Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Переклад Куліша та Пулюя
Давид и его люди добрались до Циклага на третий день. Амаликитяне совершили набег на Негев и на Циклаг. Они напали на Циклаг, сожгли его
Як же прийшов Давид з людьми своїми на третий день у Секелаг, напали були Амаликії од полудня на Секелаг, злупили Секелаг і спалили його огнем,
и взяли в плен женщин и всех,102 кто там был, от мала до велика. Они не убили никого из них, но увели их с собой.
І позаймали з його в полонь жінок і все мале й велике, нїкого не вбивши, та й погнали своєю дорогою.
Когда Давид и его люди пришли в Циклаг, они увидели, что он уничтожен огнем, а их жены, сыновья и дочери взяты в плен.
Як прийшов Давид із людьми своїми в город, аж його випалено, жінок же їх, синів і дочок позаймано в полонь.
Давид и его люди громко плакали до тех пор, пока у них не осталось сил плакать.
І заплакав у голос Давид і люде, що мав при собі, і плакали вони, покіль не стало й снаги плакати.
В плен были взяты и обе жены Давида — Ахиноамь из Изрееля и Авигайль, вдова Навала из Кармила.
І обох жінок Давидових зайнято в полонь: Ахиноаму з Езрееля й Абигею, жінку Кармелїя Набала.
Давид был в большой тревоге, потому что народ сговаривался побить его камнями; каждый горевал по своим детям. Но Давид укрепился в Господе, своем Боге.
Давид же попав у велику журбу, як почали люде радити, щоб його побити каміннєм, бо кожен між людьми жалував з душі за своїми синами й дочками. Однакже Давид укріпивсь у Господї, Бозї свойму.
Давид сказал священнику Авиатару, сыну Ахимелеха:
— Принеси мне эфод.
Авиатар принес,
— Принеси мне эфод.
Авиатар принес,
І казав Давид сьвященникові Абіатарові, синові Ахимелеха: Ось принеси менї сюди ефода! І принїс Абіатар Давидові ефода.
и Давид спросил Господа:
— Гнаться ли мне за этим войском? Догоню ли я их?
— Гонись за ними, — ответил Он. — Ты непременно догонишь и освободишь.
— Гнаться ли мне за этим войском? Догоню ли я их?
— Гонись за ними, — ответил Он. — Ты непременно догонишь и освободишь.
І поспитав Давид Господа: Чи наздогоняти менї сю орду? Чи наздожену? І сказано йому: Наздоганяй; наздоженеш і відобєш.
Давид и с ним шестьсот человек пришли к реке Бесору, где некоторые остановились,
І пустивсь Давид із шістьма сотнями чоловіка, що мав при собі, в дорогу, і добігли вони до потока Босор, і декотрі помучені остались там.
потому что двести человек были слишком утомлены, чтобы перебраться через реку. Но Давид и четыреста человек продолжили погоню.
І погнав далїй Давид із чотирма сотнями чоловіка, тим часом як двістї, що були потомлені, зістались, бо не мали сили перейти потік Босорський.
Они встретили в поле одного египтянина и привели его к Давиду. Они дали ему хлеба и напоили его водой;
І знайшли вони в полі Египтїя та й привели до Давида. І дано йому попоїсти хлїба та напитись води,
еще они дали ему инжир и две связки изюма. Он поел, и к нему вернулись силы, потому что он не ел хлеба и не пил воды три дня и три ночи.
І дано йому шмат вязанки смоківної та дві вязки родзинків з'їсти, і він їв та й прийшов до себе, бо три днї нїчого не їв і нїчого не пив.
Давид спросил его:
— Чей ты и откуда пришел?
Он ответил:
— Я египтянин, раб одного амаликитянина. Мой господин оставил меня, когда я заболел три дня назад.
— Чей ты и откуда пришел?
Он ответил:
— Я египтянин, раб одного амаликитянина. Мой господин оставил меня, когда я заболел три дня назад.
І спитав у його Давид: Чий ти і звідки ти? І каже: Я хлопець Египтїйський, раб одного Амаликія. Пан мій покинув мене, бо три днї тому я був занедужав.
Мы совершили набег на южных критян, на иудеев и на потомков Халева. Еще мы сожгли Циклаг.
Ми набігали набігом у полуденню Керету і в займище Юдине і в полуденню Калебу та й спалили Сикелаг.
Давид спросил его:
— Ты можешь провести меня к этому войску?
Он ответил:
— Поклянись мне Богом, что не убьешь меня и не вернешь моему господину, и я проведу тебя к ним.
— Ты можешь провести меня к этому войску?
Он ответил:
— Поклянись мне Богом, что не убьешь меня и не вернешь моему господину, и я проведу тебя к ним.
