Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Хоменка
Авраам был уже стар и в летах преклонных. Господь благословил Авраама всем.
Постарівся віком Авраам, і Господь благословив Авраама в усьому.
И сказал Авраам рабу своему, старшему в доме его, управлявшему всем, что у него было: положи руку твою под стегно моё
Тоді Авраам сказав своєму слузі, найстаршому в його господі, що правив усім його маєтком: "Поклади лишень руку під моє стегно.
и клянись мне Господом, Богом неба и Богом земли, что ты не возьмёшь сыну моему жены из дочерей Хананеев, среди которых я живу,
Я заклинаю тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що не візьмеш ти моєму синові жінку з дочок ханаанян, серед яких я перебуваю,
но пойдёшь в землю мою, на родину мою, и возьмёшь жену сыну моему Исааку.
а підеш у мій край, до рідні моєї, і візьмеш жінку синові моєму Ісаакові."
Раб сказал ему: может быть, не захочет женщина идти со мною в эту землю, должен ли я возвратить сына твоего в землю, из которой ты вышел?
Слуга ж мовив до нього: "А якщо жінка не захоче йти за мною в край цей, чи маю відвести твого сина назад у край, звідки ти вийшов?"
Авраам сказал ему: берегись, не возвращай сына моего туда;
Тоді Авраам відповів йому: "Гляди, щоб ти не відводив туди мого сина!
Господь, Бог неба, Который взял меня из дома отца моего и из земли рождения моего, Который говорил мне и Который клялся мне, говоря: «потомству твоему дам сию землю», — Он пошлёт Ангела Своего пред тобою, и ты возьмёшь жену сыну моему оттуда;
Господь, Бог неба, який вивів мене з дому мого батька та з мого рідного краю, і який говорив до мене та клявсь мені словами: "Потомству твоєму дам я цю землю", — він пошле свого ангела перед тобою і візьмеш звідтіля жінку моєму синові.
если же не захочет женщина идти с тобою, ты будешь свободен от сей клятвы моей; только сына моего не возвращай туда.
А як жінка не захоче йти з тобою, то ти будеш вільний від тієї клятви, що нею мені поклявся. Тільки сина мого туди не повертай!"
И положил раб руку свою под стегно Авраама, господина своего, и клялся ему в сём.
І поклав слуга руку свою під стегно Авраама, свого пана, і поклявся йому в тому ділі.
И взял раб из верблюдов господина своего десять верблюдов и пошёл. В руках у него были также всякие сокровища господина его. Он встал и пошёл в Месопотамию, в город Нахора,
По тому взяв слуга десять верблюдів з-поміж верблюдів свого пана й вирушив у дорогу; з найліпшим, що лиш було в його пана знявсь він і рушив у дорогу в Арам Нагараїм, у місто Нахора.
и остановил верблюдов вне города, у колодезя воды, под вечер, в то время, когда выходят женщины черпать воду,
І поставив він верблюдів поза містом біля криниці надвечір, коли жінки виходять брати воду,
и сказал: Господи, Боже господина моего Авраама! пошли её сегодня навстречу мне и сотвори милость с господином моим Авраамом;
та й мовив: "Господи Боже мого пана Авраама! Пощасти мені сьогодні, молю, і вчини милость моєму панові Авраамові.
вот, я стою у источника воды, и дочери жителей города выходят черпать воду;
Ось я стою коло джерела води; дочки горожан виходять брати воду.
и девица, которой я скажу: «наклони кувшин твой, я напьюсь», и которая скажет: «пей, я и верблюдам твоим дам пить», — вот та, которую Ты назначил рабу Твоему Исааку; и по сему узнаю я, что Ты творишь милость с господином моим.
Нехай дівчина, якій я скажу: "Нахили, з ласки, твій жбан, щоб я напився", а вона скаже: "Пий! Я ще й верблюдів твоїх понапуваю", — буде та, що її ти призначив слузі твоєму Ісаакові, і я по тому знатиму, що ти вчинив милость із моїм паном."
Ещё не перестал он говорить, и вот, вышла Ревекка, которая родилась от Вафуила, сына Милки, жены Нахора, брата Авраамова, и кувшин её на плече её;
Тож і сталося, що він ще й не скінчив говорити, як ось виходить із жбаном на своїх плечах Ревека, що народилась у Бетуела, сина Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата.
девица была прекрасна видом, дева, которой не познал муж. Она сошла к источнику, наполнила кувшин свой и пошла вверх.
