Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Переклад Куліша та Пулюя
Давид поднялся оттуда и остался жить в неприступных местах Эн-Геди.
І звідти вийшов Давид і перебував в безпечних місцях в Ен-Гадди.
Когда Саул вернулся из погони за филистимлянами, ему сказали:
— Давид в пустыне Эн-Геди.
— Давид в пустыне Эн-Геди.
Як же вернувся Саул із походу свого прити Филистіїв, з'ясовано йому: Давид обертається тепер в Енгадській пустинї.
Саул взял три тысячи лучших воинов со всего Израиля и отправился искать Давида и его людей к Скалам Диких Коз.
Узяв тодї Саул три тисячі з усього Ізраїля вибраних людей та й пустивсь, шукати Давида й людей його, по горах, куди дикі кози можуть ходити.
Он пришел к овечьим загонам у дороги. Там была пещера, и Саул зашел в нее облегчиться. А Давид и его люди сидели в глубине пещеры.
По дорозї прийшов до хлївів овечих; а була там печера, й ввійшов туди Саул справити свою природну потребу; тим часом у кінцї в печері сидїв Давид із своїми людьми.
Люди Давида сказали ему:
— Вот он, тот день, о котором Господь говорил тебе: «Я отдам врага в твои руки, чтобы ты поступил с ним так, как тебе угодно».
Давид тихонько подкрался и отрезал край у верхней одежды Саула.
— Вот он, тот день, о котором Господь говорил тебе: «Я отдам врага в твои руки, чтобы ты поступил с ним так, как тебе угодно».
Давид тихонько подкрался и отрезал край у верхней одежды Саула.
І казали Давидові люде його: Оце ж той день, що про його казав тобі Господь: Видам тобі в руки ворога твого, щоб ти чинив із ним, що тобі вподобаєсь. Давид же встав та й урізав тихцем кусень поли в верхній одежі в Саула.
После этого Давида стала мучить совесть за то, что он отрезал край верхней одежды Саула.
Опісля ж ударила Давида совість, що він урізав поли в Сауловій одежі.
Он сказал своим людям:
— Не приведи Господь мне сделать такое моему господину, помазаннику Господню, или поднять на него руку, ведь он — помазанник Господень.
— Не приведи Господь мне сделать такое моему господину, помазаннику Господню, или поднять на него руку, ведь он — помазанник Господень.
І сказав він людям своїм: Нехай не дозволить менї Бог вдїяти таке мойму панові, помазанникові Господньому, щоб наложити на його руку, бо він помазанник Господень.
Этими словами упрекнул Давид своих людей и не позволил им напасть на Саула. А Саул вышел из пещеры и отправился своей дорогой.
І зупинив Давид своїх людей сими словами і не дав їм устати на Саула. А Саул устав і вийшов із печері на дорогу.
Потом и Давид вышел из пещеры и закричал вслед Саулу:
— Господин мой, царь!
Когда Саул оглянулся, Давид поклонился ему лицом до земли.
— Господин мой, царь!
Когда Саул оглянулся, Давид поклонился ему лицом до земли.
Потім встав і Давид, покинув печеру та й промовив услїд Саулові: Пане мій, царю! Озирнеться Саул, коли ж Давид припав лицем до землї та й поклонивсь йому.
Он сказал Саулу:
— Зачем ты слушаешь, когда люди говорят: «Давид замышляет причинить тебе зло?»
— Зачем ты слушаешь, когда люди говорят: «Давид замышляет причинить тебе зло?»
І каже Давид Саулові: На що ти слухаєш людського наговору, що мовляють: Давид хоче лиха тобі?
Сегодня ты своими глазами видел, как Господь отдал тебя в мои руки в пещере. Меня уговаривали убить тебя, но я пощадил тебя, сказав: «Я не подниму руки на моего господина, потому что он — помазанник Господа».
Ось сьогоднї бачив єси своїми очима, що Господь віддавав тебе в руки мої в печері; менї ж і радили тебе вбити, та я ощадив тебе і сказав: не зніму руки на пана мого, бо він помазанник Господень.
Вот, отец мой, посмотри на кусок твоей верхней одежды у меня в руке! Я отрезал край твоей одежды, но не убил тебя. Пойми же и признай, что я не виновен ни в злодеянии, ни в мятеже. Я не согрешил против тебя, но ты охотишься за мной, чтобы лишить меня жизни.
Отче мій! споглянь, ось у мене в руцї клапоть з одежі твоєї; я урізав поли в твоїй одежі, а тебе не вбив; з сього зрозумій, що я не мислю тобі зла й зради і не провинивсь проти тебе нїчим, а ти наважився, щоб загубити мою душу.
Пусть Господь рассудит нас! И пусть Господь отомстит тебе за меня: моя рука тебя не коснется.
Нехай Господь між нами двома розсудить, нехай Господь за мене на тобі помститься,
Как говорится в старой пословице: «От злодеев исходят злые дела», — поэтому моя рука тебя не коснется.
Як се й говорить стара приповідка: від безбожних виходить безбожність; моя ж рука не буде на тобі.
Против кого вышел царь Израиля? Кого ты преследуешь? Мертвого пса! Блоху!
За ким уганяти вийшов царь Ізраїльський? Кого переслїдуєш ти? Здохлого пса, одну блоху!
Пусть Господь будет нашим судьей и рассудит нас. Пусть Он рассмотрит мое дело и защитит его. Пусть Он оправдает меня, избавив от твоей руки.
Нехай же Господь буде суддею та й розсудить між обома нами. Він розбере справу мою і спасе мене від руки твоєї.
Когда Давид сказал это, Саул спросил:
— Это твой голос, Давид, сын мой? — и громко заплакал.
— Это твой голос, Давид, сын мой? — и громко заплакал.
Як же скінчив Давид сю промову до Саула, сказав Саул: Чи не твій же се голос, синоньку Давиде? Та й заплакав Саул у голос,
— Ты праведнее меня, — сказал он. — Ты поступил со мной хорошо, а я обходился с тобой плохо.
І сказав Давидові: Ти справедливший за мене, ти бо показав менї добро, тодї як я заподїяв тобі зло;
Ты только что рассказал мне, как по-доброму ты обошелся со мной: Господь отдал меня в твои руки, но ты не убил меня.
Ти доказав те сьогоднї, поступивши зо мною милостиво: не вбив мене, дарма що Господь видав мене тобі в руки.
Кто, найдя своего врага, позволит ему уйти невредимым? Пусть Господь воздаст тебе добром за то, что ты сегодня сделал для меня.
Хто ж бо, найшовши ворога свого, пустить його на добру дорогу?
Я знаю, что ты непременно будешь царем, и что царство Израиля установится в твоих руках.
Оце ж я знаю, що ти будеш царем і що в твоїй руцї остоїться царюваннє над Ізраїлем.
Поклянись же мне Господом, что ты не искоренишь моих потомков после меня и не уничтожишь моего имени из семьи моего отца.
Поклянися ж менї Господом, що не викорениш потомства мого після мене і не вигубиш мого ймення в роду мойму.