Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Переклад Огієнка
Вот народы, которые Господь оставил, чтобы испытывать израильтян, не знавших ни одной из войн в Ханаане
А оце ті народи, що Господь позоставив на ви́пробування ними Ізраїля, — усі ті, що не знали всіх війн ханаанських,
(Он сделал это лишь для того, чтобы научить потомков израильтян, которые прежде не знали сражений):
тільки щоб пізнали покоління Ізраїлевих синів, щоб навчити їх війни́, тільки таких, що перед тим не знали їх:
пять правителей филистимлян, все хананеи, сидоняне и хиввеи, жившие в горах Ливана от горы Баал-Хермон до Лево-Хамата.14
п'ять воло́дарів филистимських, і всі ханаане́яни, і сидо́няни, і хівве́яни, ме́шканці гори Ливану, від гори Баал-Гермон аж до ви́ходу до Гамату.
Они были оставлены, чтобы испытать израильтян и проверить, станут ли они слушаться повелений Господа, которые Он дал их отцам через Моисея.
І були вони залишені на ви́пробування ними Ізраїля, щоб пізнати, чи будуть вони слухатися за́повідей Господа, які Він наказав був їхнім батькам через Мойсея.
Израильтяне жили среди хананеев, хеттов, аморреев, ферезеев, хиввеев и иевусеев.
А Ізраїлеві сини сиділи серед ханаанеянина, хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.
Они брали в жены их дочерей, отдавали своих дочерей за их сыновей и служили их богам.
І вони брали їхніх дочо́к собі за жіно́к, а своїх дочо́к давали їхнім синам, та служили їхнім богам.
Израильтяне совершили зло в глазах Господа: они забыли Господа, своего Бога, и служили Баалам и Ашерам.15
І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх оча́х, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваа́лам та Аста́ртам.
Гнев Господа вспыхнул на Израиль, и Он отдал их в руки Кушан-Ришатаима, царя Арам-Нахараима,16 и служили ему израильтяне восемь лет.
І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму двох річо́к. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ.
Но когда они воззвали к Господу, Он дал им избавителя, Отниила, сына Кеназа, младшего брата Халева,17 который спас их.
І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив для Ізраїлевих синів рятівника́, і він врятував їх, — Отніїла, сина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього.
Дух Господа сошел на него, он стал судьей18 Израиля и отправился воевать. Господь отдал Кушан-Ришатаима, царя Арама, в руки Отниила, который одержал над ним победу.
І був на ньому Дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну́, і Господь дав у його руку Кушан-Ріш'атаїма, царя арамського. І була сильна рука його над Кушан-Ріш'атаїмом.
И земля покоилась в мире сорок лет, пока Отниил, сын Кеназа,19 не умер.
І мав край мир сорок літ, і помер Отніїл, син Кеназа.
Израильтяне вновь совершили зло в глазах Господа, и из-за этого Господь сделал Эглона, царя Моава, сильнее Израиля.
А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх оча́х, і Господь зміцнив Еґлона, царя моавського, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в Господніх оча́х.
В союзе с аммонитянами и амаликитянами Эглон нанес Израилю поражение и завладел городом Пальм.20
І зібрав він до себе синів Аммонових та Амали́кових, та й пішов і підбив Ізраїля. І вони посіли Місто Пальм.
Израильтяне служили Эглону, царю Моава, восемнадцать лет.
І служили Ізраїлеві сини Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ.
Израильтяне вновь воззвали к Господу, и Он дал им избавителя — Ехуда, левшу, сына вениамитянина Геры. Израильтяне послали его с данью к Эглону, царю Моава.
І кликали Ізраїлеві сини до Го́спода, і Госпо́дь поставив їм рятівника́, — Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, чоловіка лівшу́, з безвладною правою рукою. І послали Ізраїлеві сини через нього дару́нка Еґлонові, цареві моавському.
Ехуд сделал обоюдоострый меч, длиной в локоть,21 и укрепил его под одеждой у правого бедра.
І зробив собі Егуд меча, а в нього два ві́стря, ґошед довжина його, — він прип'я́в його під своїм убра́нням на стегні́ своєї правиці.
Затем он принес дань Эглону, царю Моава, который был очень тучен.
І приніс він того дару́нка Еґлонові, цареві моавському. А Еґлон — чоловік дуже товсти́й.