Була то дівчина прегарна з виду, незаймана, ні мужа ще не знала. Тож зійшла вона до джерела і, набравши повний жбан води, вийшла нагору.
И побежал раб навстречу ей и сказал: дай мне испить немного воды из кувшина твоего.
Слуга побіг їй назустріч та й мовив: "Дай мені, з ласки своєї, трохи напитися з твого жбану!"
Она сказала: пей, господин мой. И тотчас спустила кувшин свой на руку свою и напоила его.
А вона: "Пий, добродію!" І спустила хутенько жбан на свою руку й дала йому напитися.
И, когда напоила его, сказала: я стану черпать и для верблюдов твоих, пока не напьются.
Як же скінчила його напувати, каже: "Я ще і твоїм верблюдам начерпаю, поки не нап'ються."
И тотчас вылила воду из кувшина своего в поило и побежала опять к колодезю почерпнуть воды, и начерпала для всех верблюдов его.
І скоро випорожнила свій жбан у пійло, побігла знову до криниці, щоб набрати води, і налляла всім його верблюдам.
Человек тот смотрел на неё с изумлением в молчании, желая уразуметь, благословил ли Господь путь его, или нет.
А чоловік придивлявся до неї мовчки, цікавий знати, чи пощастить йому Господь у дорозі, чи ні.
Когда верблюды перестали пить, тогда человек тот взял золотую серьгу, весом полсикля, и два запястья на руки ей, весом в десять сиклей золота;
Коли ж верблюди перестали пити, взяв чоловік золоту каблучку, вагою пів шекля, та дві запинки їй на руки, вагою десять шеклів золота,
и сказал: чья ты дочь? скажи мне, есть ли в доме отца твоего место нам ночевать?
і спитав: "Чия ти дочка? Скажи мені, будь ласка, чи є в домі твого батька місце для нас переночувати?"
Она сказала ему: я дочь Вафуила, сына Милки, которого она родила Нахору.
Вона ж йому відповіла: "Я дочка Бетуела, сина Мілки, якого вона Нахарові вродила."
И ещё сказала ему: у нас много соломы и корму, и есть место для ночлега.
Далі сказала йому: "Є в нас доволі й соломи й паші, та й місця переночувати."
И преклонился человек тот и поклонился Господу,
Тут чоловік схилив голову й, поклонившись Господеві,
и сказал: благословен Господь, Бог господина моего Авраама, Который не оставил господина моего милостью Своею и истиною Своею! Господь прямым путём привёл меня к дому брата господина моего.
мовив: "Благословен Господь Бог пана мого Авраама, що не відмовив милости своєї і вірности своєї моєму панові! Мене ж Господь привів до дому братів мого пана."
Девица побежала и рассказала об этом в доме матери своей.
Побігла дівчина й оповіла в хаті матері своєї, що сталося.
У Ревекки был брат, именем Лаван. Лаван выбежал к тому человеку, к источнику.
Був же в Ревеки брат, на ім'я Лаван. Метнувся Лаван до чоловіка надвір, до джерела.
И когда он увидел серьгу и запястья на руках у сестры своей и услышал слова Ревекки, сестры своей, которая говорила: «так говорил со мною этот человек», — то пришёл к человеку, и вот, он стоит при верблюдах у источника;
Як тільки він побачив каблучку й запинки на руках у своєї сестри та як почув слова Ревеки, сестри своєї, мовляв, ось так говорив чоловік до мене, то прийшов він до чоловіка, який стояв ще при джерелі коло верблюдів,
и сказал: войди, благословенный Господом; зачем ты стоишь вне? я приготовил дом и место для верблюдов.
і мовив: "Увійди, благословенний Господом! Чого стоїш надворі? Я ж напоготовив господу й місце для верблюдів."
И вошёл человек. Лаван расседлал верблюдов и дал соломы и корму верблюдам, и воды умыть ноги ему и людям, которые были с ним;
Увійшов цей чоловік у господу, а він (Лаван) порозвантажував верблюдів, дав соломи й корму верблюдам, та й води помити ноги його й людей, що були з ним.
и предложена была ему пища; но он сказал: не стану есть, доколе не скажу дела своего. И сказали: говори.
По тому поставив перед ним їжу але той сказав: "Не їстиму, поки не оповім своєї справи." Лаван же відрік: "Говори."
