Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Переклад Куліша та Пулюя
Вот народы, которые Господь оставил, чтобы испытывать израильтян, не знавших ни одной из войн в Ханаане
Оце ж ті народи, що зоставив Господь, щоб випробовувати ними Ізраїля і всїх тих, що не знали війни за Канаан,
(Он сделал это лишь для того, чтобы научить потомков израильтян, которые прежде не знали сражений):
На те тілько, щоб навчались воюватись сини Ізрайлеві що першої війни не знали:
пять правителей филистимлян, все хананеи, сидоняне и хиввеи, жившие в горах Ливана от горы Баал-Хермон до Лево-Хамата.14
Пять князїв Филистимських, усї Канаанїї, Сидонїї й Гевії, що жили на Ливан-горах від гори Баал-Гермон до ввіходу в Емат.
Они были оставлены, чтобы испытать израильтян и проверить, станут ли они слушаться повелений Господа, которые Он дал их отцам через Моисея.
А оставив їх на те, щоб випробувати Ізраїля і довідатись, чи слухати муть вони заповідей Господнїх, що дано батькам їх через Мойсея.
Израильтяне жили среди хананеев, хеттов, аморреев, ферезеев, хиввеев и иевусеев.
Оце ж і жили сини Ізраїля серед Канаанїїв, Гетїїв, Аморіїв, Ферезіїв, Гевіїв і Евузіїв,
Они брали в жены их дочерей, отдавали своих дочерей за их сыновей и служили их богам.
Брали за себе їх дочки і віддавали свої дочки за їх синів, і служили їх богам.
Израильтяне совершили зло в глазах Господа: они забыли Господа, своего Бога, и служили Баалам и Ашерам.15
І витворяли сини Ізрайлеві зло перед Господом, і забували Господа, Бога свого, і служили Баалам та Астартам.
Гнев Господа вспыхнул на Израиль, и Он отдал их в руки Кушан-Ришатаима, царя Арам-Нахараима,16 и служили ему израильтяне восемь лет.
І запалав гнїв Господень на Ізраїля, так що він оддав їх на поталу Хузанові Русатаїмові, цареві Мезопотамїї; і були сини Ізрайлеві підневоленими Хузанові Русатаїмові вісїм год.
Но когда они воззвали к Господу, Он дал им избавителя, Отниила, сына Кеназа, младшего брата Халева,17 который спас их.
І взивали тодї сини Ізрайлеві до Господа, і Господь вознїс їм спасителя і той вирятував їх, — Отониїла Кеназенка, сина меншого брата Калебового.
Дух Господа сошел на него, он стал судьей18 Израиля и отправился воевать. Господь отдал Кушан-Ришатаима, царя Арама, в руки Отниила, который одержал над ним победу.
І зійшов на нього дух Господень і допоміг йому судити Ізраїля. І так виступив він у поход, і подав йому Господь на поталу Хузана Русатаїма, царя Мезопотамського, і взяв він гору над Хузаном Русатаїмом.
И земля покоилась в мире сорок лет, пока Отниил, сын Кеназа,19 не умер.
І втїшалась супокоєм земля сорок год. І вмер Отониїл Кеназенко.
Израильтяне вновь совершили зло в глазах Господа, и из-за этого Господь сделал Эглона, царя Моава, сильнее Израиля.
Та сини Ізраїля знов чинили те, що було не до вподоби Господеві. Тодї дав Господь Еглонові, цареві Моабійському, перевагу над Ізраїлем; бо чинили вони те, що було не до вподоби Господеві.
В союзе с аммонитянами и амаликитянами Эглон нанес Израилю поражение и завладел городом Пальм.20
Скупив він до себе Аморіїв та Амалекіїв, побив Ізраїля та й підневолив Пальмовий город.
Израильтяне служили Эглону, царю Моава, восемнадцать лет.
І були Ізрайлитяне підневоленими Еглонові, цареві Моабійському, вісїмнайцять год.
Израильтяне вновь воззвали к Господу, и Он дал им избавителя — Ехуда, левшу, сына вениамитянина Геры. Израильтяне послали его с данью к Эглону, царю Моава.
Заквилили тодї сини Ізраїля до Господа, і Господь вознїс їм визвольника, Аода, сина Герового, сина Еминїєвого, лївака.Через нього то послали Ізрайлитяне данину Еглонові, цареві Моабійському.
Ехуд сделал обоюдоострый меч, длиной в локоть,21 и укрепил его под одеждой у правого бедра.
