Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!

Ты можешь сменить язык чтения: uk en


Параллельное чтение

← (1 Царств 31) | (2 Царств 2) →

Синодальный перевод

Переклад Хоменка

  • По смерти Саула, когда Давид возвратился от поражения Амаликитян и пробыл в Секелаге два дня,
  • По смерті Саула Давид, повертаючись по розгромі амалекитян, перебув два дні в Ціклазі.
  • вот, на третий день приходит человек из стана Саулова; одежда на нём разодрана и прах на голове его. Придя к Давиду, он пал на землю и поклонился ему.
  • Аж ось третього дня приходить чоловік із табору, від Саула; одіж на ньому розірвана, а голова порохом покрита. Приступивши до Давида, він припав обличчям до землі й поклонився.
  • И сказал ему Давид: откуда ты пришёл? И сказал тот: я убежал из стана Израильского.
  • Спитав його Давид: “Звідки ти прийшов?” А той йому відповів: “Я врятувався з ізраїльського табору.”
  • И сказал ему Давид: что произошло? расскажи мне. И тот сказал: народ побежал со сражения, и множество из народа пало и умерло, и умерли и Саул и сын его Ионафан.
  • Давид спитав його: “Що там сталось? Повідай мені.” А той мовив: “Військо втекло з бою, й багато з війська полягло; та й Саула з сином Йонатаном нема в живих.”
  • И сказал Давид отроку, рассказывавшему ему: как ты знаешь, что Саул и сын его Ионафан умерли?
  • Тоді спитав Давид юнака, що приніс йому вістку: “Як ти знаєш, що Саул і його сини неживі?”
  • И сказал отрок, рассказывавший ему: я случайно пришёл на гору Гелвуйскую, и вот, Саул пал на своё копьё, колесницы же и всадники настигали его.
  • Юнак-звістовник на те: “Я був випадком на горі Гільбоа, коли ж дивлюсь — Саул оперся об свій спис, а колісниці й комонники на нього натискають.
  • Тогда он оглянулся назад и, увидев меня, позвал меня.
  • Він обернувсь назад, й побачивши мене, кликнув до мене; я ж відповів: Я тут.
  • И я сказал: «вот я». Он сказал мне: «кто ты?» И я сказал ему: «я — Амаликитянин».
  • І він спитав мене: Хто ти? Я відповів йому: Я амалекитянин.
  • Тогда он сказал мне: «подойди ко мне и убей меня, ибо тоска смертная объяла меня, душа моя всё ещё во мне».
  • Сказав він тоді до мене: Приступи но до мене та й убий мене, бо тривога смертна мене огорнула, хоч і життя ще все в мені.
  • И я подошёл к нему и убил его, ибо знал, что он не будет жив после своего падения; и взял я венец, бывший на голове его, и запястье, бывшее на руке его, и принёс их к господину моему сюда.
  • І приступив я й завдав йому смерть, бо знав, що він не переживе своєї поразки. Далі я зняв у нього з голови царський вінець і запинку з руки та й оце приніс сюди моєму панові.”
  • Тогда схватил Давид одежды свои и разодрал их, так же и все люди, бывшие с ним,
  • Тоді Давид ухопився за свою одежу й роздер її, а й усі люди, що були при ньому.
  • и рыдали и плакали, и постились до вечера о Сауле и о сыне его Ионафане, и о народе Господнем и о доме Израилевом, что пали они от меча.
  • І сумували, плачучи, й постили до вечора за Саулом, за його сином Йонатаном, за Господнім народом і за домом Ізраїля, вони бо полягли від меча.
  • И сказал Давид отроку, рассказывавшему ему: откуда ты? И сказал он: я — сын пришельца Амаликитянина.
  • Давид спитав юнака-звістовника: “Звідки ти?” А той: “Я син амалекитянина, поселенця.”
  • Тогда Давид сказал ему: как не побоялся ты поднять руку, чтобы убить помазанника Господня?
  • Давид сказав до нього: “Як же ти не боявся простягти руку, щоб убити помазаника Господнього?”
  • И призвал Давид одного из отроков и сказал ему: подойди, убей его.
  • Кликнув Давид до одного зо слуг і звелів: “Приступи до нього й убий його!” Той рубнув, і вмер він.
  • И тот убил его, и он умер. И сказал к нему Давид: кровь твоя на голове твоей, ибо твои уста свидетельствовали на тебя, когда ты говорил: «я убил помазанника Господня».
  • Давид сказав до нього: “Кров твоя на твоїй голові, бо твої уста свідчили проти тебе, коли ти сказав: Я вбив Господнього помазаника.”
  • И оплакал Давид Саула и сына его Ионафана сею плачевною песнью,
  • Давид співав тужливу пісню над Саулом і над його сином Йонатаном;
  • и повелел научить сынов Иудиных луку, как написано в книге Праведного, и сказал:
  • він учинив так, щоб навчити синів Юди, — вона записана в “Книзі Праведного”, — тож примовляв він:
  • краса твоя, о Израиль, поражена на высотах твоих! как пали сильные!
  • “Ой, слава твоя, Ізраїлю, лежить прошита стрілами на твоїх горах! Як же то полягли хоробрі?
  • Не рассказывайте в Гефе, не возвещайте на улицах Аскалона, чтобы не радовались дочери Филистимлян, чтобы не торжествовали дочери необрезанных.
  • Не оповідайте про це в Гаті, не звіщайте по вулицях Аскалону, щоб не раділи дочки філістимлян, щоб дочки необрізаних не веселились!
  • Горы Гелвуйские! да не сойдёт ни роса, ни дождь на вас, и да не будет на вас полей с плодами, ибо там повержен щит сильных, щит Саула, как бы не был он помазан елеем.
  • Ой Гільбоа-гори! Ані роса, ні дощ нехай на вас не спадає, о поля смерти, бо там заплямлений був щит хоробрих, щит Саула, не помазаний олією ніколи,
  • Без крови раненых, без тука сильных лук Ионафана не возвращался назад, и меч Саула не возвращался даром.
  • лише кров'ю поранених, туком хоробрих. Лук Йонатана не повертавсь назад ніколи, ні меч Саула — не повертався намарно.
  • Саул и Ионафан, любезные и согласные в жизни своей, не разлучились и в смерти своей; быстрее орлов, сильнее львов они были.
  • Сауле та Йонатане, любі та милі, і за життя й по смерті нерозлучні! Вони були понад орлів прудкіші, сильніші понад левів.
  • Дочери Израильские! плачьте о Сауле, который одевал вас в багряницу с украшениями и доставлял на одежды ваши золотые уборы.
  • Дочки Ізраїля, ридайте над Саулом, що одягав вас у пурпуру й дорогі тканини, чіпляв вам на одежу золоті прикраси.
  • Как пали сильные на брани! Сражён Ионафан на высотах твоих.
  • Як полягли хоробрі в битві? О Йонатане, смерть твоя зранила мене важко.
  • Скорблю о тебе, брат мой Ионафан; ты был очень дорог для меня; любовь твоя была для меня превыше любви женской.
  • Тужу я за тобою, мій брате Йонатане! Ти був для мене такий милий! Твоя любов була мені дорожча, ніж любов жіноча.
  • Как пали сильные, погибло оружие бранное!
  • Як полягли хоробрі, як загинуло військове знаряддя?”

  • ← (1 Царств 31) | (2 Царств 2) →

    История обновлений История обновлений

    © UA biblenet - 2025