Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Хоменка
И была продолжительная распря между домом Сауловым и домом Давидовым. Давид всё более и более усиливался, а дом Саулов более и более ослабевал.
Війна між домом Давида й між домом Саула тяглася довго, та Давид дедалі більше закріплювався, а дім Саула дедалі слабшав.
И родились у Давида сыновья в Хевроне. Первенец его был Амнон от Ахиноамы Изреелитянки,
І народилися Давидові сини в Хевроні: перворідень його був Амнон від Ахіноами з Єзреелу,
а второй сын его — Далуиа от Авигеи, бывшей жены Навала, Кармилитянки; третий — Авессалом, сын Маахи, дочери Фалмая, царя Гессурского;
другий Кілеав від Авігайли, вдови по Навалі з Кармелю, третій Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя Гешуру,
четвёртый — Адония, сын Аггифы; пятый — Сафатия, сын Авиталы;
четвертий Адонія, син Хаггіти, п'ятий Шефатія, син Авітали,
шестой — Иефераам от Эглы, жены Давидовой. Они родились у Давида в Хевроне.
шостий Їтреам від Егли, жінки Давидової. Ці народились у Давида в Хевроні.
Когда была распря между домом Саула и домом Давида, то Авенир поддерживал дом Саула.
Тим часом як тяглась війна між домом Саула й домом Давида, Авнер вбився у силу в домі Саула.
У Саула была наложница, по имени Рицпа, дочь Айя. И сказал Авениру Иевосфей: зачем ты вошёл к наложнице отца моего?
Була ж у Саула наложниця на ім'я Ріцпа, дочка Айї. Ішбаал, син Саула, сказав Авнерові: “Чому ти ввійшов до наложниці мого батька?”
Авенир же сильно разгневался на слова Иевосфея и сказал: разве я — собачья голова? Я против Иуды оказал ныне милость дому Саула, отца твоего, братьям его и друзьям его, и не предал тебя в руки Давида, а ты взыскиваешь ныне на мне грех из-за женщины.
Розсердивсь Авнер на слова Ішбаала вельми й мовив: “Хіба я песиголовець? Понині постійно чиню я добро домові Саула, батька твого, його братам та його приятелям, і не допустив, щоб ти потрапив у руки Давида, а ти тепер ще мені докоряєш за жінку!
То и то пусть сделает Бог Авениру, и ещё больше сделает ему! Как клялся Господь Давиду, так и сделаю ему:
Хай Бог Авнерові відплатить та ще й причинить, коли я не зроблю Давидові того, в чому Господь йому поклявся:
отниму царство от дома Саулова и поставлю престол Давида над Израилем и над Иудою, от Дана до Вирсавии.
заберу від дому Саула царство й поставлю престол Давида над Ізраїлем і над Юдою від Дану аж до Версавії.”
И не мог Иевосфей возразить Авениру, ибо боялся его.
І не зваживсь Ішбаал відповісти Авнерові ні слова, бо він боявся його.
И послал Авенир от себя послов к Давиду сказать: чья эта земля? И ещё сказать: заключи союз со мною, и рука моя будет с тобою, чтобы обратить к тебе весь народ Израильский.
Послав Авнер послів до Давида сказати йому: кому, мовляв, належить край? А далі: “Уклади союз зо мною, й моя рука буде з тобою, щоб привернути до тебе всього Ізраїля.”
И сказал Давид: хорошо, я заключу союз с тобою, только прошу тебя об одном, именно — ты не увидишь лица моего, если не приведёшь с собою Мелхолы, дочери Саула, когда придёшь увидеться со мною.
Той відповів: “Добре! Укладу союз із тобою, тільки одного вимагаю я від тебе: ти не побачиш мого обличчя, якщо не приведеш Міхаль, дочку Саула, коли прибудеш побачитися зо мною.”
И отправил Давид послов к Иевосфею, сыну Саулову, сказать: отдай жену мою Мелхолу, которую я получил за сто краеобрезаний Филистимских.
