Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Турконяка
И была продолжительная распря между домом Сауловым и домом Давидовым. Давид всё более и более усиливался, а дом Саулов более и более ослабевал.
І довготривалою була війна між домом Саула та між домом Давида. І дім Давида поступав уперед і зміцнявся, а дім Саула відступав і слабшав.
И родились у Давида сыновья в Хевроне. Первенец его был Амнон от Ахиноамы Изреелитянки,
У Хевроні в Давида народилися сини: його первородний був Амнон від Ахінооми з Єзраела,
а второй сын его — Далуиа от Авигеи, бывшей жены Навала, Кармилитянки; третий — Авессалом, сын Маахи, дочери Фалмая, царя Гессурского;
його другий син — Далуя від Авіґеї, кармилійки, і третій — Авесалом, син Маахи, дочки Толмії, царя Ґесіра,
четвёртый — Адония, сын Аггифы; пятый — Сафатия, сын Авиталы;
і четвертий — Орнія, син Фенґіти, і п’ятий — Саватія від Авітали,
шестой — Иефераам от Эглы, жены Давидовой. Они родились у Давида в Хевроне.
і шостий — Єтераама, від Еґли, жінки Давида. Вони народилися в Давида в Хевроні.
Когда была распря между домом Саула и домом Давида, то Авенир поддерживал дом Саула.
І сталося, коли була війна між домом Саула і між домом Давида, то Авенир був тим, хто утримував дім Саула.
У Саула была наложница, по имени Рицпа, дочь Айя. И сказал Авениру Иевосфей: зачем ты вошёл к наложнице отца моего?
У Саула була наложниця Ресфа, дочка Яла. І Мемфівостей, син Саула, сказав до Авенира: Як це ти ввійшов до наложниці мого батька?
Авенир же сильно разгневался на слова Иевосфея и сказал: разве я — собачья голова? Я против Иуды оказал ныне милость дому Саула, отца твоего, братьям его и друзьям его, и не предал тебя в руки Давида, а ты взыскиваешь ныне на мне грех из-за женщины.
І Авенир дуже розлютився через слова Мемфівостея. І сказав йому Авенир: Хіба я є псячою головою? Сьогодні я вчинив милосердя з домом твого батька Саула, а також з братами і знайомими, і не перейшов до дому Давида, а ти сьогодні шукаєш у мене несправедливості через жінку!
То и то пусть сделает Бог Авениру, и ещё больше сделает ему! Как клялся Господь Давиду, так и сделаю ему:
Це нехай учинить Бог Авенирові, і це нехай йому додасть, бо так, як поклявся Господь Давидові, так учиню йому в цей день,
отниму царство от дома Саулова и поставлю престол Давида над Израилем и над Иудою, от Дана до Вирсавии.
щоб забрати царство від дому Саула й підняти престол Давида над Ізраїлем і над Юдою від Дана аж до Вирсавії!
И не мог Иевосфей возразить Авениру, ибо боялся его.
Мемфівостей не зміг більше відповісти Авенирові й слова, тому що боявся його.
И послал Авенир от себя послов к Давиду сказать: чья эта земля? И ещё сказать: заключи союз со мною, и рука моя будет с тобою, чтобы обратить к тебе весь народ Израильский.
І Авенир відразу відіслав послів до Давида в Телам, де він перебував, кажучи: Склади зі мною твій завіт, і ось моя рука з тобою, щоби повернути до тебе весь дім Ізраїля.
И сказал Давид: хорошо, я заключу союз с тобою, только прошу тебя об одном, именно — ты не увидишь лица моего, если не приведёшь с собою Мелхолы, дочери Саула, когда придёшь увидеться со мною.
І сказав Давид: Добре, я складу з тобою завіт, тільки я в тебе прошу одну річ, кажучи: Не побачиш мого обличчя, якщо не приведеш Мелхолу, дочку Саула, коли ти прийдеш побачити моє обличчя.