Господь весьма благословил господина моего, и он сделался великим: Он дал ему овец и волов, серебро и золото, рабов и рабынь, верблюдов и ослов;
Господь поблагословив вельми мого пана й він зробився великим; Господь дав йому овець і худоби, срібла й золота, рабів і рабинь, верблюдів та ослів.
Сарра, жена господина моего, уже состарившись, родила господину моему сына, которому он отдал всё, что у него;
Та й Сара, жінка мого пана, як була вже старенька, вродила сина моєму панові, й цей дав йому все, що було його.
и взял с меня клятву господин мой, сказав: «не бери жены сыну моему из дочерей Хананеев, в земле которых я живу,
І заприсягнув мене мій пан, кажучи так: "Не візьмеш жінки синові моєму з дочок ханаанян, що в їхнім краю я проживаю,
а пойди в дом отца моего и к родственникам моим, и возьмёшь жену сыну моему».
а тільки підеш у господу батька мого й до роду мого та й візьмеш жінку моєму синові".
Я сказал господину моему: «может быть, не пойдёт женщина со мною».
Тоді сказав я до свого пана: "А може та жінка не піде за мною?"
Он сказал мне: «Господь, пред лицом Которого я хожу, пошлёт с тобою Ангела Своего и благоустроит путь твой, и возьмёшь жену сыну моему из родных моих и из дома отца моего;
Та він мені відповів: "Господь, перед яким я ходжу, пошле ангела свого з тобою і пощастить твоїй дорозі; і ти візьмеш жінку синові моєму з мого роду й з господи батька мого.
тогда будешь ты свободен от клятвы моей, когда сходишь к родственникам моим; и если они не дадут тебе, то будешь свободен от клятвы моей».
Тоді ти будеш вільний від присяги мені, коли підеш до мого роду; і коли вони тобі її не дадуть — тоді ти будеш вільний від присяги мені".
И пришёл я ныне к источнику, и сказал: Господи, Боже господина моего Авраама! Если Ты благоустроишь путь, который я совершаю,
От і прибув я нині до джерела й мовив: "Господи Боже мого пана Авраама! Покажи, благаю, чи доброзичиш ти мені в дорозі, що її оце верстаю.
то вот, я стою у источника воды, и девица, которая выйдет почерпать, и которой я скажу: «дай мне испить немного из кувшина твоего»,
Ось я стою коло джерела води: нехай та дівчина, що вийде брати воду, і якій я скажу: "Дай мені, будь ласка, трохи води напитися з твого жбану
и которая скажет мне: «и ты пей, и верблюдам твоим я начерпаю», — вот жена, которую Господь назначил сыну господина моего.
а вона до мене скаже: "І ти пий, і ще твоїм верблюдам начерпаю" — нехай вона буде та жінка, що її Господь призначив для сина мого пана".
Ещё не перестал я говорить в уме моём, и вот, вышла Ревекка, и кувшин её на плече её, и сошла к источнику, и почерпнула воды; и я сказал ей: «напои меня».
Ще не скінчив я й говорити сам до себе, аж ось виходить Ревека з своїм жбаном на плечі; спустилась до джерела й набрала води, а я тут до неї і кажу: "Дай мені, будь ласка, напитися!"
Она тотчас спустила с себя кувшин свой и сказала: «пей, и верблюдов твоих я напою». И я пил, и верблюдов она напоила.
Зняла вона хутенько свій жбан з-над себе й каже: "Пий, я і твоїх верблюдів теж понапуваю". Тож напивсь я, а вона понапувала й верблюдів.
Я спросил её и сказал: «чья ты дочь?» Она сказала: «дочь Вафуила, сына Нахорова, которого родила ему Милка». И дал я серьги ей и запястья на руки её.
Тоді я її спитав: "Чия ти дочка?" Вона ж відповіла: "Дочка я Бетуела, сина Нахора, якого вродила йому Мілка". Тоді я наклав їй на ніс каблучку й запинки на її руки,
И преклонился я, и поклонился Господу, и благословил Господа, Бога господина моего Авраама, Который прямым путём привёл меня, чтобы взять дочь брата господина моего за сына его.
та й схилив я голову і, поклонившись лицем Господеві до землі, благословив Господа Бога мого пана Авраама, що привів мене певною дорогою взяти дочку брата мого пана для його сина.
И ныне скажите мне: намерены ли вы оказать милость и правду господину моему или нет? скажите мне, и я обращусь направо или налево.