Давид послав послів до Ішбаала, сина Саула, сказати: “Віддай мені мою жінку Міхаль, що я здобув собі за сотню філістимлянських передніх шкірок.”
И послал Иевосфей и взял её от мужа, от Фалтия, сына Лаишева.
Тоді Ішбаал послав, щоб її взяти в її чоловіка Палтієла, сина Лаїша.
Пошёл с нею и муж её и с плачем провожал её до Бахурима; но Авенир сказал ему: ступай назад. И он возвратился.
Чоловік її проводжав її, плачучи в дорозі аж до Бахуріму. Тоді Авнер сказав до нього: “Іди, повертайсь!” І той повернувсь.
И обратился Авенир к старейшинам Израильским, говоря: и вчера и третьего дня вы желали, чтобы Давид был царём над вами,
Авнер увійшов у переговори зо старшими Ізраїля й промовив: “Давно вже ви бажали собі Давида царем над собою.
теперь сделайте это, ибо Господь сказал Давиду: «рукою раба Моего Давида Я спасу народ Мой, Израиля, от руки Филистимлян и от руки всех врагов его».
Беріться, отже, тепер до діла, бо Господь так сказав був про Давида: Рукою слуги мого Давида я визволю народ мій Ізраїля з рук філістимлян та всіх ворогів його.”
То же говорил Авенир и Вениамитянам. И пошёл Авенир в Хеврон, чтобы пересказать Давиду всё, чего желали Израиль и весь дом Вениаминов.
Говорив Авнер також і з Веніямином, а потім пішов у Хеврон переказати Давидові про все, що ухвалив Ізраїль і ввесь дім Веніямина.
И пришёл Авенир к Давиду в Хеврон и с ним двадцать человек, и сделал Давид пир для Авенира и людей, бывших с ним.
Як же Авнер у товаристві двадцятьох мужів прибув до Давида в Хеврон, Давид справив Авнерові і мужам, що були з ним, бенкет.
И сказал Авенир Давиду: я встану и пойду и соберу к господину моему царю весь народ Израильский, и они вступят в завет с тобою, и будешь царствовать над всеми, как желает душа твоя. И отпустил Давид Авенира, и он ушёл с миром.
І каже Авнер до Давида: “Ось я готовий піти й зібрати всього Ізраїля до мого володаря царя: вони укладуть союз із тобою, й ти царюватимеш над усім, як лиш твоя душа захоче.” І відпустив Давид Авнера й він пішов у мирі.
И вот, слуги Давидовы с Иоавом пришли из похода и принесли с собою много добычи; но Авенира уже не было с Давидом в Хевроне, ибо Давид отпустил его, и он ушёл с миром.
Аж ось прийшли слуги Давида з Йоавом із якогось походу й принесли велику здобич. Авнера ж не було вже в Давида в Хевроні, бо Давид відпустив його, й той пішов собі був у мирі.
Когда Иоав и всё войско, ходившее с ним, пришли, то Иоаву рассказали: приходил Авенир, сын Ниров, к царю, и тот отпустил его, и он ушёл с миром.
Коли повернувся Йоав із військом, що було при ньому, Йоавові сказали: “Авнер, син Нера, був у царя, та цей відпустив його, й він пішов у мирі.”
И пришёл Иоав к царю и сказал: что ты сделал? Вот, приходил к тебе Авенир; зачем ты отпустил его, и он ушёл?
Тоді Йоав увійшов до царя й каже: “Що ти вчинив? Авнер прийшов до тебе, чому ж ти його відпустив і він пішов?
Ты знаешь Авенира, сына Нирова: он приходил обмануть тебя, узнать выход твой и вход твой и разведать всё, что ты делаешь.
Чи ти ж не знаєш Авнера, сина Нера? Таж він прийшов був, щоб тебе обманути, щоб спізнати твої виходи й входи і довідатись про все, що дієш!”
