Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать! Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения:
uk
en
Параллельное чтение
← (Деяния 1)
|
(Деяния 3) →
Новый русский перевод
Переклад Огієнка
Наступил день Пятидесятницы,11 и все они были вместе.
Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.
Вдруг с небес послышался звук, напоминающий шум ураганного ветра, который заполнил весь дом, где они сидели.
І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.
Ученики увидели нечто похожее на огненные языки, которые разделились и остановились по одному на каждом из них.
І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.
Все они исполнились Святым Духом и начали говорить на разных языках: эту способность давал им Дух.
Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.
В Иерусалиме в это время находились благочестивые иудеи из разных стран под небом.
Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.
На шум собралось много народа; люди недоумевали, потому что каждый из них слышал, как те говорили на его родном языке.
А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!
Изумляясь и дивясь, они спрашивали: — Разве все эти люди не галилеяне?
Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?
Как же это каждый из нас слышит их говорящими на нашем родном языке?
Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?
Среди нас есть парфяне, мидяне, еламиты, жители Месопотамии, Иудеи и Каппадокии, Понта и провинции Азия,12
Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,
Фригии и Памфилии, Египта, окрестностей Ливии, прилегающих к Кирене, жители Рима,
і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,
иудеи и обращенные в иудаизм, критяне и арабы, и все мы слышим, как они говорят о великих делах Божьих на наших языках!
юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“
Удивленные и растерянные, они спрашивали друг друга: — Что бы это могло значить?
І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“
Некоторые же посмеивались: — Они напились молодого вина!
А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“
Петр, поднявшись вместе с другими одиннадцатью и обращаясь к народу, громко сказал: — Иудеи и все жители Иерусалима! Чтобы вам стало понятно, выслушайте внимательно, что я скажу.
Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!
Люди эти не пьяны, как вы думаете: сейчас ведь всего третий час дня.13
Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,
Но это исполняются слова пророка Иоиля:
а це те, що пророк Йоі́л передрік:
«В последние дни, — говорит Бог, — Я изолью Духа Моего на всех людей. Ваши сыновья и дочери будут пророчествовать, ваши юноши будут видеть видения, и вашим старцам будут сниться сны.
„І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.
Даже на слуг и на служанок Моих Я изолью в те дни Моего Духа, и они будут пророчествовать.
І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!
Я покажу чудеса в вышине небес и знамения внизу на земле: кровь, огонь и клубы дыма.
І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.
Солнце превратится во тьму а луна — в кровь, перед тем, как наступит великий и славный день Господа.
Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!
И каждый, кто призовет имя Господа, будет спасен».14
І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.
Израильтяне, выслушайте, что я вам скажу об Иисусе из Назарета: Бог удостоверил вас в том, что послал Иисуса, могущественными делами, чудесами и знамениями, которые, как вы сами знаете, Бог совершал через Него у вас на глазах.
Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,
Его, преданного по замыслу и предведению Бога, вы, пригвоздив руками беззаконников, убили.
Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.
Но Бог воскресил Его, освободив из плена смерти, и смерть была не в силах Его удержать.
Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.
Давид говорит о Нем:
«Всегда Я видел Господа перед Собой: Он по правую руку от Меня — Я не поколеблюсь.
Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.
Поэтому веселится сердце Мое, и радуется язык, и тело Мое будет жить надеждой.
Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.
Ведь Ты не оставишь Мою душу в мире мертвых и не дашь Твоему Святому увидеть тление.
Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!
Ты показал Мне пути жизни, Ты исполнишь меня радостью пред лицом Твоим».15
Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!
Братья, разрешите мне сказать вам прямо, что праотец Давид умер и был похоронен. Его могила сохранилась у нас до сегодняшнего дня.
Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.
Он был пророком, и, зная, что Бог обещал ему с клятвой возвести на его престол одного из его потомков,16
А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,
он, видя будущее, говорил о воскресении Христа, что Он не был оставлен в мире мертвых и Его тело не увидело тления.17
у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“.
И вот, Бог воскресил Иисуса, и мы все этому свидетели!
Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!
Он был вознесен и посажен по правую руку от Бога и, получив от Отца обещанного Святого Духа, совершил то, что вы сейчас видите и слышите.
А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.
Ведь Давид не поднимался на небеса, но он сказал:
«Сказал Господь Господу моему: Сядь по правую руку от Меня,
Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,
пока Я не повергну врагов Твоих к ногам Твоим».18
доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
Поэтому пусть весь дом Израиля будет уверен в том, что Этого Иисуса, Которого вы распяли, Бог сделал и Господом, и Христом!
Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“
Когда люди услышали это, их сердца стали терзаться муками совести. Они спрашивали Петра и других апостолов: — Братья, что нам делать?
Як почули ж оце , вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“
Петр отвечал: — Покайтесь, и пусть каждый из вас будет крещен во имя Иисуса Христа для прощения ваших грехов, и вы получите в дар Святого Духа.
А Петро до них каже : „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!
Ведь это обещание относится к вам, вашим детям и к тем, кто вдали: ко всем, кто будет призван Господом, нашим Богом.
Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться , кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.
И многими другими словами Петр увещевал их, говоря: — Спасайтесь от этого развращенного поколения.
І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“
Те, кто принял его проповедь, крестились. В тот день присоединилось около трех тысяч человек.
Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!
Они твердо держались учения апостолов, всегда пребывая в общении, в преломлении хлеба и в молитвах.
І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській , і в лама́нні хліба, та в моли́твах.
Все были полны трепета перед Богом, и через апостолов совершалось много чудес и знамений.
І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.
Все верующие были вместе, и все у них было общее.
А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.
Они продавали свои владения и имущество и раздавали всем, в зависимости от нужды каждого.
І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.
Каждый день они собирались в храме, а по домам преломляли хлеб и ели с радостью и искренностью в сердце,
І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,
прославляя Бога и пользуясь добрым расположением всего народа. Господь ежедневно прибавлял к ним спасаемых.
вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.
← (Деяния 1)
|
(Деяния 3) →