Аод же наготовив собі меча з двома лезвами (вістрями) на лікоть завдовжки, і підперезав його собі під одежою на правому боцї.
Затем он принес дань Эглону, царю Моава, который был очень тучен.
От і принїс він Еглонові, цареві Моабійському, данину. Еглон же та був собі вельми пузатий чоловік.
После того как Ехуд поднес дань, он отпустил людей, которые ее несли.
Віддавши данину, відослав Аод людей, що несли данину,
Но сам он повернул назад у идолов, что близ Гилгала, и сказал:
— О царь, у меня есть для тебя тайная весть.
Царь сказал22:
— Тише! — и все его слуги удалились.
— О царь, у меня есть для тебя тайная весть.
Царь сказал22:
— Тише! — и все его слуги удалились.
Сам же вернувсь до виструганих ідолів у Галгалї і звелїв сказати Еглонові: Є в мене таємне слово до тебе, царю. Той повелїв: Тихо! і вийшли геть усї, що стояли кругом.
Ехуд приблизился к нему (а тот сидел один в верхней комнате своего летнего дворца) и сказал:
— У меня для тебя весть от Бога.
Когда царь поднялся,
— У меня для тебя весть от Бога.
Когда царь поднялся,
Як увійшов до нього Аод, він седїв один у прохолоднїй хатї своїй, і каже Аод: Маю Боже слово до тебе, царю! Той піднявсь із свого сїдалища.
Ехуд протянул левую руку, выхватил меч, который был у него на правом бедре, и вонзил царю в живот.
Тодї вхопив Аод лївою рукою меча з правого боку свого, та й уткнув йому в тїло,
Даже рукоять ушла вслед за лезвием, и жир закрыл весь меч. Ехуд не вытащил меча, и нечистоты вышли из тела царя.23
Так що за лезвами вгрязло й держально, і жир обняв вістрє, бо не витяг він меча назад із його тїла, і він досяг задньої части.
Выйдя в переднюю,24 Ехуд закрыл за собой двери верхней комнаты и запер их.
Вийшов тодї Аод, зачинив двері верхньої хати за собою і засунув засовом.
Когда он ушел, слуги обнаружили двери верхней комнаты запертыми. Они сказали:
— Должно быть, он справляет нужду25 во внутренней комнате дома.
— Должно быть, он справляет нужду25 во внутренней комнате дома.
Як вийшов він, прийшли дворяне і, бачивши, що двері верхньої хати засунено, подумали: Певно він у своїй прохолоднїй хатї робить потріб свою.
Они ждали, пока не начали беспокоиться, и, видя, что никто не отпирает дверей комнаты, взяли ключ и отперли их. Там они увидели, что их господин лежит на полу мертвый.
Так ждали довго. Як же він не відчиняв усе ще дверій у верхній хатї, взяли ключа та й відомкнули, і от пан їх лежав на землї мертвий.
Пока они медлили, Ехуд скрылся. Он прошел мимо идолов и спасся в Сеире.
Покіль же вони гаялись, Аод утїк, пройшов мимо виструганих ідолїв і уйшов у Сеїрат.
Придя туда, он затрубил в рог в нагорьях Ефрема, и израильтяне спустились вместе с ним с нагорий; он возглавлял их.
Вернувшися ж додому, ударив на Ефраїм горах у трубу, і спустились сини Ізраїля з ним із гір, а він поперед них.
— Идите за мной, — приказал он, — потому что Господь отдал моавитян, ваших врагов, в ваши руки.
И они пошли за ним, захватили броды у Иордана, которые вели к Моаву, и не позволяли никому переправляться.
И они пошли за ним, захватили броды у Иордана, которые вели к Моаву, и не позволяли никому переправляться.
І повелїв їм: Сюди до мене! бо подав Господь наші вороги Моабії нам на поталу. Пустились тодї вони за ним, і пооблягали Йорданьські броди до Моабу і не пускали нїкого перейти.
Они сразили около десяти тысяч моавитян, всех сильных, крепких воинов; скрыться не удалось никому.
І побили вони тодї Моабіїв до десяти тисяч душ вельми сильних і здорових людей, так що нїхто не втїк.
В тот день Моав стал служить Израилю, и земля покоилась в мире восемьдесят лет.
Тодї мусїли Моабії нагнутись під руку Ізраїлеві. І було мирно в землї вісїмдесять год. Аод же судив їх до смерти.