Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Хоменка
И услышал Иаков слова сынов Лавановых, которые говорили: Иаков завладел всем, что было у отца нашего, и из имения отца нашего составил все богатство сие.
Та зачув Яків слова синів Лавана, які говорили: "Забрав Яків усе, що було в нашого батька, та й з того, що було в нашого батька, зробив собі все це багатство."
И увидел Иаков лицо Лавана, и вот, оно не таково к нему, как было вчера и третьего дня.
І з обличчя Лаванового зауважив Яків, що він не був до нього вже таким, як раніше.
И сказал Господь Иакову: возвратись в землю отцов твоих и на родину твою; и Я буду с тобою.
Тоді Господь сказав до Якова: "Повертайсь на твою батьківщину, до твого роду, а я буду з тобою."
И послал Иаков, и призвал Рахиль и Лию в поле, к стаду мелкого скота своего,
Отож Яків послав покликати Лію й Рахиль на поле, де були його отари,
и сказал им: я вижу лицо отца вашего, что оно ко мне не таково, как было вчера и третьего дня; но Бог отца моего был со мною;
і каже до них: "Бачу я з обличчя вашого батька, що він не такий до мене, як раніше, але Бог мого батька був зо мною.
вы сами знаете, что я всеми силами служил отцу вашему,
Ви ж самі знаєте, що я всіма своїми силами працював для вашого батька.
а отец ваш обманывал меня и раз десять переменял награду мою; но Бог не попустил ему сделать мне зло.
А ваш батько ошукав мене й міняв десять раз мені платню, тож Бог не дав йому скривдити мене.
Когда сказал он, что скот с крапинами будет тебе в награду, то скот весь родил с крапинами. А когда он сказал: «пёстрые будут тебе в награду», то скот весь и родил пёстрых.
Як скаже було так: Клапчасті будуть твоя платня, то всі вівці котилися клапчастими. А як скаже: Строкаті будуть твоя платня, то всі вівці котилися строкатими.
И отнял Бог скот у отца вашего, и дал мне.
І так забрав Бог скотину від вашого батька й дав мені.
Однажды в такое время, когда скот зачинает, я взглянул и увидел во сне, и вот козлы, поднявшиеся на скот, пёстрые, с крапинами и пятнами.
Раз якось, коли парувалися, підвів я свої очі й уві сні бачу: аж ось козли, які спинались на самиць, були смугнасті, клапчасті і красі.
Ангел Божий сказал мне во сне: Иаков! Я сказал: вот я.
І каже до мене в сні ангел Божий: Якове! А я озвавсь: Я тут!
Он сказал: возведи очи твои и посмотри: все козлы, поднявшиеся на скот, пёстрые, с крапинами и с пятнами, ибо Я вижу всё, что Лаван делает с тобою;
Тоді він каже: Підведи свої очі й глянь: усі козли, що спинаються на самиць, смугнасті, клапчасті й красі, бо я бачив усе, що Лаван чинить тобі.
Я Бог, явившийся тебе в Вефиле, где ты возлил елей на памятник и где ты дал Мне обет; теперь встань, выйди из земли сей и возвратись в землю родины твоей.
Я — Бог Бетела, де ти помазав стовпа, де ти мені пообіцявся. Тепер же встань, вийди з цього краю й повертайся в рідну землю."
Рахиль и Лия сказали ему в ответ: есть ли ещё нам доля и наследство в доме отца нашего?
Тоді Рахиль і Лія відповіли йому, кажучи: "Хіба для нас є ще якась частина в домі нашого батька?
не за чужих ли он нас почитает? ибо он продал нас и съел даже серебро наше;
Хіба не за чужих він нас уважає? Він же продав нас і зажер нашу ціну.
посему всё богатство, которое Бог отнял у отца нашего, есть наше и детей наших; итак, делай всё, что Бог сказал тебе.
Все багатство, що його Бог забрав від нашого батька, воно наше й наших дітей. Тож роби тепер усе, що Бог тобі каже."
И встал Иаков, и посадил детей своих и жён своих на верблюдов,
Устав Яків, посадив синів своїх і жінок своїх на верблюдів,
и взял с собою весь скот свой и всё богатство своё, которое приобрел, скот собственный его, который он приобрел в Месопотамии, чтобы идти к Исааку, отцу своему, в землю Ханаанскую.
і погнав усю свою худобу зо всім майном, що його набув, що його він придбав у Паддам-Арамі, щоб іти до Ісаака, свого батька, в Ханаан-край.
И как Лаван пошёл стричь скот свой, то Рахиль похитила идолов, которые были у отца её.
Коли Лаван пішов був стригти своїх овець, Рахиль украла домашніх ідолів, що були в її батька.
Иаков же похитил сердце у Лавана Арамеянина, потому что не известил его, что удаляется.
