Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Куліша та Пулюя
В то время Иуда отошёл от братьев своих и поселился близ одного Одолламитянина, которому имя: Хира.
І сталось того часу, Юда відлучивсь од браття свого, та й присусїдивсь до одного Адуламця, на прізвище Гіра.
И увидел там Иуда дочь одного Хананеянина, которому имя: Шуа; и взял её и вошёл к ней.
І побачив там дочку одного Канаанця, його імя Шуа, і взяв і ввійшов до неї.
Она зачала и родила сына; и он нарёк ему имя: Ир.
І завагонївши вродила вона сина, і дала йому імя Гер.
И зачала опять, и родила сына, и нарекла ему имя: Онан.
І завагонївши знов, уродила сина, і дала йому імя Онан.
И ещё родила сына и нарекла ему имя: Шела. Иуда был в Хезиве, когда она родила его.
І завагонївши знов уродила ще сина, і дала йому імя Села. І був Юда у Кезїбі, як вона роджала.
И взял Иуда жену Иру, первенцу своему; имя ей Фамарь.
І взяв Юда жінку Герові, первенцеві свойму, на імя Тамара.
Ир, первенец Иудин, был неугоден пред очами Господа, и умертвил его Господь.
Був же Гер первенець Юдин, ледачий ув очу в Господа, і вбив його Господь.
И сказал Иуда Онану: войди к жене брата твоего, женись на ней, как деверь, и восстанови семя брату твоему.
Каже ж Юда Онанові: Увійди до братовоі жінки, та оженись із нею, яко дївер, і возстав сїмя братові твойму.
Онан знал, что семя будет не ему, и потому, когда входил к жене брата своего, изливал семя на землю, чтобы не дать семени брату своему.
Знав же Онан, що не йому буде насїннє, і як увіходив до братової жінки, проливав сїмє на землю, щоб не дати насїння братові свойму.
Зло было пред очами Господа то, что он делал; и Он умертвил и его.
Ледарство ж погань було в очу в Бога, що він коїв; тим убив і сього.
И сказал Иуда Фамари, невестке своей: живи вдовою в доме отца твоего, пока подрастёт Шела, сын мой. Ибо он сказал: не умер бы и он подобно братьям его. Фамарь пошла и стала жить в доме отца своего.
Каже Юда Тамарі, невістцї своїй: Седи вдовою в отецькій господї, докіль великий буде Села, син мій. Каже бо сам собі: Колиб і сей не вмер, як брати його. І пійшла Тамара й седїла в отецькій господї.
Прошло много времени, и умерла дочь Шуи, жена Иудина. Иуда, утешившись, пошёл в Фамну к стригущим скот его, сам и Хира, друг его, Одолламитянин.
Як уплило ж доволї часу, померла Шуанова дочка, жінка Юдина. Віджурившись після того Юда, пійшов до овечих стригачів своїх, сам і приятель його Гіра Адуламець, у Тімну.
И уведомили Фамарь, говоря: вот, свёкор твой идёт в Фамну стричь скот свой.
І сповістили невістку його Тамару говорючи: Он свекір твій ійде в Тімну стригти вівцї свої.
И сняла она с себя одежду вдовства своего, покрыла себя покрывалом и, закрывшись, села у ворот Енаима, что на дороге в Фамну. Ибо видела, что Шела вырос, и она не дана ему в жену.
Вона ж, поскидавши вдовицьку одежу з себе, окрилась наміткою, та заквіччалась, і сїла в Енаїмській царинї, що при дорозї в Тімну, знавши, що вже дорослий Села, та її не дано йому за жінку.
И увидел её Иуда и почёл её за блудницу, потому что она закрыла лицо своё.
І побачивши Юда, подумав, що се блудниця; окрила бо лице собі, і не впізнав її.
Он поворотил к ней и сказал: войду я к тебе. Ибо не знал, что это невестка его. Она сказала: что ты дашь мне, если войдёшь ко мне?
