».64 Нет заповедей важнее этих двух.
А друга (одна́кова з нею): „Люби свого ближнього, як само́го себе!“ Нема іншої більшої заповіді над оці!“
Учитель Закона сказал:
— Хорошо сказано, Учитель. Ты прав, говоря, что Бог один, и нет другого Бога , кроме Него.
— Хорошо сказано, Учитель. Ты прав, говоря, что Бог один, и нет другого Бога , кроме Него.
І сказав Йому книжник: „Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що „Один Він, і нема іншого, окрім Нього“,
Любить Его всем сердцем, всем разумом, всеми силами и любить ближнего, как самого себя, — это важнее, чем все всесожжения и жертвы.
і що „Любити Його всім серцем, і всім розумом, (і всією душе́ю), і з ці́лої сили“, і що „Любити свого ближнього, як само́го себе“, — це важливіше за всі цілопа́лення й жертви!“
Иисус, видя, как разумно ответил учитель Закона, сказал ему:
— Недалеко ты от Божьего Царства.
С тех пор никто больше не решался задавать Ему вопросы.
— Недалеко ты от Божьего Царства.
С тех пор никто больше не решался задавать Ему вопросы.
Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: „Ти недалеко від Божого Царства!“ І ніхто не насмілювався вже питати Його.
Продолжая учить в храме, Иисус сказал:
— Почему учители Закона говорят, что Христос — Сын Давида?
— Почему учители Закона говорят, что Христос — Сын Давида?
Пото́му Ісус відповів і промовив, у храмі навчаючи: „Як то книжники кажуть, що ніби Христос — син Давидів?
Ведь сам Давид сказал, вдохновляемый Святым Духом:
«Сказал Господь Господу моему:
Сядь по правую руку от Меня,
пока Я не повергну врагов Твоих
к ногам Твоим».65
Адже той Давид Святим Духом сказав: „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
Сам Давид называет Его Господом. Как же в таком случае Он может быть ему Сыном?
Большая толпа слушала Иисуса с радостью.
Большая толпа слушала Иисуса с радостью.
Сам Давид Його Господом зве, — як же Він йому син?“
Хто такі книжники й фарисеї
І багато людей залюбки́ Його слухали.
І багато людей залюбки́ Його слухали.
А Он учил:
— Остерегайтесь учителей Закона. Они любят наряжаться в длинные одежды и любят, когда их приветствуют на площадях.
— Остерегайтесь учителей Закона. Они любят наряжаться в длинные одежды и любят, когда их приветствуют на площадях.
Він же казав у науці Своїй: „Стережіться тих книжників, що люблять у довгих одежах прохо́джуватись, і привіти на ринках,
Они сидят на самых почетных местах в синагогах и на званых обедах.
і перші лавки́ в синагогах, і перші місця на прийняття́х,
Они разоряют дома вдов и напоказ долго молятся. Таких ждет очень суровое наказание.
що вдови́ні хати поїдають, і моляться довго напо́каз, — вони тяжче осу́дження при́ймуть!“
Сев напротив сокровищницы храма, Иисус смотрел, как люди кладут в нее деньги. Многие богачи бросали помногу.
І сів Він навпроти скарбни́ці, і дививсь, як наро́д мідяки́ до скарбниці вкидає. І багато заможних укида́ли багато.
Но вот подошла бедная вдова и бросила две медные монетки.66
І підійшла одна вбога вдови́ця, і поклала дві ле́пті, цебто гріш.
Иисус подозвал учеников и сказал им:
— Говорю вам истину, эта бедная вдова положила больше всех, кто клал в сокровищницу,
— Говорю вам истину, эта бедная вдова положила больше всех, кто клал в сокровищницу,
І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: „Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.