Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Огієнка
И услышал Иаков слова сынов Лавановых, которые говорили: Иаков завладел всем, что было у отца нашего, и из имения отца нашего составил все богатство сие.
І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: „Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь“.
И увидел Иаков лицо Лавана, и вот, оно не таково к нему, как было вчера и третьего дня.
І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото — він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.
И сказал Господь Иакову: возвратись в землю отцов твоих и на родину твою; и Я буду с тобою.
І промовив Господь до Якова: „Вернися до кра́ю батьків своїх, і до місця твого наро́дження. А Я бу́ду з тобою“.
И послал Иаков, и призвал Рахиль и Лию в поле, к стаду мелкого скота своего,
І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,
и сказал им: я вижу лицо отца вашего, что оно ко мне не таково, как было вчера и третьего дня; но Бог отца моего был со мною;
та й промовив до них: „Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.
вы сами знаете, что я всеми силами служил отцу вашему,
А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому ба́тькові.
а отец ваш обманывал меня и раз десять переменял награду мою; но Бог не попустил ему сделать мне зло.
І ба́тько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.
Когда сказал он, что скот с крапинами будет тебе в награду, то скот весь родил с крапинами. А когда он сказал: «пёстрые будут тебе в награду», то скот весь и родил пёстрых.
Коли він говорив був отак: „Крапчасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: „Пасасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози пасасті.
Однажды в такое время, когда скот зачинает, я взглянул и увидел во сне, и вот козлы, поднявшиеся на скот, пёстрые, с крапинами и пятнами.
І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.
Ангел Божий сказал мне во сне: Иаков! Я сказал: вот я.
І сказав мені Ангол у сні: „Якове!“ А я відказав: „Ось я!“
Он сказал: возведи очи твои и посмотри: все козлы, поднявшиеся на скот, пёстрые, с крапинами и с пятнами, ибо Я вижу всё, что Лаван делает с тобою;
Він промовив: „Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, — пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.
Я Бог, явившийся тебе в Вефиле, где ты возлил елей на памятник и где ты дал Мне обет; теперь встань, выйди из земли сей и возвратись в землю родины твоей.
Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обі́тницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого наро́дження“.
Рахиль и Лия сказали ему в ответ: есть ли ещё нам доля и наследство в доме отца нашего?
І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: „Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?
не за чужих ли он нас почитает? ибо он продал нас и съел даже серебро наше;
Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді поже́р наше срібло.
посему всё богатство, которое Бог отнял у отца нашего, есть наше и детей наших; итак, делай всё, что Бог сказал тебе.
Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, — воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі“.
И встал Иаков, и посадил детей своих и жён своих на верблюдов,
І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.
и взял с собою весь скот свой и всё богатство своё, которое приобрел, скот собственный его, который он приобрел в Месопотамии, чтобы идти к Исааку, отцу своему, в землю Ханаанскую.
І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.
И как Лаван пошёл стричь скот свой, то Рахиль похитила идолов, которые были у отца её.
А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.
Иаков же похитил сердце у Лавана Арамеянина, потому что не известил его, что удаляется.
І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.
И ушёл со всем, что у него было; и, встав, перешёл реку и направился к горе Галаад.
І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.
На третий день сказали Лавану, что Иаков ушёл.
А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.
Тогда он взял с собою родственников своих, и гнался за ним семь дней, и догнал его на горе Галаад.
І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.
И пришёл Бог к Лавану Арамеянину ночью во сне и сказал ему: берегись, не говори Иакову ни доброго, ни худого.
І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.
И догнал Лаван Иакова; Иаков же поставил шатёр свой на горе, и Лаван со сродниками своими поставил на горе Галаад.
І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.
И сказал Лаван Иакову: что ты сделал? для чего ты обманул меня и увёл дочерей моих, как пленённых оружием?
І промовив Лаван до Якова: „Що́ ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!
зачем ты убежал тайно, и укрылся от меня, и не сказал мне? я отпустил бы тебя с веселием и с песнями, с тимпаном и с гуслями;
Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.
ты не позволил мне даже поцеловать внуков моих и дочерей моих; безрассудно ты сделал.
І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!
Есть в руке моей сила сделать вам зло; но Бог отца вашего вчера говорил ко мне и сказал: «берегись, не говори Иакову ни хорошего, ни худого».
Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле. Але́ Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.
Но пусть бы ты ушёл, потому что ты нетерпеливо захотел быть в доме отца твоего, — зачем ты украл богов моих?
А тепер справді пі́деш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але на́що ти покрав моїх богів?“
Иаков отвечал Лавану и сказал: я боялся, ибо я думал, не отнял бы ты у меня дочерей своих.
А Яков відповів і сказав до Лавана: „Тому, що боявся, бо я ду́мав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!
