Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать! Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения:
uk
en
Параллельное чтение
← (От Луки 5)
|
(От Луки 7) →
Новый русский перевод
Переклад Турконяка
Однажды в субботу, когда Иисус проходил через засеянные поля, Его ученики срывали колосья, растирали их руками и ели зерна.
Сталося так, що в суботу Він ішов через засіяні лани , і Його учні зривали колосся та, розтираючи руками, їли.
Но некоторые фарисеи спросили: — Почему вы делаете то, что не разрешается делать в субботу?42
А деякі фарисеї запитали: Чому робите те, чого не годиться [робити] в суботу?
Иисус им ответил: — Не читали ли вы о том, что сделал Давид, когда он и его спутники проголодались?
У відповідь Ісус сказав їм: Хіба ви не читали про те, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, хто був з ним?
Он вошел в дом Божий, взял священный хлеб,43 который нельзя есть никому, кроме священников, и ел, а также дал его своим людям.44
Як увійшов він до Божого дому, то взяв хліби покладання, яких не годиться їсти, хіба тільки самим священикам; він сам їв і дав тим, котрі були з ним?
И добавил: — Сын Человеческий — Господин над субботой!
І додав: Син Людський є Володарем [і] суботи!
В другую субботу Иисус вошел в синагогу и учил. Там был человек с иссохшей правой рукой.
І сталося іншої суботи, коли ввійшов Він до синагоги й навчав, був там чоловік, який мав суху праву руку.
Учители Закона и фарисеи внимательно наблюдали за Ним, не будет ли Он исцелять в субботу, потому что искали повод обвинить Его.
Книжники й фарисеї стежили, чи в суботу Він буде оздоровляти, аби знайти звинувачення проти Нього.
Но Иисус знал, о чем они думали, и сказал человеку с иссохшей рукой: — Встань и выйди на середину. Тот встал и вышел вперед.
А Він знав їхні думки й сказав чоловікові, який мав суху руку: Підведися і стань посередині. Той підвівся і став.
Тогда Иисус сказал им: — Я спрашиваю вас: что позволительно делать в субботу, добро или зло? Спасать жизнь или губить?
Ісус же промовив до них: Запитаю вас: що годиться в суботу — добро робити чи зло робити, душу спасти чи погубити?
Он обвел их взглядом и сказал человеку: — Протяни руку. Тот протянул, и его рука стала совершенно здоровой.
Поглянувши на них усіх, сказав йому: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала [здоровою, як і друга].
А они пришли в ярость и стали обсуждать между собой, что бы им сделать с Иисусом.
А вони сповнилися люттю і змовлялися один з одним, що ж зробити з Ісусом.
Примерно в те же дни Иисус взошел на гору помолиться и провел всю ночь в молитве Богу.
Сталося тими днями, що Він вийшов на гору помолитися і провів цілу ніч у молитві до Бога.
Когда наступил день, Он позвал Своих учеников и выбрал из них двенадцать, которых и назвал апостолами:
А коли настав день, Він покликав Своїх учнів, вибравши з них дванадцятьох, яких і назвав апостолами:
Симона (которого Он назвал Петром), брата Симона Андрея, Иакова, Иоанна, Филиппа, Варфоломея,
Симона, якого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Филипа й Вартоломія,
Матфея, Фому, Иакова, сына Алфея, Симона, прозванного Зилотом,45
Матвія і Хому, Якова Алфеєвого й Симона, званого Зилотом [1] ,
Иуду, сына Иакова, и Иуду Искариота, который стал предателем.
Юду Якового та Юду Іскаріотського, який став зрадником.
Иисус спустился с ними вниз, на равнину. Там уже собралась большая толпа Его учеников и великое множество народа со всей Иудеи, Иерусалима и прибрежных областей Тира и Сидона.
Зійшовши, Він став з ними на рівному місці; також була велика юрба Його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалима, і з приморського Тира й Сидона,
Они пришли послушать Иисуса и исцелиться от болезней. Те, кого мучили нечистые духи, тоже получали исцеление.
