Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Сучасний переклад
Рано утром первосвященники, старейшины, учители Закона и весь Высший Совет приняли решение. Они, связав Иисуса, отвели и передали Его Пилату.80
Вранці наступного дня головні священики разом зі старійшинами, книжниками й з усім Синедріоном надумали, що робити з Ісусом. Вони зв’язали Його й повели до прокуратора, щоб передати Ісуса до рук Пилата.
Пилат спросил Его:
— Ты — Царь иудеев?
— Ты сам так говоришь, — ответил Иисус.
— Ты — Царь иудеев?
— Ты сам так говоришь, — ответил Иисус.
І запитав Пилат Ісуса: «Ти — Цар Юдейський?» На що Ісус відповів: «Так, це Я. Але ж ти сам це сказав».
Первосвященники выдвигали против Иисуса много обвинений,
А головні священики почали звинувачувати Ісуса в багатьох злочинах.
и Пилат опять спросил Его:
— Ты ничего не отвечаешь? Видишь, как много против Тебя обвинений.
— Ты ничего не отвечаешь? Видишь, как много против Тебя обвинений.
І знову Пилат запитав Його: «Хіба ж Ти не чуєш усі ці звинувачення проти Себе? Чому ж Ти не відповідаєш?»
Но, к удивлению Пилата, Иисус и на это ничего не отвечал.
Але Ісус і слова не відповів на жодне із звинувачень. І це дуже здивувало Пилата.
На Пасху Пилат обычно отпускал одного из заключенных, по выбору народа.
Кожного року, під час Пасхи, Пилат за звичаєм відпускав на волю одного з приречених злочинців, за якого просив народ.
В это время в заключении находился человек по имени Варавва,81 который вместе со своими сообщниками совершил убийство во время бунта.
У той час, серед ув’язнених злочинців був чоловік на ім’я Варавва, який, разом з іншими бунтівниками, був винний у вбивствах.
Толпа стала просить у Пилата, чтобы он сделал то, что обычно делал для них.
Як завжди, прийшли люди до Пилата й просили звільнити одного з в’язнів, як він, зазвичай, робив для них.
— Хотите, чтобы я отпустил вам «Царя иудеев»? — спросил Пилат.
І запитав їх Пилат: «Чи хочете ви, щоб я відпустив для вас Царя Юдейського?»
Он знал, что первосвященники предали Иисуса из зависти.
Пилат знав, що головні священики віддали Ісуса прокуратору, тільки тому, що заздрили Йому.
Первосвященники же подговорили толпу просить, чтобы отпустил лучше Варавву.
Але головні священики умовили натовп просити Пилата відпустити Варавву замість Ісуса.
— Что же мне тогда делать с Тем, Кого вы называете Царем иудеев? — спросил Пилат.
Та Пилат знову звернувся до них: «Що ж мені робити з тим Чоловіком, Якого ви називаєте Царем Юдейським?»
— За что? Какое зло сделал Он? — спросил Пилат.
Однако толпа кричала все громче:
— Распни Его!
Однако толпа кричала все громче:
— Распни Его!
«За що? — запитав Пилат. — Який на Ньому злочин?» Тоді всі ще дужче загорлали: «Нехай Його розіпнуть на хресті!»
Пилат, чтобы удовлетворить толпу, освободил им Варавву, а Иисуса отдал на распятие, приказав сперва бичевать Его.
Пилат хотів догодити юрбі то й відпустив Варавву, а Ісуса наказав побити батогами, та опісля віддав Його на розп’яття.
Солдаты отвели Иисуса во двор резиденции наместника и созвали весь полк.
Пилатові воїни відвели Ісуса до палацу, де був правитель (преторії), і там зібрався цілий відділ [54] солдат.
Они одели Его в пурпурную мантию и, сплетя венок из терновника, надели на Него.
Вони наділи на Ісуса багряницю, а на голову Йому сплели терновий вінок.
— Да здравствует Царь иудеев! — приветствовали они.
І почали вони вітати Ісуса: «Вітаємо Тебе, Царю Юдейський!»
Они били Его тростью по голове и плевали на Него, падали перед Ним на колени и кланялись Ему.
І били Його ціпком по голові, й плювали на Нього. При тому солдати падали на коліна, глузливо вклоняючись Ісусові як цареві.
Вдоволь наиздевавшись, они сняли с Него пурпурную мантию, одели Иисуса в Его собственную одежду и вывели на распятие.
А як скінчили вони знущатися й насміхатися з Ісуса, то зняли з Нього багряницю й, вбраши Ісуса у Його власний одяг, повели на розп’яття.
По дороге они остановили человека, шедшего с поля, — это был Симон из Кирены, отец Александра и Руфа, — и заставили его нести крест.
Саме у той час, по дорозі до міста, повертаючись з поля, йшов Симон киринеянин (він був батьком Олександра і Руфа). Тож воїни примусили його нести хрест, що призначався для Ісуса.
Иисуса привели на место, называемое Голгофа (что означает «Лобное место»82).
Коли ж вони прийшли до місця, що називалося Ґолґофа (це означає «Лобне місце»),
Солдаты дали Ему вино, смешанное со смирной,83 но Он не стал пить.
то дали Ісусові випити вина, змішаного з мирром, та Він не став його пити.
Они распяли Иисуса, а Его одежду разделили между собой, бросая жребий, кому что взять.84
Розіп’явши Ісуса, воїни, кидаючи жереб, поділили між собою Його вбрання, кому що дістанеться.
