Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Хоменка
В то время Иуда отошёл от братьев своих и поселился близ одного Одолламитянина, которому имя: Хира.
Сталося ж того часу, що Юда відділився від своїх братів і пішов до одного адуламійця, на ім'я Хіра.
И увидел там Иуда дочь одного Хананеянина, которому имя: Шуа; и взял её и вошёл к ней.
Побачив він там дочку одного ханаанця, на ім'я Шуа, взяв собі за жінку й увійшов до неї.
Она зачала и родила сына; и он нарёк ему имя: Ир.
Вона зачала і вродила сина та й він дав йому ім'я Ер.
И зачала опять, и родила сына, и нарекла ему имя: Онан.
Зачала знову і вродила сина й назвала його Онан.
И ещё родила сына и нарекла ему имя: Шела. Иуда был в Хезиве, когда она родила его.
Та й ще раз вона вродила сина й дала йому ім'я Шела; а було це в Кезіві, як вона його породила.
И взял Иуда жену Иру, первенцу своему; имя ей Фамарь.
Згодом узяв Юда своєму первісткові Ерові жінку, на ім'я Тамара.
Ир, первенец Иудин, был неугоден пред очами Господа, и умертвил его Господь.
Але Ер, первенець Юди, був лихий в очах Господніх, і Господь убив його.
И сказал Иуда Онану: войди к жене брата твоего, женись на ней, как деверь, и восстанови семя брату твоему.
Тож Юда сказав до Онана: "Ввійди до жінки твого брата як дівер, сповни твій обов'язок, щоб зберегти потомство твоєму братові."
Онан знал, что семя будет не ему, и потому, когда входил к жене брата своего, изливал семя на землю, чтобы не дать семени брату своему.
Знав же Онан, що це не його буде потомство, тож коли він увіходив до жінки свого брата, то викидав сім'я на землю, щоб не дати потомства братові своєму.
Зло было пред очами Господа то, что он делал; и Он умертвил и его.
Не сподобалося Господові, що цей учинив, і він убив його теж.
И сказал Иуда Фамари, невестке своей: живи вдовою в доме отца твоего, пока подрастёт Шела, сын мой. Ибо он сказал: не умер бы и он подобно братьям его. Фамарь пошла и стала жить в доме отца своего.
Тож каже Юда Тамарі, своїй невістці: "Сиди вдовою в домі свого батька, доки не виросте Шела, мій син." Бо думав собі: "Якби ж то не вмер і цей, як його брати." Пішла ж Тамара до дому свого батька і відтоді сиділа там.
Прошло много времени, и умерла дочь Шуи, жена Иудина. Иуда, утешившись, пошёл в Фамну к стригущим скот его, сам и Хира, друг его, Одолламитянин.
Як минуло вже чимало часу, дочка Шуа, жінка Юди, померла. І коли Юда вивершив жалобу, пішов він стригти вівці у Тімну, він і його друг Хіра з Адулламу.
И уведомили Фамарь, говоря: вот, свёкор твой идёт в Фамну стричь скот свой.
Про те сповіщено Тамару: он, мовляв, твій свекор, іде в Тімну стригти свої вівці.
И сняла она с себя одежду вдовства своего, покрыла себя покрывалом и, закрывшись, села у ворот Енаима, что на дороге в Фамну. Ибо видела, что Шела вырос, и она не дана ему в жену.
Тож скинула вона з себе вдовичу одежу, накрилась наміткою, затулилася та й сіла при вході в Енаїм, що при дорозі до Тімни, бо бачила вона, що Шела вже виріс, та не дали йому її за жінку.
И увидел её Иуда и почёл её за блудницу, потому что она закрыла лицо своё.
Коли побачив її Юда, подумав, що то повія, бо вона своє лице заслонила.
Он поворотил к ней и сказал: войду я к тебе. Ибо не знал, что это невестка его. Она сказала: что ты дашь мне, если войдёшь ко мне?