И отправил Давид послов к Иевосфею, сыну Саулову, сказать: отдай жену мою Мелхолу, которую я получил за сто краеобрезаний Филистимских.
І відіслав Давид послів до Мемфівостея, сина Саула, кажучи: Віддай мені мою жінку Мелхолу, яку я отримав за сто крайніх плотей филистимців!
И послал Иевосфей и взял её от мужа, от Фалтия, сына Лаишева.
І послав Мемфівостей, і взяв її в її чоловіка, у Фалтіїла, сина Селли.
Пошёл с нею и муж её и с плачем провожал её до Бахурима; но Авенир сказал ему: ступай назад. И он возвратился.
Її чоловік ішов з нею, плачучи за нею, аж до Варакіма. І сказав йому Авенир: Іди, повернися! І той повернувся.
И обратился Авенир к старейшинам Израильским, говоря: и вчера и третьего дня вы желали, чтобы Давид был царём над вами,
І промовив Авенир до старійшин Ізраїля, кажучи: Учора й третього дня ви шукали Давида, щоб царював над вами.
теперь сделайте это, ибо Господь сказал Давиду: «рукою раба Моего Давида Я спасу народ Мой, Израиля, от руки Филистимлян и от руки всех врагов его».
Тепер же вчиніть, бо Господь говорив до Давида, кажучи: Рукою мого раба Давида спасу Ізраїля з руки филистимців і з руки всіх їхніх ворогів.
То же говорил Авенир и Вениамитянам. И пошёл Авенир в Хеврон, чтобы пересказать Давиду всё, чего желали Израиль и весь дом Вениаминов.
І заговорив Авенир до вух Веніаміна. І пішов Авенир, щоб говорити до вух Давида в Хевроні все, що милим було в очах Ізраїля і в очах усього дому Веніаміна.
И пришёл Авенир к Давиду в Хеврон и с ним двадцать человек, и сделал Давид пир для Авенира и людей, бывших с ним.
І прийшов Авенир до Давида в Хеврон, а з ним — двадцять мужів. А Давид зробив бенкет Авенирові та мужам, які з ним.
И сказал Авенир Давиду: я встану и пойду и соберу к господину моему царю весь народ Израильский, и они вступят в завет с тобою, и будешь царствовать над всеми, как желает душа твоя. И отпустил Давид Авенира, и он ушёл с миром.
І промовив Авенир до Давида: Встану і піду, і зберу до мого володаря-царя весь Ізраїль, і складу з тобою завіт, і царюватимеш над усіма, над чим бажає твоя душа. І Давид відіслав Авенира, і він пішов у мирі.
И вот, слуги Давидовы с Иоавом пришли из похода и принесли с собою много добычи; но Авенира уже не было с Давидом в Хевроне, ибо Давид отпустил его, и он ушёл с миром.
І ось слуги Давида та Йоав приходили з подорожі й несли із собою численну здобич. Авенира не було з Давидом у Хевроні, бо він відіслав його і відпустив у мирі.
Когда Иоав и всё войско, ходившее с ним, пришли, то Иоаву рассказали: приходил Авенир, сын Ниров, к царю, и тот отпустил его, и он ушёл с миром.
Йоав і все його військо прийшли, і сповістили Йоавові, кажучи: До Давида приходив Авенир, син Нира, і він його відіслав, і той відійшов у мирі.
И пришёл Иоав к царю и сказал: что ты сделал? Вот, приходил к тебе Авенир; зачем ты отпустил его, и он ушёл?
І ввійшов Йоав до царя, і сказав: Що це вчинив ти? Ось до тебе приходив Авенир, тож навіщо ти його відіслав, і він відійшов у мирі.
Ты знаешь Авенира, сына Нирова: он приходил обмануть тебя, узнать выход твой и вход твой и разведать всё, что ты делаешь.
Хіба ти не знаєш злоби Авенира, сина Нира, що він прийшов, щоб тебе обманути і пізнати твій вихід і твій вхід, і пізнати все, що ти чиниш?