Завернув же до неї з манівця, та й каже їй: Попусти менї ввійти до тебе. Не впізнав бо, що се невістка йому. Вона ж каже: Що менї даси, як увійдеш до мене?
Он сказал: я пришлю тебе козлёнка из стада. Она сказала: дашь ли ты мне залог, пока пришлёшь?
Він же каже: Пошлю тобі кізлика з отари. Вона ж каже: А чи даси менї залог докіль пришлеш?
Он сказал: какой дать тебе залог? Она сказала: печать твою, и перевязь твою, и трость твою, которая в руке твоей. И дал он ей и вошёл к ней; и она зачала от него.
Він же каже: Який залог тобі дати? Вона каже: Перстень з печаткою твоєю, твій пояс, та палицю, що в руцї в тебе. І дав їй, та й увійшов до неї, і завагонїла від його.
И, встав, пошла, сняла с себя покрывало своё и оделась в одежду вдовства своего.
І встала та й пійшла, і скинула намітку з себе, і вдяглась ув одїж удовицьку.
Иуда же послал козлёнка через друга своего Одолламитянина, чтобы взять залог из руки женщины, но он не нашёл её.
Послав же Юда кізлика через руки приятеля свого Адуламця, узяти залог од молодицї, та не знайшов її.
И спросил жителей того места, говоря: где блудница, которая была в Енаиме при дороге? Но они сказали: здесь не было блудницы.
Поспитав же в міських людей, та й каже: Де блудниця, що седїла під Енамом при дорозї? І мовляли вони: Не було тутеньки нїякої блудницї.
И возвратился он к Иуде и сказал: я не нашёл её; да и жители места того сказали: «здесь не было блудницы».
І вернувся до Юди та й каже: Не знайшов, і люде міські кажуть: Не було тутеньки нїякої блудницї.
Иуда сказал: пусть она возьмёт себе, чтобы только не стали над нами смеяться; вот, я посылал этого козлёнка, но ты не нашёл её.
Каже ж Юда: Нехай візьме собі, аби не сьміялись із нас; бо я послав кізлика, ти ж не знайшов.
Прошло около трёх месяцев, и сказали Иуде, говоря: Фамарь, невестка твоя, впала в блуд, и вот, она беременна от блуда. Иуда сказал: выведите её, и пусть она будет сожжена.
І сталось через три місяцї, повідано Юдї: Зблудила Тамара, невістка твоя, і вже завагонїла від блуду. Каже ж Юда: Виведїт її, нехай спалять.
Но когда повели её, она послала сказать свёкру своему: я беременна от того, чьи эти вещи. И сказала: узнавай, чья эта печать и перевязь и трость.
Вона ж, як її ведено, послала до свекра свого говорючи: Від того чоловіка, чиє оце, я завагонїла. І каже: Познавай, чий се перстень з печаткою, пояс і палиця.
Иуда узнал и сказал: она правее меня, потому что я не дал её Шеле, сыну моему. И не познавал её более.
Упізнав же Юда, та й каже: Оправдалась Тамара лучче мене; бо не оддав я її за Селу, сина мого. І не взнав її вже більше.
Во время родов её оказалось, что близнецы в утробе её.
Сталося ж, як роджала, що були близнята в утробі її.
И во время родов её показалась рука одного; и взяла повивальная бабка и навязала ему на руку красную нить, сказав: этот вышел первый.
Сталося ж, як роджала, висунуло ручку, і взявши баба-сповитуха, перевязала ручку йому червоною ниткою, говорючи: Се вийшло перве.
Но он возвратил руку свою; и вот, вышел брат его. И она сказала: как ты расторг себе преграду? И наречено ему имя: Фарес.
І сталось, як потягло назад ручку, дивись, вийшов брат його. Вона ж каже: Як се ти прорвавсь? І дала йому імя Перез.