После того как Ехуд поднес дань, он отпустил людей, которые ее несли.
І сталося, коли він скінчи́в підно́сити того дару́нка, то відпустив тих, що не́сли того дару́нка.
Но сам он повернул назад у идолов, что близ Гилгала, и сказал:
— О царь, у меня есть для тебя тайная весть.
Царь сказал22:
— Тише! — и все его слуги удалились.
— О царь, у меня есть для тебя тайная весть.
Царь сказал22:
— Тише! — и все его слуги удалились.
А він вернувся від бовва́нів, що при Ґілгалі, та й сказав: „У мене таємна справа до тебе, о ца́рю!“ А той сказав: „Тихо!“ І вийшли від нього всі, хто стояв при ньо́му.
Ехуд приблизился к нему (а тот сидел один в верхней комнате своего летнего дворца) и сказал:
— У меня для тебя весть от Бога.
Когда царь поднялся,
— У меня для тебя весть от Бога.
Когда царь поднялся,
І Егуд увійшов до нього, а він сидить у прохоло́дній го́рниці, що була для нього самого. І сказав Егуд: „Я маю Боже слово для тебе“. І той устав із стільця́.
Ехуд протянул левую руку, выхватил меч, который был у него на правом бедре, и вонзил царю в живот.
І простяг Егуд свою лівицю, і витяг меча з-над стегна́ своєї правиці, — та й загна́в його йому в живіт.
Даже рукоять ушла вслед за лезвием, и жир закрыл весь меч. Ехуд не вытащил меча, и нечистоты вышли из тела царя.23
І ввійшла також ру́чка за ві́стрям, а сало закрило за ві́стрям, бо він не витягнув меча з його живота. І ввійшло ві́стря до міжкро́ччя.
Выйдя в переднюю,24 Ехуд закрыл за собой двери верхней комнаты и запер их.
І вийшов Егуд до сіне́й, і зачинив за собою двері тієї го́рниці, та й замкнув.
Когда он ушел, слуги обнаружили двери верхней комнаты запертыми. Они сказали:
— Должно быть, он справляет нужду25 во внутренней комнате дома.
— Должно быть, он справляет нужду25 во внутренней комнате дома.
І він вийшов. А царські раби ввійшли та й побачили, аж ось двері горниці за́мкнені. І вони сказали: „Певне він для потреби своєї в прохоло́дному покої“.
Они ждали, пока не начали беспокоиться, и, видя, что никто не отпирает дверей комнаты, взяли ключ и отперли их. Там они увидели, что их господин лежит на полу мертвый.
І чекали вони аж допі́зна, а ото він не відчиняє дверей го́рниці. І взяли вони ключа, і відчинили, — аж ось їхній пан лежить мертвий на землі!
Пока они медлили, Ехуд скрылся. Он прошел мимо идолов и спасся в Сеире.
А Егуд утік, поки вони зволіка́лись. І він перейшов ті боввани, і сховався втечею до Сеїру.
Придя туда, он затрубил в рог в нагорьях Ефрема, и израильтяне спустились вместе с ним с нагорий; он возглавлял их.
І сталося, коли він прийшов, то засурми́в у сурму́ на Єфремових гора́х. І Ізраїлеві сини зійшли з ним з гори́, а він перед ними.
— Идите за мной, — приказал он, — потому что Господь отдал моавитян, ваших врагов, в ваши руки.
И они пошли за ним, захватили броды у Иордана, которые вели к Моаву, и не позволяли никому переправляться.
И они пошли за ним, захватили броды у Иордана, которые вели к Моаву, и не позволяли никому переправляться.
І сказав він до них: „Біжіть за мною, бо Господь дав у вашу руку ваших моавських ворогів!“ І зійшли вони за ним, і захопи́ли йорда́нські перехо́ди до Моаву, і не дали ніко́му перейти.
Они сразили около десяти тысяч моавитян, всех сильных, крепких воинов; скрыться не удалось никому.
І побили вони Моава того ча́су, — бли́зько десяти тисяч чоловіка, — кожного креме́зного й кожного сильного чоловіка, і ніхто не втік.
В тот день Моав стал служить Израилю, и земля покоилась в мире восемьдесят лет.
І був того дня прибо́рканий Моав під Ізраїлеву руку, а Край мав мир вісімдеся́т літ.