И вышел Иоав от Давида и послал гонцов вслед за Авениром; и возвратили они его от колодезя Сира, без ведома Давида.
І коли Йоав вийшов від Давида, послано гінців за Авнером, і завернули його від Сіра-криниці, а Давид не знав про це.
Когда Авенир возвратился в Хеврон, то Иоав отвёл его внутрь ворот, как будто для того, чтобы поговорить с ним тайно, и там поразил его в живот. И умер Авенир за кровь Асаила, брата Иоавова.
Як же повернувсь Авнер у Хеврон, Йоав відвів його набік від воріт, наче б із ним поговорити тайно, й тут ударив його в живіт, і він умер за кров Азаела, брата Йоава.
И услышал после Давид об этом и сказал: невинен я и царство моё вовек пред Господом в крови Авенира, сына Нирова;
Довідався про це Давид пізніше й мовив: “Невинен я і моє царство перед Господом повіки за кров Авнера, сина Нера.
пусть падёт она на голову Иоава и на весь дом отца его; пусть никогда не остаётся дом Иоава без семеноточивого, или прокажённого, или опирающегося на посох, или падающего от меча, или нуждающегося в хлебе.
Нехай вона впаде на голову Йоава й на всю родину його батька! Нехай у домі Йоана не переводяться ніколи такі, що недугують на течиво чи на проказу, ті, що лиш до веретена здатні, що падають від меча або сидять без хліба!”
Иоав же и брат его Авесса убили Авенира за то, что он умертвил брата их Асаила в сражении у Гаваона.
Йоав і його брат Авішай стратили Авнера за те, що він убив їхнього брата Азаела в бою під Гівеоном.
И сказал Давид Иоаву и всем людям, бывшим с ним: раздерите одежды ваши и оденьтесь во вретища и плачьте над Авениром. И царь Давид шёл за гробом его.
І повелів Давид Йоавові й усім людям, що були при ньому: “Пороздирайте на собі одежу, підпережіться волосяницями і йдіть перед Авнером, голосивши.” Та й цар Давид ішов за марами позаду.
Когда погребали Авенира в Хевроне, то царь громко плакал над гробом Авенира; плакал и весь народ.
І як Авнера поховали в Хевроні, плакав цар уголос над гробом Авнера. Та й також увесь народ плакав.
И оплакал царь Авенира, говоря: смертью ли подлого умирать Авениру?
Цар співав таку плачевну пісню над Авнером, кажучи: “Чи то ж смертю безумного мусів Авнер умирати?
Руки твои не были связаны, и ноги твои не в оковах, и ты пал, как падают от разбойников. И весь народ стал ещё более плакать над ним.
Руки тобі не зв'язано, ноги тобі не скуто кайданами. Ти поліг, як полягають від розбишаків!” І плакав за ним увесь народ ще більше.
И пришёл весь народ предложить Давиду хлеба, когда ещё продолжался день; но Давид поклялся, говоря: то и то пусть сделает со мною Бог и ещё больше сделает, если я до захождения солнца вкушу хлеба или чего-нибудь.
Ввесь народ, поки був день, прийшов просити Давида, щоб їв щось, та він заклявся: “Хай мені Бог відплатить і гіршим, коли я буду їсти хліб або щось інше перед заходом сонця.”
И весь народ узнал это, и понравилось ему это, как и все, что делал царь, нравилось всему народу.
Довідався про те народ, і воно було йому довподоби, та й усе, що цар чинив, подобалось людям.
И узнал весь народ и весь Израиль в тот день, что не от царя произошло умерщвление Авенира, сына Нирова.
Увесь народ і ввесь Ізраїль того дня впевнився, що то не з волі царя вбито Авнера, сина Нера.
И сказал царь слугам своим: знаете ли, что вождь и великий муж пал в этот день в Израиле?
Цар сказав своїм слугам: “Чи знаєте, що цього дня поліг князь і великий муж у Ізраїлі?