які посходилися послухати Його й зцілитися від своїх недуг, а також ті, хто страждав від нечистих духів, — і оздоровлялися.
Все в толпе старались прикоснуться к Иисусу, потому что из Него исходила сила, которая всех исцеляла.
І кожний з натовпу намагався доторкнутися до Нього, бо з Нього виходила сила й оздоровляла всіх.
Устремив взгляд на учеников, Иисус начал говорить:
— Блаженны вы, нищие,46 потому что вам принадлежит Божье Царство.
А Він, поглянувши на Своїх учнів, почав говорити: Блаженні вбогі, бо ваше є Царство Боже.
Блаженны те, кто сейчас голоден, потому что вы насытитесь. Блаженны те, кто сейчас плачет, потому что вы будете смеяться.
Блаженні голодні тепер, тому що ви насититеся. Блаженні ви, котрі плачете тепер, бо ви втішитеся.
Блаженны вы, когда люди вас ненавидят, когда вас изгоняют и оскорбляют, когда бесчестят ваше имя из-за Сына Человеческого.
Блаженні ви, коли люди ненавидітимуть вас, коли відлучать вас і ганьбитимуть, коли знеславлять ваше ім’я через Сина Людського.
Ликуйте в тот день и прыгайте от радости, потому что велика ваша награда на небесах! Ведь точно так же поступали с пророками отцы этих людей.
Радійте того дня і веселіться, бо ось нагорода ваша велика на небі, адже так само чинили пророкам їхні батьки.
Но горе вам, богатые, потому что вы уже получили свое утешение.
Та горе вам, багатії, бо ви вже маєте вашу втіху.
Горе вам, кто сейчас сыт, потому что вы будете голодать. Горе вам, кто сейчас смеется, потому что вы будете рыдать и плакать.
Горе вам, ситим тепер, тому що будете голодні. Горе вам, котрі смієтеся тепер, бо ви будете ридати і плакати.
Горе вам, когда все хвалят вас, ведь так же их предки хвалили лжепророков.
Горе, коли будуть хвалити вас усі люди, адже так само робили з лжепророками їхні батьки.
— Я же говорю вам, тем, кто слушает Меня: «Любите ваших врагов, делайте добро тем, кто ненавидит вас,
Але вам, хто слухає, кажу: Любіть ворогів ваших; добро робіть тим, які ненавидять вас;
благословляйте тех, кто проклинает вас, и молитесь о тех, кто оскорбляет вас.
благословляйте тих, які проклинають вас; моліться за тих, які кривдять вас.
Тому, кто оскорбит тебя, ударив по щеке, подставь и другую, а тому, кто забирает у тебя верхнюю одежду, не мешай забрать и рубашку.
Тому, хто б’є тебе по щоці, підстав і другу, а від того, хто забирає в тебе одяг, не борони й сорочки.
Каждому, кто у тебя просит, дай; и если кто-то заберет твое, не требуй обратно.
Кожному, хто просить у тебе, — дай, а від того, хто забирає твоє, — не домагайся.
Поступайте с людьми так, как вы хотите, чтобы они поступали с вами.
Як хочете, щоби чинили вам люди, — чиніть [і ви] їм так само.
Если вы любите тех, кто любит вас, в чем ваша заслуга? Ведь даже грешники любят тех, кто их любит.
А коли любите тих, хто любить вас, то яка вам благодать? Адже й грішники люблять тих, які їх люблять.
Если вы делаете добро тем, кто делает добро вам, то в чем ваша заслуга? Ведь даже грешники делают то же.
І коли добро чините тим, хто вам робить добро, яка вам благодать? Адже й грішники те саме чинять.
Если вы даете в долг только тем, от кого надеетесь получить обратно, то в чем ваша заслуга? Ведь даже грешники дают в долг грешникам, ожидая получить назад столько же.
Коли позичаєте тим, від яких сподіваєтесь одержати, яка вам благодать? Грішники також позичають грішникам, щоб одержати стільки ж.
Но вы любите ваших врагов, делайте им добро и давайте в долг, не ожидая возврата. Тогда ваша награда будет велика, и вы будете сыновьями Всевышнего. Ведь Он Сам добр даже к неблагодарным и злым.