А Яків викрався потай від Лавана арамія, не давши йому знати, що відходить.
И ушёл со всем, что у него было; и, встав, перешёл реку и направился к горе Галаад.
І втік він зо всім, що було в нього, вирушив і, перебрівши ріку, попрямував на Гілеад-гору.
На третий день сказали Лавану, что Иаков ушёл.
Аж на третій день переказали Лаванові, що Яків утік.
Тогда он взял с собою родственников своих, и гнался за ним семь дней, и догнал его на горе Галаад.
Тож забрав Лаван братів із собою і гнався за ним сім днів дороги та й догнав його на Гілеад-горі.
И пришёл Бог к Лавану Арамеянину ночью во сне и сказал ему: берегись, не говори Иакову ни доброго, ни худого.
Але вночі вві сні прийшов Бог до Лавана арамія і промовив до нього: "Уважай, щоб ти нічого не говорив до Якова!"
И догнал Лаван Иакова; Иаков же поставил шатёр свой на горе, и Лаван со сродниками своими поставил на горе Галаад.
Отож Лаван наздогнав Якова, коли він розіп'яв був свої намети на горі; то й Лаван зо своїми братами розіп'яв свої (намети) на Гілеад-горі.
И сказал Лаван Иакову: что ты сделал? для чего ты обманул меня и увёл дочерей моих, как пленённых оружием?
І сказав Лаван до Якова: "Що ти наробив? Викравсь від мене потайки! Погнав моїх дочок неначе бранок!
зачем ты убежал тайно, и укрылся от меня, и не сказал мне? я отпустил бы тебя с веселием и с песнями, с тимпаном и с гуслями;
Чого ти втік потайки й перехитрував мене, не сказавши мені нічого, — а то й обікрав ще? Я був би випровадив тебе з радістю, зо співом, під гру цимбалів та гуслів!
ты не позволил мне даже поцеловать внуков моих и дочерей моих; безрассудно ты сделал.
Ти не дав мені й поцілувати моїх онуків та моїх дочок! Ти по-дурному вчинив.
Есть в руке моей сила сделать вам зло; но Бог отца вашего вчера говорил ко мне и сказал: «берегись, не говори Иакову ни хорошего, ни худого».
Я міг би накоїти вам лиха, та Бог батька вашого цієї ночі сказав до мене: Вважай, не говори до Якова нічого!
Но пусть бы ты ушёл, потому что ты нетерпеливо захотел быть в доме отца твоего, — зачем ты украл богов моих?
Та тепер нехай би ти й пішов собі, — тяжко бо затужився за домом свого батька — але навіщо ти вкрав моїх богів?"
Иаков отвечал Лавану и сказал: я боялся, ибо я думал, не отнял бы ты у меня дочерей своих.
Тут Яків у відповідь сказав до Лавана: "Тому, що я боявся; бо гадав собі, що ти відбереш своїх дочок від мене.
у кого найдёшь богов твоих, тот не будет жив; при родственниках наших узнавай, что есть твоего у меня, и возьми себе. Иаков не знал, что Рахиль украла их.
В кого знайдеш своїх богів, тому не жити! Перед нашими родичами розглянь, що твого є в мене, і забери собі." Не знав же Яків, що то Рахиль украла їх.
И ходил Лаван в шатёр Иакова, и в шатёр Лии, и в шатёр двух рабынь, но не нашёл. И, выйдя из шатра Лии, вошёл в шатёр Рахили.
Увійшов Лаван і до намету Якова, і до намету Лії, і до намету обидвох слугинь, та й не знайшов нічого. Як же він вийшов із намету Лії, то вступив у намет Рахилі.
Рахиль же взяла идолов, и положила их под верблюжье седло и села на них. И обыскал Лаван весь шатёр; но не нашёл.
А Рахиль узяла домашніх ідолів та поклала їх у кульбаки верблюда й сама сіла на них. Лаван же обнишпорив увесь намет і не знайшов нічого.
Она же сказала отцу своему: да не прогневается господин мой, что я не могу встать пред тобою, ибо у меня обыкновенное женское. И он искал, но не нашёл идолов.
Тоді вона сказала до свого батька: "Не гнівайся, мій пане, що не можу перед тобою встати, бо жіночий випадок у мене." Шукав він пильно, та не знайшов домашніх ідолів.
Иаков рассердился и вступил в спор с Лаваном. И начал Иаков говорить и сказал Лавану: какая вина моя, какой грех мой, что ты преследуешь меня?
Розгнівавсь Яків і стаз сваритися з Лаваном; він так заговорив до нього: "Яка моя провина? Який гріх мій, що ти притьмом гнався за мною?
ты осмотрел у меня все вещи, что нашёл ты из всех вещей твоего дома? покажи здесь перед родственниками моими и перед родственниками твоими; пусть они рассудят между нами обоими.
