Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!

Ты можешь сменить язык чтения: uk en


Параллельное чтение

← (2 Царств 15) | (2 Царств 17) →

Синодальный перевод

Переклад Куліша та Пулюя

  • Когда Давид немного сошёл с вершины горы, вот встречается ему Сива, слуга Мемфивосфея, с парою навьюченных ослов, и на них двести хлебов, сто связок изюму, сто связок смокв и мех с вином.
  • Ледві Давид перейшов через гору аж се йде зустріч Сиба, слуга Мемфівостеїв з парою ослів навючених, що несли на собі двістї боханцїв хлїба, сто вінків родзинків, сто вязанок фіґ і бурдюк вина.
  • И сказал царь Сиве: для чего это у тебя? И отвечал Сива: ослы для дома царского, для езды, а хлеб и плоды для пищи отрокам, а вино для питья ослабевшим в пустыне.
  • І питає царь у Сиби: На що се в тебе? І відказує Сиба: Осли про царську челядь на їзду, хлїб і овощ на харч прислузї, а вино на питтє потомленим у пустинї.
  • И сказал царь: где сын господина твоего? И отвечал Сива царю: вот, он остался в Иерусалиме и говорит: теперь-то дом Израилев возвратит мне царство отца моего.
  • І питає царь: Де ж син твого пана? І відказує Сиба цареві: Зіставсь у Ерусалимі, бо каже: Тепер дом Ізрайлїв оддасть менї отецьке царство!
  • И сказал царь Сиве: вот тебе всё, что у Мемфивосфея. И отвечал Сива, поклонившись: да обрету милость в глазах господина моего, царя!
  • І рече цар Сибі: Оце ж усе, що було Мемфівостеєве, нехай буде твоє. І сказав Сиба, падаючи ниць: Ой коли б ти був ласкавий до мене, царю й пане мій!
  • Когда дошёл царь Давид до Бахурима, вот, вышел оттуда человек из рода дома Саулова, по имени Семей, сын Геры; он шёл и злословил,
  • Як дойшов же царь Давид до Бахурима, дивиться, йде звідти чоловік з родини Саулового дому, на ймя Семей Геренко; він ішов проклинаючи.
  • и бросал камнями на Давида и на всех рабов царя Давида; все же люди и все храбрые были по правую и по левую сторону царя.
  • Та й метав на Давида й на всїх слуг двору Давидового каміннєм, дарма що ввесь люд і всї лицарі йшли праворуч і лїворуч його.
  • Так говорил Семей, злословя его: уходи, уходи, убийца и беззаконник!
  • І кричав Семей клянучи: Втїкай, втїкай, убийнику й безбожнику!
  • Господь обратил на тебя всю кровь дома Саулова, вместо которого ты воцарился, и предал Господь царство в руки Авессалома, сына твоего; и вот, ты в беде, ибо ты — кровопийца.
  • Господь перенїс на тебе усю кров Саулового дому, що ти намість його зробивсь царем, і передав Господь царство твойму синові Абессаломові, а тепер прийшла на тобе лиха година, бо ти чоловік крові.
  • И сказал Авесса, сын Саруин, царю: зачем злословит этот мёртвый пёс господина моего, царя? пойду я и сниму с него голову.
  • І каже Абесса Саруєнко цареві: Як важиться сей здохлий пес проклинати пана мого царя? Пійду й зітну йому голову!
  • И сказал царь: что мне и вам, сыны Саруины? пусть он злословит, ибо Господь повелел ему злословить Давида. Кто же может сказать: «зачем ты так делаешь?»
  • Царь же рече: Яке вам дїло до мене, Саруєнки? Нехай він проклинає, бо се Господь допустив йому, проклинати Давида. Хто ж тут скаже: Як важишся ти на се?
  • И сказал Давид Авессе и всем слугам своим: вот, если мой сын, который вышел из чресл моих, ищет души моей, тем больше сын Вениамитянина; оставьте его, пусть злословит, ибо Господь повелел ему;
  • І говорив Давид Абессі й усему дворові свойму: Коли мій син, що вийшов із мого тїла, важить на мою душу, так ще більше сей Беняминїй. Не чіпай його, нехай проклинає, бо се повелїв йому Господь.
  • может быть, Господь призрит на уничижение моё, и воздаст мне Господь благостью за теперешнее его злословие.
  • Може зглянеться Господь на моє пониженнє й відплатить менї добром за теперішний проклін.
  • И шёл Давид и люди его своим путём, а Семей шёл по окраине горы, со стороны его, шёл и злословил, и бросал камнями на сторону его и пылью.
  • От і йшов Давид із людьми своїми своєю дорогою. Семей же йшов попід горою поровень з ним; ійшов і проклинав та метав каміннєм і землею на них.
  • И пришёл царь и весь народ, бывший с ним, утомлённый, и отдыхал там.
  • І добравсь утомлений царь із усїм людом, що був при йому, (до Бахурима) й оддихав там.
  • Авессалом же и весь народ Израильский пришли в Иерусалим, и Ахитофел с ним.
  • Абессалом же з усїма мужами Ізрайлевими прийшов у Ерусалим та й Ахитофел із ним.
  • Когда Хусий Архитянин, друг Давидов, пришёл к Авессалому, то сказал Хусий Авессалому: да живёт царь, да живёт царь!
  • Увійшовши ж до Абессалома Давидів приятель, Архієць Хусій, промовив: Витай царю! Витай царю.
  • И сказал Авессалом Хусию: таково-то усердие твоё к твоему другу! отчего ты не пошёл с другом твоим?
  • І питає Абессалом Хусія: Така ж твоя прихильність до твого приятеля? Чому ти не пійшов з твоїм приятельом?
  • И сказал Хусий Авессалому: нет, кого избрал Господь и этот народ и весь Израиль, с тем и я, и с ним останусь.
  • І відказує Хусій Абессаломові: Кого вибрав Господь і сей люд і ввесь Ізраїль, до того й я горнусь і при тому зостанусь.
  • И притом кому я буду служить? Не сыну ли его? Как служил я отцу твоему, так буду служить и тебе.
  • Се одно; а друге: кому ж я маю служити? Чи ж не синові його? Як служив я твойму панотцеві, так служити му й тобі.
  • И сказал Авессалом Ахитофелу: дайте совет, что нам делать.
  • І поспитав Абессалом ув Ахитофеля: Порадь нас, що нам чинити?
  • И сказал Ахитофел Авессалому: войди к наложницам отца твоего, которых он оставил охранять дом свой; и услышат все Израильтяне, что ты сделался ненавистным для отца твоего, и укрепятся руки всех, которые с тобою.
  • І відказує Ахитофел Абессаломові: Удайся до панотцевих наліжниць, що він зоставив тут стерегти палату; й почує про се Ізраїль, що зробився ти ненавидним панотцеві твойму, й всї твої прихильники наберуть духа.
  • И поставили для Авессалома палатку на кровле, и вошёл Авессалом к наложницам отца своего пред глазами всего Израиля.
  • І напяли Абессаломові намет на крівлї, й ввійшов Абессалом перед очима всего Ізраїля до наложниць отця свого.
  • Советы же Ахитофела, которые он давал, в то время считались, как если бы кто спрашивал наставления у Бога. Таков был всякий совет Ахитофела как для Давида, так и для Авессалома.
  • Рада ж Ахитофелева була здавна така важка, неначе рада самого Бога. Такою була всяка рада Ахитофелева й в Давида й в Абессалома.

  • ← (2 Царств 15) | (2 Царств 17) →

    История обновлений История обновлений

    © UA biblenet - 2025