Тож завернув до неї з дороги й каже: "Ануж увійду до тебе!" Бо не знав що то його невістка. А вона каже: "Що даси мені, як увійдеш до мене?"
Он сказал: я пришлю тебе козлёнка из стада. Она сказала: дашь ли ты мне залог, пока пришлёшь?
Він же відповів: "Пошлю тобі козеня з отари." На це вона сказала: "Чи даси завдаток, поки пришлеш?"
Он сказал: какой дать тебе залог? Она сказала: печать твою, и перевязь твою, и трость твою, которая в руке твоей. И дал он ей и вошёл к ней; и она зачала от него.
А він питає: "Який завдаток маю тобі дати?" Вона й каже: "Твою печатку, твою мотузку й твою палицю, що в твоїй руці." І дав він їй те й увійшов до неї, та й вона зачала від нього.
И, встав, пошла, сняла с себя покрывало своё и оделась в одежду вдовства своего.
По тому вона встала, пішла додому, скинула намітку з себе й надягнула знов одіж удовицтва свого.
Иуда же послал козлёнка через друга своего Одолламитянина, чтобы взять залог из руки женщины, но он не нашёл её.
Тим часом Юда послав козеня через свого друга з Адулламу відобрати заставу від жінки, але той не знайшов її.
И спросил жителей того места, говоря: где блудница, которая была в Енаиме при дороге? Но они сказали: здесь не было блудницы.
Питав він місцевих людей: "Де та повія, що була в Енаїмі при дорозі?" А вони відповідали: "Не було тут ніякої повії."
И возвратился он к Иуде и сказал: я не нашёл её; да и жители места того сказали: «здесь не было блудницы».
Тож повернувся він до Юди й каже: "Не знайшов я там її, та й місцеві люди казали: «Не було тут ніякої повії»."
Иуда сказал: пусть она возьмёт себе, чтобы только не стали над нами смеяться; вот, я посылал этого козлёнка, но ты не нашёл её.
Тоді каже Юда: "Нехай собі бере, аби з нас люди не сміялись: ось я був послав козеня, а ти не знайшов її."
Прошло около трёх месяцев, и сказали Иуде, говоря: Фамарь, невестка твоя, впала в блуд, и вот, она беременна от блуда. Иуда сказал: выведите её, и пусть она будет сожжена.
По якихось трьох місяцях повідомлено Юду: Зблудила, мовляв, Тамара, твоя невістка, ба й більше: завагітніла вона від блуду. А Юда сказав: "Нехай виведуть її геть і спалять!"
Но когда повели её, она послала сказать свёкру своему: я беременна от того, чьи эти вещи. И сказала: узнавай, чья эта печать и перевязь и трость.
Коли її виводили, вона послала своєму свекрові сказати: "Від чоловіка, чиї оці речі, я зачала." І додала: "Пізнавай, будь ласка, чиї оці речі: печатка, мотузка й палиця."
Иуда узнал и сказал: она правее меня, потому что я не дал её Шеле, сыну моему. И не познавал её более.
Тоді Юда пізнав їх і сказав: "Вона слушніша від мене, бо я не дав їй Шелу, мого сина!"
Во время родов её оказалось, что близнецы в утробе её.
Коли ж настав їй час родити, ось — близнята в її лоні.
И во время родов её показалась рука одного; и взяла повивальная бабка и навязала ему на руку красную нить, сказав: этот вышел первый.
І як вона породила, висунуло одне ручку, а повитуха схопила і прив'язала до ручки червону нитку, кажучи: "Це вийшло перше."
Но он возвратил руку свою; и вот, вышел брат его. И она сказала: как ты расторг себе преграду? И наречено ему имя: Фарес.
Та й сталось: коли воно назад потягло ручку — аж тут його брат вийшов. І каже вона: "Як же ти прорвався!" І назвала його ім'ям Перец.