І питає в його Давид: Чи проведеш нас до тото там війська? Відказує сей: Поклянись менї Богом, що не вбєш мене та й панові мойму не видаси, то я приведу тебе в 'цю горду.
Когда он привел его, амаликитяне, рассеявшись по всей округе, ели, пили и праздновали, потому что в земле филистимлян и в земле Иудеи они взяли огромную добычу.
Як повів же їх, аж Амаликії роскинулись по тій сторонї далеко, їдять, пють і сьвяткують сьвято над великою здобиччю, що набрали в Филистійській землї і в землї Юдейській.
Давид сражался с ними с сумерек до вечера следующего дня, и никто из них не скрылся, кроме четырехсот юношей, которые сели на верблюдов и бежали.
Давид же бив їх від сумерків аж до вечора другого дня, так що нїхто з їх не уйшов опріч чотирьох сот молодцїв, що кинулись на верблюди та й повтїкали.
Давид вернул все, что забрали амаликитяне, и освободил двух своих жен.
І визволив Давид усе, що пожакували Амалекії, і жінок своїх обох відняв Давид,
Ничего не пропало: ни малого, ни большого, ни сыновей, ни дочерей, ни добычи — ничего из того, что было отнято. Давид вернул все.
Так що не втеряно в них нїчого від найменьшого та й до найбільшого, нї здобичі, нї синів нї дочок, анї чого иншого, що награбили вони; усе вернув Давид назад;
Он забрал все отары и стада, и его люди гнали их впереди остального скота, говоря:
— Это добыча Давида.
— Это добыча Давида.
І відняв Давид всї череди й отари та й гнали вони їх поперед себе, покликуючи: Се Давидова здобич!
Давид пришел к тем двум сотням человек, которые были слишком утомлены, чтобы идти за ним, и которых оставили у реки Бесора. Они вышли навстречу Давиду и людям, бывшим с ним. Когда Давид приблизился к этим людям, он приветствовал их.
І вернувся Давид до тих двох сотень чоловіка, що надто були втомлені і не змогли йти далїй, так що їх покинуто коло потока Босор, і повиходили вони проти Давида й людей, що були з ним. І наближивсь Давид ід тим людям і привитав їх чемно.
Но все злые и недостойные люди, из тех, кто пошел за Давидом, говорили:
— Они не выходили с нами, и мы не будем делиться с ними добычей, которую отвоевали. Каждый может взять только свою жену и детей и идти.
— Они не выходили с нами, и мы не будем делиться с ними добычей, которую отвоевали. Каждый может взять только свою жену и детей и идти.
Та всякі злюки й нїкчемники між людьми, що ходили з Давидом, почали таке провадити: За те що вони з нами не ходили, ми не дамо їм нїчого з тієї здобичі, що відобрали, опріч їх жінок та дїтей; нехай будуть їх та йдуть собі.
Давид ответил:
— Нет, братья мои, не распоряжайтесь так тем, что дал нам Господь. Он защитил нас и отдал в наши руки войско, которое выступило против нас.
— Нет, братья мои, не распоряжайтесь так тем, что дал нам Господь. Он защитил нас и отдал в наши руки войско, которое выступило против нас.
Давид же відказав: Не чинїте таке після того, що нам дав Господь і оборонив нас, а горду, що напала на нас, оддав нам у руки.
Кто станет слушать вас в этом деле? Доля человека, который остался с обозом, должна быть такой же, как доля того, кто ходил сражаться. Разделить нужно всем поровну.
Та й хто слухати ме вас у 'цїй справі? Нї, яка частина тим, що ходили на війну, така мусить бути й тим, хто зостався при таборі: однаково всїх обдїлиться.
С того дня и впредь Давид сделал это законом и правилом; оно действует и до сегодняшнего дня.
На тому стало воно з того дня й на дальше. Він се зробив установою й звичаєм ув Ізраїлї по сей день.
Когда Давид пришел в Циклаг, он послал часть добычи старейшинам Иудеи, которые были его друзьями, говоря:
— Вот вам подарок из добычи, взятой у врагов Господа.
— Вот вам подарок из добычи, взятой у врагов Господа.
Вернувшися ж у Секелаг, послав Давид частину здобичі прихильним до його мужам громадським ув Юдї, говорючи: Оце вам гостинець із здобичі від ворогів Господнїх,
Он послал ее тем, кто были в Вефиле, Рамоте Негевском, Иаттире,
Так само й тим, що в Бетелї, в Рамотї полуденньому, і в Яттирі,
Рахале, в городах иерахмеилитов и кенеев,
Тим що в Рахалї, і в городах Ерахмеельських, і в містах Кенїйських,