Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Переклад Хоменка
Павел пришел в Дервию и Листру. Там жил ученик по имени Тимофей.
Мать Тимофея была верующей иудеянкой, а отец его был грек.
Мать Тимофея была верующей иудеянкой, а отец его был грек.
І він прибув у Дербу і Лістру. А був там один учень, Тимотей на ім'я, син однієї жінки, віруючої юдейки, а батька грека.
О Тимофее хорошо отзывались братья в Листре и Иконии.
Він мав добру славу між братами Лістри й Іконії.
Павел захотел взять его с собой в путешествие. И ради иудеев, которые жили в той местности, обрезал его, поскольку все знали, что отец Тимофея грек.
Павло хотів узяти його з собою і, взявши, обрізав із-за юдеїв, що були в тих місцях; усі бо знали, що його батько був грек.
Путешествуя из города в город, Павел и его спутники призывали верующих соблюдать решение, принятое апостолами и старейшинами в Иерусалиме.
Якже проходили через міста, передавали їм, щоб берегти ті постанови, що їх були схвалили апостоли і старші в Єрусалимі.
Церкви укреплялись в вере, и число уверовавших с каждым днем увеличивалось.
Отак Церкви утверджувались у вірі й росли числом щоденно.
Они проходили через Фригию и Галатийскую область, но Святой Дух не позволил им возвещать слово в провинции Азия.
Вони пройшли через Фригію і Галатський край, а Дух Святий заборонив їм звіщати слово в Азії.
Подойдя к границе с Мисией, они собрались идти в Вифинию, но Дух Иисуса не позволил им,
Дійшовши до Місії, вони пробували пройти у Вітинію, та Дух Ісуса їм того не дозволив,
Ночью Павлу было видение: ему явился человек из Македонии. Он стоял и просил его:
— Приди в Македонию и помоги нам!
— Приди в Македонию и помоги нам!
Аж тут з'явилось Павлові вночі видіння: один македонець стоїть і, благаючи його, каже: «Перейди в Македонію і допоможи нам.»
После этого видения мы101 решили, что Бог призывает нас возвещать им Радостную Весть, и сразу же приготовились отправиться в Македонию.
Як тільки він побачив це видіння, ми зараз же старались вийти в Македонію, зрозумівши, що Бог нас покликав звіщати їм Євангелію.
Из Троады мы отплыли прямо в Самофракию и оттуда на следующий день в Неаполь.
Відпливши з Троади, ми подались просто на Самотракію, а другого дня на Неаполь,
Из Неаполя мы продолжили путешествие в Филиппы, римскую колонию и главный город той части Македонии. Там мы пробыли несколько дней.
звідти ж направилися на Филиппи, столичне місто частини Македонії — (римської) колонії. Ми перебули днів кілька у тім місті.
В субботу мы вышли за ворота города к реке, где, как мы предполагали, было место для молитвы. Мы сели и начали разговаривать с женщинами, которые там собрались.
Суботнього ж дня вийшли поза браму над річку, де звичайно відбувалася молитва, та й посідавши, розмовляли з жінками, що там були зійшлися.
Среди них была одна по имени Лидия, из города Фиатиры, которая торговала дорогими пурпурными тканями. Лидия чтила Бога, и Господь открыл ее сердце к тому, что говорил Павел.
А слухала нас одна жінка, на ім'я Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятир, що почитала Бога. Господь відкрив їй серце так, що вона вважала на слова Павлові.
После того как она и ее домашние были крещены, она пригласила нас к себе.
— Если вы считаете меня верной Господу, то придите и погостите у меня в доме, — упрашивала она и уговорила нас.
— Если вы считаете меня верной Господу, то придите и погостите у меня в доме, — упрашивала она и уговорила нас.
Коли ж охристилася вона і її дім, запросила нас, кажучи: «Як ви мене визнали за вірну Господові, ввійдіть і перебувайте у моїм домі.» І примусила нас.
Однажды, когда мы шли к месту молитвы, по дороге нам повстречалась некая рабыня, одержимая духом-змеем.102 Предсказаниями она приносила большой доход своим хозяевам.
Іншим разом, як ми йшли на молитву, зустріла нас одна служниця, що мала духа віщуна, і віщуванням справляла панам своїм великий заробіток.
Рабыня шла за Павлом и за нами и кричала:
— Эти люди — слуги Всевышнего Бога! Они возвещают вам путь спасения!
— Эти люди — слуги Всевышнего Бога! Они возвещают вам путь спасения!
Ідучи слідом за Павлом і за нами, вона кричала: «Ці люди — слуги Всевишнього Бога, які звіщають вам путь спасіння!»
Она делала это изо дня в день, и когда Павлу все это надоело, он обернулся и сказал духу:
— Во имя Иисуса Христа я повелеваю тебе: выйди из нее!
В тот же момент дух ее покинул.
— Во имя Иисуса Христа я повелеваю тебе: выйди из нее!
В тот же момент дух ее покинул.
Чимало днів вона таке робила. Набридло це Павлові й, повернувшися, він сказав до духа: «Велю тобі ім'ям Ісуса Христа вийти з неї!» І в ту ж мить він вийшов.