у кого найдёшь богов твоих, тот не будет жив; при родственниках наших узнавай, что есть твоего у меня, и возьми себе. Иаков не знал, что Рахиль украла их.
При кому ж ти зна́йдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай собі, що́ твого́ в мене, і візьми собі“. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.
И ходил Лаван в шатёр Иакова, и в шатёр Лии, и в шатёр двух рабынь, но не нашёл. И, выйдя из шатра Лии, вошёл в шатёр Рахили.
І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.
Рахиль же взяла идолов, и положила их под верблюжье седло и села на них. И обыскал Лаван весь шатёр; но не нашёл.
А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, — і нічого не знайшов.
Она же сказала отцу своему: да не прогневается господин мой, что я не могу встать пред тобою, ибо у меня обыкновенное женское. И он искал, но не нашёл идолов.
А вона сказала до батька свого: „Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче“. І перешукав він, — та божків не знайшов.
Иаков рассердился и вступил в спор с Лаваном. И начал Иаков говорить и сказал Лавану: какая вина моя, какой грех мой, что ты преследуешь меня?
І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: „Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,
ты осмотрел у меня все вещи, что нашёл ты из всех вещей твоего дома? покажи здесь перед родственниками моими и перед родственниками твоими; пусть они рассудят между нами обоими.
що ти обмацав усі мої речі? Що́ ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, — і нехай вони розсудять поміж нами двома.
Вот, двадцать лет я был у тебя; овцы твои и козы твои не выкидывали; овнов стада твоего я не ел;
Я вже двадцять літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.
растерзанного зверем я не приносил к тебе, это был мой убыток; ты с меня взыскивал, днём ли что пропадало, ночью ли пропадало;
Розшарпаного диким звірем я не прино́сив до тебе, — я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що́ було вкрадене вдень, і що́ було вкрадене вночі.
я томился днём от жара, а ночью от стужи, и сон мой убегал от глаз моих.
Бувало, що вдень з'їдала мене спекота, а вночі па́морозь, а мій сон мандрував від моїх очей.
Таковы мои двадцать лет в доме твоём. Я служил тебе четырнадцать лет за двух дочерей твоих и шесть лет за скот твой, а ты десять раз переменял награду мою.
Таке мені двадцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!
Если бы не был со мною Бог отца моего, Бог Авраама и страх Исаака, ты бы теперь отпустил меня ни с чем. Бог увидел бедствие моё и труд рук моих и вступился за меня вчера.
Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні́!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, — і виказав це вчора вночі“.
И отвечал Лаван, и сказал Иакову: дочери — мои дочери; дети — мои дети; скот — мой скот, и всё, что ты видишь, это моё: могу ли я что сделать теперь с дочерями моими и с детьми их, которые рождены ими?
І відповів Лаван і сказав до Якова: „До́чки — дочки мої, а діти — мої діти, а отара — моя отара, і все, що́ ти бачиш — то моє. А дочкам моїм, що́ зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?
Теперь заключим союз я и ты, и это будет свидетельством между мною и тобою.
А тепер ходи, — я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою“.
И взял Иаков камень и поставил его памятником.
І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.
И сказал Иаков родственникам своим: наберите камней. Они взяли камни, и сделали холм, и ели там на холме.
І сказав Яків браттям своїм: „Назбирайте каміння“. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.
И назвал его Лаван: Иегар-Сагадуфа; а Иаков назвал его Галаадом.
І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.
И сказал Лаван: сегодня этот холм между мною и тобою свидетель. Посему и наречено ему имя: Галаад,
І промовив Лаван: „Ця могила — свідок між мною й між тобою сьогодні", тому то й названо ймення її: Ґал-Ед
также: Мицпа, оттого, что Лаван сказал: да надзирает Господь надо мною и над тобою, когда мы скроемся друг от друга;
і Міцпа, бо сказав: „Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від о́дного.
если ты будешь худо поступать с дочерями моими, или если возьмёшь жён сверх дочерей моих, то, хотя нет человека между нами, но смотри, Бог свидетель между мною и между тобою.
Коли ти будеш кри́вдити дочо́к моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не люди́на з нами, а дивися — Бог свідок між мною й між тобою!“
И сказал Лаван Иакову: вот холм сей и вот памятник, который я поставил между мною и тобою;
А Яків сказав до Лавана: „Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.
этот холм свидетель, и этот памятник свидетель, что ни я не перейду к тебе за этот холм, ни ты не перейдёшь ко мне за этот холм и за этот памятник, для зла;
Свідок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду́ цієї могили до тебе, і ти не пере́йдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.
Бог Авраамов и Бог Нахоров да судит между нами, Бог отца их. Иаков поклялся страхом отца своего Исаака.
Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька“. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.