Ти обшукав усі мої речі. Що ж знайшов ти з усіх речей твого дому? Поклади тут перед моїми і твоїми родичами, нехай вони розсудять між нами обидвома.
Вот, двадцать лет я был у тебя; овцы твои и козы твои не выкидывали; овнов стада твоего я не ел;
Оце двадцять уже років, як я з тобою. Вівці і кози твої не скидали, і баранів із твоєї отари не їв я.
растерзанного зверем я не приносил к тебе, это был мой убыток; ты с меня взыскивал, днём ли что пропадало, ночью ли пропадало;
Роздертого звірюкою тобі я не приносив; я ніс за нього втрату; ти вимагав його з руки моєї, чи воно було вкрадене в мене вдень, чи вкрадене вночі в мене.
я томился днём от жара, а ночью от стужи, и сон мой убегал от глаз моих.
Ось що було зо мною: вдень з'їдала мене спека, а вночі холод, і сон тікав з моїх очей.
Таковы мои двадцать лет в доме твоём. Я служил тебе четырнадцать лет за двух дочерей твоих и шесть лет за скот твой, а ты десять раз переменял награду мою.
Двадцять уже років я в твоїй господі: служив я тобі чотирнадцять років за дві твої дочки й шість років за овець, і ти десять разів міняв мою платню.
Если бы не был со мною Бог отца моего, Бог Авраама и страх Исаака, ты бы теперь отпустил меня ни с чем. Бог увидел бедствие моё и труд рук моих и вступился за меня вчера.
Коли б не був зо мною Бог батька мого, Бог Авраама та острах Ісаака, ти напевно відпустив би тепер мене з порожніми руками. Та Бог бачив моє бідування і працю моїх рук і розсудив учорашньої ночі."
И отвечал Лаван, и сказал Иакову: дочери — мои дочери; дети — мои дети; скот — мой скот, и всё, что ты видишь, это моё: могу ли я что сделать теперь с дочерями моими и с детьми их, которые рождены ими?
Відповідаючи на це, Лаван сказав до Якова: "Дочки — мої дочки, і діти — мої діти, і отари — мої отари, і все, що бачиш, моє воно. Але що я можу заподіяти сьогодні оцим дочкам моїм або їх дітям, що їх вони породили?
Теперь заключим союз я и ты, и это будет свидетельством между мною и тобою.
Ходім, отже, та зробім умову, я і ти, і нехай воно свідчить між мною і тобою."
И взял Иаков камень и поставил его памятником.
Тоді взяв Яків камінь і поставив його, як стовп.
И сказал Иаков родственникам своим: наберите камней. Они взяли камни, и сделали холм, и ели там на холме.
І каже Яків до своїх родичів: "Назбирайте каміння!" І назбирали вони каміння та й зробили копець і гостилися там при копці.
И назвал его Лаван: Иегар-Сагадуфа; а Иаков назвал его Галаадом.
Лаван прозвав його Єгар-Сагадута, а Яків назвав його Галеад.
И сказал Лаван: сегодня этот холм между мною и тобою свидетель. Посему и наречено ему имя: Галаад,
І сказав Лаван: "Оцей копець нині свідком між мною й тобою; тому й названо його ім'ям Галеад,
также: Мицпа, оттого, что Лаван сказал: да надзирает Господь надо мною и над тобою, когда мы скроемся друг от друга;
а також і Міцпа, мовляв, нехай Господь вартує між мною і між тобою, як ми розійдемося один з одним.
если ты будешь худо поступать с дочерями моими, или если возьмёшь жён сверх дочерей моих, то, хотя нет человека между нами, но смотри, Бог свидетель между мною и между тобою.
Коли ти будеш поводитися погано з моїми дочками й коли візьмеш крім моїх дочок ще інших жінок та й того ніхто з нас не буде бачити, пам'ятай, однак, що Бог свідок між мною і тобою."
И сказал Лаван Иакову: вот холм сей и вот памятник, который я поставил между мною и тобою;
Далі говорив Лаван до Якова: "Ось цей копець і ось цей стовп, що їх я поставив між мною і між тобою.
этот холм свидетель, и этот памятник свидетель, что ни я не перейду к тебе за этот холм, ни ты не перейдёшь ко мне за этот холм и за этот памятник, для зла;
Свідок — оцей копець і свідок — стовп, що я не перейду до тебе поза цей копець, а ти не перейдеш до мене поза цей копець і цей стовп з ворожим наміром.
Бог Авраамов и Бог Нахоров да судит между нами, Бог отца их. Иаков поклялся страхом отца своего Исаака.
Бог Авраама й Бог Нахора, Бог батьків їхніх, судитиме між нами!" І поклявсь Яків острахом батька свого Ісаака.