Когда ее хозяева поняли, что у них пропал источник дохода, они схватили Павла и Силу и поволокли их на площадь к городским властям.
Побачивши її пани, що їхня надія на заробіток пропала, схопили Павла й Силу і потягли на майдан до влади.
Они привели их к начальникам города и сказали:
— Эти люди — иудеи, и они служат причиной беспорядков в нашем городе.
— Эти люди — иудеи, и они служат причиной беспорядков в нашем городе.
Привівши ж їх до воєвод, сказали: «Ці люди колотять наше місто; це юдеї.
Они вводят обычаи, которые нам, римлянам, не следует ни принимать, ни исполнять.
Вони навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не дозволено ані приймати, ані виконувати.»
Толпа тоже присоединилась к обвинениям против Павла и Силы, и начальники велели раздеть их и бить палками.
І натовп кинувся на них спільно, а воєводи, здерши з них одежу, звеліли їх сікти різками;
Их сильно избили и бросили в темницу, а темничному стражу приказали бдительно их охранять.
завдавши їм чимало ран, кинули у в'язницю, наказавши тюремникові пильно стерегти їх.
Получив такой приказ, он закрыл их во внутреннюю камеру и забил их ноги в колоду.
Він же, прийнявши такий наказ, вкинув їх у в'язницю до самої середини й забив їх ноги у колоди.
Около полуночи Павел и Сила молились и пели хвалебные песни Богу, а другие заключенные слушали их.
Павло та Сила опівночі молилися і співали Богу, а в'язні слухали їх.
Внезапно произошло такое сильное землетрясение, что поколебались основания темницы. Все двери раскрылись, и у всех заключенных цепи упали с ног.
Раптом зчинився землетрус великий, так що підвалини в'язниці затряслися: зненацька відчинилися всі двері, і кайдани на всіх розв'язалися.
Когда темничный страж проснулся и увидел, что все двери темницы раскрыты, он схватил меч и хотел покончить с собой, думая, что все заключенные убежали.
Якже прокинувся тюремник і побачив відчинені темничні двері, витяг меч і хотів себе вбити, гадаючи що в'язні повтікали.
Но Павел успел крикнуть:
— Не губи себя! Мы все здесь!
— Не губи себя! Мы все здесь!
Аж тут Павло скрикнув голосом великим, кажучи: «Не завдавай собі ніякого лиха, всі бо ми тут!»
Страж потребовал света, вбежал внутрь и, дрожа, пал перед Павлом и Силой.
І, попросивши світла, тюремник ускочив до в'язниці й, тремтячи, кинувсь у ноги Павлові та Силі;
Он вывел их наружу и спросил:
— Господа мои, что мне делать, чтобы быть спасенным?
— Господа мои, что мне делать, чтобы быть спасенным?
а вивівши їх звідти, мовив: «Панове, що мені слід робити, щоб спастися?»
— Веруй в Господа Иисуса, — ответили они, — и ты будешь спасен, и твои домашние.
Ті відповіли: «Віруй у Господа Ісуса, і спасешся ти і твій дім.»
И они возвестили слово Господа ему и его домашним.
І вони йому звіщали слово Господнє і всім, що були в його домі.
В тот же ночной час темничный страж промыл им раны и сразу же был крещен, он сам и все домашние его.
А він, узявши їх тієї години вночі, обмив їхні рани й охристився з усіма своїми.
Он привел Павла и Силу к себе домой и накрыл для них стол. Вместе со всеми своими домашними он радовался тому, что поверил в Бога.
Як же запровадив їх до себе в господу, то накрив стіл і веселився з усім домом, який увірував в Бога.
Наступил день, и городские начальники послали своих служителей в темницу с приказом:
— Освободите этих людей.
— Освободите этих людей.
Коли настав день, воєводи послали лікторів, кажучи: «Відпусти тих людей.»
Темничный страж сказал Павлу:
— Начальники приказали освободить вас! Вы можете идти с миром!
— Начальники приказали освободить вас! Вы можете идти с миром!
Тюремник доніс ті слова Павлові: «Прислали воєводи, щоб вас відпустити; виходьте ж тепер і йдіть собі в мирі.»
Но Павел сказал:
— Они без суда избили нас перед народом, несмотря на то что мы римские граждане, и бросили нас в темницу. Сейчас же они хотят от нас избавиться так, чтобы никто не знал? Нет! Пусть они сами придут и выведут нас.
— Они без суда избили нас перед народом, несмотря на то что мы римские граждане, и бросили нас в темницу. Сейчас же они хотят от нас избавиться так, чтобы никто не знал? Нет! Пусть они сами придут и выведут нас.
Але Павло промовив до них: «Нас, римлян, без судової розправи прилюдно вибили різками і кинули в тюрму, а тепер потай нас виганяють? Ні бо! Нехай самі прийдуть і виведуть нас!»
Служители доложили об этом городским начальникам, и когда те услышали, что Павел и Сила римские граждане, то испугались.
Ліктори донесли ці слова воєводам. А ті, почувши, що вони римляни, злякались
Они пришли, принесли им свои извинения, вывели из темницы и попросили, чтобы те покинули город.
і, прийшовши, попросили в них вибачення; а як вивели, попросили вийти з міста.