Надпись, указывавшая Его вину, гласила: «царь иудеев ».
На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане офіційне звинувачення: «ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ».
Вместе с Ним распяли и двух разбойников,86 одного по правую, другого по левую сторону от Него.
Разом із Ісусом були розіп’яті ще двоє злочинців: один праворуч, а другий ліворуч від Нього.
И исполнилось Писание, где говорится: «И был причислен к преступникам».87
[І збулося сказане у Святому Писанні: «Його тримали між злочинців».] [55]
Проходившие мимо бранили Его. Качая головами,88 они говорили:
— Ну что? Ты ведь собирался разрушить храм и в три дня отстроить его!
— Ну что? Ты ведь собирался разрушить храм и в три дня отстроить его!
Проходячи повз, люди ображали Ісуса й, хитаючи головами, промовляли: «Ти ж нахвалявся геть зруйнувати Храм і вібудувати знов його за три дні.
Первосвященники и учители Закона тоже насмехались над Иисусом:
— Спасал других, — говорили они, — а Себя спасти не может!
— Спасал других, — говорили они, — а Себя спасти не может!
Головні священики й книжники також насміхалися з Ісуса, кажучи: «Він рятував інших, а Себе Самого врятувати не може!
Христос, Царь Израиля! Пусть Он сойдет с креста, чтобы мы увидели и поверили.
Также оскорбляли Его и распятые вместе с Ним.
Также оскорбляли Его и распятые вместе с Ним.
Якщо Він насправді є Христос, Цар ізраїльський, то нехай Він зараз зійде з хреста. Побачивши це, ми пересвідчимося й повіримо в Нього». І навіть двоє злочинців, що були розіп’яті разом з Ісусом, і ті також лихословили проти Нього.
В шестом же часу по всей земле стало темно, и это продолжалось до девятого часа.89
Опівдень темрява настала на всій землі, і було так аж до третьої години.
В девятом часу Иисус громко крикнул:
—Элои, Элои, лема савахтани ?90 — (что означает: «Боже Мой, Боже Мой, почему Ты Меня оставил?»91)
—
А о третій Ісус голосно закричав: «Елої, Елої, лама савахтані?» Що в перекладі означає: «Боже Мій, Боже Мій, навіщо Ти Мене покинув?»
Некоторые из стоявших поблизости, услышав это, сказали:
— Слышите, Илию зовет!92
— Слышите, Илию зовет!92
Деякі з людей, які стояли поруч, почули це й заговорили між собою: «Послухайте, Він кличе Іллю[56]».
Один из них подбежал и, пропитав губку кислым вином, насадил ее на палку и дал Ему пить.93
— Подождите, давайте посмотрим, придет Илия снять Его или нет, — сказал он.
— Подождите, давайте посмотрим, придет Илия снять Его или нет, — сказал он.
Один чоловік побіг, намочив губку оцтом і, настромивши її на тростину, дав Ісусові напитися. А потім і каже: «Заждіть! Зараз побачимо, чи прийде Ілля та зніме Його з хреста».
И завеса в храме разорвалась надвое сверху донизу.94
Тієї ж миті завіса в Храмі розірвалася навпіл: від верху й до самого низу.
Стоявший напротив Иисуса сотник, увидев, как Он испустил дух, сказал:
— Этот Человек действительно был Сыном Бога!
— Этот Человек действительно был Сыном Бога!
Коли центуріон, який стояв поблизу, побачив, що трапилося коли Ісус помер, то промовив: «Цей Чоловік справді був Сином Божим!»
Там были и женщины, которые издали наблюдали за происходящим. Среди них была Мария Магдалина, Мария, мать Иакова младшего и Иосии, и Саломия.
Кілька жінок спостерігали здалеку за всім, що трапилося. Серед них були Марія Маґдалена, Марія, мати Якова молодшого та Йосипа, і Саломія.
Они следовали за Иисусом, когда Он был в Галилее, и прислуживали Ему. Там было много и других женщин, которые пришли с Ним в Иерусалим.
Вони супроводжували Ісуса в Ґалилеї й піклувалися про Нього. Було там також і багато інших жінок, які прийшли за Ним до Єрусалиму.
Был день приготовления к субботе. Вечером
Настав вечір. І оскільки це був день приготувань (день перед суботою), то Йосип з Ариматеї, сповнений хоробрості, пішов до Пилата й попросив віддати йому тіло Ісусове. Він був поважним членом ради юдейської, який також чекав на прихід Царства Господнього.
Иосиф из Аримафеи, влиятельный член Совета, который и сам был из числа ожидавших Божьего Царства, осмелился пойти к Пилату и попросить тело Иисуса.
Пилат удивился, услышав, что Иисус так скоро умер. Он позвал сотника и спросил, давно ли Иисус умер.
Коли Пилат дізнався про смерть Ісуса, він був дуже здивований, що це трапилося так скоро, тож він покликав центуріона й запитав його, чи це було дійсно правдою.
Узнав от сотника, что Иисус действительно мертв, он отдал тело Иосифу.
Вислухавши доповідь центуріона, він звелів віддати тіло Ісусове Йосипові.
Иосиф купил льняное полотно, снял тело, обернул его полотном и положил в вырубленную в скале гробницу. Ко входу в гробницу он привалил камень.
Йосип придбав лляне полотно й, знявши тіло Ісусове з хреста, загорнув Його в полотно й поклав до гробниці, що була висічена у скелі. Потім він прикотив величезний камінь і затулив ним вхід до склепу.