И вышел Иоав от Давида и послал гонцов вслед за Авениром; и возвратили они его от колодезя Сира, без ведома Давида.
І повернувся Йоав від Давида, і відіслав послів за Авениром, і повертають його від джерела Сеірама. А Давид не знав.
Когда Авенир возвратился в Хеврон, то Иоав отвёл его внутрь ворот, как будто для того, чтобы поговорить с ним тайно, и там поразил его в живот. И умер Авенир за кровь Асаила, брата Иоавова.
І повернувся Авенир у Хеврон, і звернув його Йоав на сторону від брами, щоб говорити з ним, роблячи засідку, а там ударив його в живіт, і він помер за кров Асаїла, брата Йоава.
И услышал после Давид об этом и сказал: невинен я и царство моё вовек пред Господом в крови Авенира, сына Нирова;
Після цього почув Давид і сказав: Невинний я і моє царство перед Господом навіки за кров Авенира, сина Нира.
пусть падёт она на голову Иоава и на весь дом отца его; пусть никогда не остаётся дом Иоава без семеноточивого, или прокажённого, или опирающегося на посох, или падающего от меча, или нуждающегося в хлебе.
Нехай зійде вона на голову Йоава і на весь дім його батька, і в домі Йоава хай не переведеться той, хто має хворобливі виділення, і прокажений, хто тримає палицю, і хто поляже від меча, і кому бракує хліба!
Иоав же и брат его Авесса убили Авенира за то, что он умертвил брата их Асаила в сражении у Гаваона.
А Йоав і його брат Авесса зробили засідку на Авенира за те, що він убив Асаїла, їхнього брата, у Ґаваоні на війні.
И сказал Давид Иоаву и всем людям, бывшим с ним: раздерите одежды ваши и оденьтесь во вретища и плачьте над Авениром. И царь Давид шёл за гробом его.
І промовив Давид до Йоава і до всього народу, який з ним: Роздеріть ваш одяг і підпережіться мішковиною, і оплакуйте Авенира! І цар Давид ішов за марами.
Когда погребали Авенира в Хевроне, то царь громко плакал над гробом Авенира; плакал и весь народ.
І ховають Авенира в Хевроні. Цар підвищив свій голос і заплакав над його гробницею, і весь народ плакав над Авениром.
И оплакал царь Авенира, говоря: смертью ли подлого умирать Авениру?
І заплакав цар над Авениром, і сказав: Хіба смертю Навала [1] помирає Авенир?
Руки твои не были связаны, и ноги твои не в оковах, и ты пал, как падают от разбойников. И весь народ стал ещё более плакать над ним.
Твої руки не були зв’язані, твої ноги — не в колодках. Не прийшов ти, як Навал, ти впав перед синами несправедливості! І весь народ зібрався оплакувати його.
И пришёл весь народ предложить Давиду хлеба, когда ещё продолжался день; но Давид поклялся, говоря: то и то пусть сделает со мною Бог и ещё больше сделает, если я до захождения солнца вкушу хлеба или чего-нибудь.
І прийшов увесь народ вмовити Давида їсти хліб, коли ще був день, та Давид поклявся, кажучи: Це нехай учинить мені Бог, і це додасть, коли до заходу сонця скуштую хліба чи будь-чого!
И весь народ узнал это, и понравилось ему это, как и все, что делал царь, нравилось всему народу.
І весь народ пізнав, і милим було перед ними все, що зробив цар перед народом.
И узнал весь народ и весь Израиль в тот день, что не от царя произошло умерщвление Авенира, сына Нирова.
І пізнав увесь народ і весь Ізраїль у той день, що не від царя вийшов наказ убити Авенира, сина Нира.
И сказал царь слугам своим: знаете ли, что вождь и великий муж пал в этот день в Израиле?
І промовив цар до своїх слуг: Хіба ви не знаєте, що великий проводир у цей день упав у Ізраїлі,