А тепер, коли ви хочете зробити моєму панові честь і шану, повідайте мені, а коли ні, то дайте знати, щоб звернув або праворуч, або ліворуч."
И отвечали Лаван и Вафуил и сказали: от Господа пришло это дело; мы не можем сказать тебе вопреки ни худого, ни доброго;
Лаван же й Бетуел у відповідь сказали: "Від Господа пішло це діло. Не можемо тобі нічого сказати.
вот, Ревекка пред тобою; возьми её и пойди; пусть будет она женою сыну господина твоего, как сказал Господь.
Оце Ревека перед тобою. Візьми (її) і йди, і нехай вона буде жінкою синові твого пана, як це присудив Господь."
Когда раб Авраамов услышал слова их, то поклонился Господу до земли.
Коли слуга Авраама почув ці слова, поклонився аж до землі Господеві,
И вынул раб серебряные вещи и золотые вещи и одежды и дал Ревекке; также и брату её и матери её дал богатые подарки.
і вийняв слуга золоті та срібні речі й одежу й дав Ревеці; а братові й матері її дав коштовні подарунки.
И ели и пили он и люди, бывшие с ним, и переночевали. Когда же встали поутру, то он сказал: отпустите меня, к господину моему.
І їли вони й пили, він і ті люди, що були з ним, та й переночувавши, встали вранці; тож він каже: "Пустіте мене до мого пана."
Но брат её и мать её сказали: пусть побудет с нами девица дней хотя десять, потом пойдёшь.
Однак її брати й мати сказали: "Нехай побуде з нами дівчина ще кілька днів, з десять, а потім піде."
Он сказал им: не удерживайте меня, ибо Господь благоустроил путь мой; отпустите меня, и я пойду к господину моему.
Він же відповів їм: "Не баріть мене. Пощастив Господь моїй дорозі, тож і ви пустіте мене, нехай піду до свого пана."
Они сказали: призовём девицу и спросим, что она скажет.
Вони ж сказали: "Прикличмо дівчину й її саму спитаймо."
И призвали Ревекку, и сказали ей: пойдёшь ли с этим человеком? Она сказала: пойду.
Тож прикликали Ревеку й кажуть до неї: "Чи підеш ти з цим чоловіком?" А вона відповіла: "Піду!"
И отпустили Ревекку, сестру свою, и кормилицу её, и раба Авраамова, и людей его.
І відпустили Ревеку, сестру свою з її нянькою, та й Авраамового слугу з його людьми.
И благословили Ревекку, и сказали ей: сестра наша! да родятся от тебя тысячи тысяч, и да владеет потомство твоё жилищами врагов твоих!
При тому поблагословили вони Ревеку і промовили: "Ой ти, сестрице наша, стань тьмою тисяч: Нехай твоє потомство займе ворота своїх ворогів!"
И встала Ревекка и служанки её, и сели на верблюдов, и поехали за тем человеком. И раб взял Ревекку и пошёл.
І вибралася Ревека зо слугинями своїми, і сівши на верблюдів, поїхали вони за чоловіком; отак узяв слуга Ревеку й пустився в дорогу.
А Исаак пришёл из Беэр-лахай-рои, ибо жил он в земле полуденной.
А Ісаак прийшов був тоді з дороги до криниці Лахаї-Рої, бо він жив у краї Негев.
При наступлении вечера Исаак вышел в поле поразмыслить, и возвёл очи свои, и увидел: вот, идут верблюды.
Раз вийшов Ісаак підвечір пройтися в полі. Підвів свої очі й бачить — ось ідуть верблюди.
Ревекка взглянула, и увидела Исаака, и спустилась с верблюда.
Ревека також підняла очі й, побачивши Ісаака, зійшла з верблюда,
И сказала рабу: кто этот человек, который идёт по полю навстречу нам? Раб сказал: это господин мой. И она взяла покрывало и покрылась.
та й каже до слуги: "Хто то цей чоловік, що йде полем нам назустріч?" Слуга ж відрік: "То мій пан." Тоді вона взяла намітку та й накрилась.
И ввёл её Исаак в шатёр Сарры, матери своей, и взял Ревекку, и она сделалась ему женою, и он возлюбил её; и утешился Исаак в печали по матери своей.
Тоді ввів її Ісаак у шатро Сари, своєї матері, і взяв він Ревеку та й стала вона йому за жінку. Він же полюбив її, і було це для нього розрадою після смерти матері своєї.