Тож любіть ворогів своїх, робіть добро, позичайте, нічого не очікуючи, — і буде вам велика нагорода: ви будете синами Всевишнього, тому що Він є добрий і до невдячних, і до злих.
Будьте милосердны, как милосерден ваш Отец».
Будьте милосердними, як і ваш Отець милосердний.
Не судите, и сами не будете судимы. Не осуждайте, и вы не будете осуждены. Прощайте, и вы тоже будете прощены.
Також не судіть — і не будете суджені; не осуджуйте, щоб не бути осудженими. Прощайте — і проститься вам;
Давайте, и вам тоже дадут. Полной мерой, утрясенной и пересыпающейся через край, вам отсыплют в вашу полу. Какой мерой вы мерите, такой отмерят и вам.
давайте — і дасться вам; міру добру, натоптану, струснуту й переповнену дадуть вам у поділ. Бо якою мірою ви міряєте, такою ж відміряється вам.
Иисус рассказал им такую притчу: — Может ли слепой вести слепого? Разве они не упадут оба в яму?
І Він розповів їм притчу: Чи може сліпий сліпого водити? Чи не впадуть обидва в яму?
Ученик не выше своего учителя, но каждый, кто полностью выучится, достигнет уровня своего учителя.
Учень не вищий за вчителя, але, вдосконалившись, кожний стане, як його вчитель.
Что ты смотришь на соринку в глазу своего брата, когда в своем собственном не замечаешь бревна?
Чому бачиш скалку, яка в оці брата твого, а колоди, яка у твоєму оці, не помічаєш?
Как ты можешь говорить своему брату: «Брат, дай я выну соринку из твоего глаза», когда ты не видишь бревна в своем собственном глазу? Лицемер, вынь сначала бревно из собственного глаза, а потом ты увидишь, как вынуть соринку из глаза своего брата.
[Або] як можеш сказати братові своєму: Брате, дозволь я вийму скалку з твого ока! — а не бачиш тієї колоди, яка у твоєму оці? Лицеміре, вийми спочатку колоду з власного ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.
Хорошее дерево не приносит плохих плодов, и плохое дерево не приносит хороших,
Адже немає доброго дерева, яке родило б поганий плід, ані поганого дерева, яке родило би добрий плід.
так что каждое дерево узнают по его плодам. Ведь не собирают же с терновника инжир или с колючего кустарника виноград.
Бо кожне дерево пізнається зі свого плоду; з терену не збирають смокви, а з глоду не збирають винограду.
Из хранилища добра в своем сердце добрый человек выносит доброе, а злой человек выносит злое из хранилища зла. Ведь на языке у человека то, чем наполнено его сердце.
Добра людина з доброго скарбу [свого] серця виносить добро, а погана — зі злого [скарбу свого серця] виносить зло, бо чим переповнене серце, те промовляють уста!
Что вы зовете Меня: «Господи, Господи», а не делаете того, что Я говорю?
Чому Мене кличете: Господи, Господи! — а не робите того, що Я кажу?
Я скажу вам, с кем можно сравнить того, кто приходит ко Мне, слушает Мои слова и исполняет их.
Кожний, хто приходить до Мене і слухає слово Моє та виконує його, — скажу вам, до кого він подібний:
Он похож на строителя дома, который выкопал глубокий котлован и заложил фундамент на камне. Когда случилось наводнение и на дом обрушилась река, она не пошатнула его, потому что он был крепко построен.
він подібний до людини, яка будує дім, котра викопала, поглибила і поклала основу на скелі; коли сталася повінь, підступила ріка до цього дому, та не змогла зрушити його, бо він був добре збудований.
А того, кто слушает Мои слова, но не исполняет их, можно сравнить с человеком, который построил дом на земле без фундамента. Как только река обрушилась на дом, он тут же рухнул, и падение его было великим.
А той, хто почув і не виконав, подібний до людини, яка збудувала дім на землі — без основи. І підступила до нього ріка, дім відразу завалився, — велика стала з нього руїна!
← (От Луки 5)
|
(От Луки 7) →