Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Хоменка
Когда царь Давид состарился, вошёл в преклонные лета, то покрывали его одеждами, но не мог он согреться.
Цар Давид постарівся, став ветхий деньми, і хоч як його загортали покривалами, не міг зігрітися.
И сказали ему слуги его: пусть поищут для господина нашего, царя, молодую девицу, чтоб она предстояла царю и ходила за ним и лежала с ним, — и будет тепло господину нашему, царю.
І кажуть йому його слуги: «Нехай би пошукали нашому добродієві цареві молоду дівчину, нехай би вона царя доглядала й слугувала йому й лежала б при його грудях в ложі, і буде тепло нашому добродієві цареві.»
И искали красивой девицы во всех пределах Израильских, и нашли Ависагу Сунамитянку, и привели её к царю.
От і шукали по всіх околицях Ізраїля гарну дівчину та й знайшли Авішагу, шунамійку, та й привели її до царя.
Девица была очень красива, и ходила она за царём и прислуживала ему; но царь не познал её.
Дівчина ж була гарна-прегарна; вона доглядала за царем і служила йому, але цар не спізнав її.
Адония, сын Аггифы, возгордившись, говорил: я буду царём. И завёл себе колесницы и всадников и пятьдесят человек скороходов.
Аж ось Адонія, син Хаггіти, запишавшися, почав говорити: «Я буду царювати!» Завів він собі колісниці, коні і п'ятдесят чоловіка, що бігли поперед ним.
Отец же никогда не стеснял его вопросом: для чего ты это делаешь? Он же был очень красив и родился ему после Авессалома.
Батько ж його поки жив, ніколи не картав його, запитувавши: «Навіщо ти так чиниш?» А був він також дуже гарний з виду. Мати породила його після Авесалома.
И советовался он с Иоавом, сыном Саруиным, и с Авиафаром священником, и они помогали Адонии.
І був він у змові з Йоавом, сином Церуї, та з священиком Евіятаром, і тягли вони за Адоніею.
Но священник Садок и Ванея, сын Иодаев, и пророк Нафан, и Семей, и Рисий, и сильные Давидовы не были на стороне Адонии.
Та священик Цадок, Беная, син Єгояди, і пророк Натан, і Семей, і Реї, і Давидові хоробрі не були за Адоніею.
И заколол Адония овец и волов и тельцов у камня Зохелет, что у источника Рогель, и пригласил всех братьев своих, сыновей царя, со всеми Иудеянами, служившими у царя.
Раз якось нарізав Адонія овець, волів і годованих телят коло Слизького Каміння, що біля джерела Рогел, і закликав своїх братів, синів царських, і всіх мужів юдейських, що служили в царя.
Пророка же Нафана и Ванею, и тех сильных, и Соломона, брата своего, не пригласил.
Пророка ж Натана, Бенаю, хоробрих і Соломона, брата свого, не закликав.
Тогда Нафан сказал Вирсавии, матери Соломона, говоря: слышала ли ты, что Адония, сын Аггифин, сделался царём, а господин наш Давид не знает о том?
Тоді Натан сказав до Ветсавії, матері Соломона: «Чи ти чула, що Адонія, син Хаггіти, став царем, а Давид, наш пан, навіть про те й не знає?
Теперь, вот, я советую тебе: спасай жизнь твою и жизнь сына твоего Соломона.
Оце ж раджу тобі: Рятуй твоє життя і життя твого сина Соломона.
Иди и войди к царю Давиду и скажи ему: не клялся ли ты, господин мой, царь, рабе твоей, говоря: «сын твой Соломон будет царём после меня и он сядет на престоле моём»? Почему же воцарился Адония?
Піди до царя Давида й скажи йому: Чи ж не сам ти, мій пане-царю, заприсяг був твоїй слугині, казавши: Син твій Соломон буде царем після мене і він сяде на моєму престолі. Чому ж то Адонія став царем?
И вот, когда ты ещё будешь говорить там с царём, войду и я вслед за тобою и дополню слова твои.
І оце, як ти ще розмовлятимеш із царем, я ввійду за тобою та й потверджу твої слова.»
Вирсавия пошла к царю в спальню; царь был очень стар, и Ависага Сунамитянка прислуживала царю;
Ввійшла Ветсавія до царя до покою — цар же був старезний, а Авішага, шунамійка, вслугувала цареві, —
и наклонилась Вирсавия и поклонилась царю; и сказал царь: что тебе?
припала (Ветсавія) на коліна і вклонилась цареві; цар запитав: «Чого бажаєш?»
Она сказала ему: господин мой, царь! ты клялся рабе твоей Господом, Богом твоим: «сын твой Соломон будет царствовать после меня, и он сядет на престоле моём».
Відказала йому: «Пане мій! Ти заприсяг був твоїй слугині Господом, твоїм Богом: Син твій Соломон буде царем після мене і сяде на моїм престолі.
А теперь, вот, Адония воцарился, и ты, господин мой, царь, не знаешь о том.
А ось Адонія став царем, а ти, добродію мій, царю, про це й не знаєш.
И заколол он множество волов, тельцов и овец, и пригласил всех сыновей царских и священника Авиафара, и военачальника Иоава; Соломона же, раба твоего, не пригласил.
Він нарізав багато волів, годованих телят і овець та й закликав усіх синів царських, священика Евіятара, та Йоава, начальника військ; Соломона ж, твого раба, не закликав.
Но ты, господин мой, — царь, и глаза всех Израильтян устремлены на тебя, чтобы ты объявил им, кто сядет на престоле господина моего, царя, после него;
А на тобі, добродію мій, царю, очі всього Ізраїля, щоб ти об'явив їм, хто сяде на престолі добродія мого, царя, після нього.
иначе, когда господин мой, царь, почиет с отцами своими, падёт обвинение на меня и на сына моего Соломона.
А то як тільки спочине мій добродій цар із своїми батьками я з моїм сином будемо злочинцями.»
Когда она ещё говорила с царём, пришёл и пророк Нафан.
Коли вона ще розмовляла з царем, увійшов пророк Натан.
И сказали царю, говоря: вот Нафан пророк. И вошёл он к царю и поклонился царю лицом до земли.
І сказали цареві: «Ось пророк Натан.» Увійшов він до царя і вклонився цареві обличчям до землі.
И сказал Нафан: господин мой, царь! сказал ли ты: «Адония будет царствовать после меня и он сядет на престоле моём»?
Мовив Натан: «Добродію мій, царю! Чи це ти розпорядив: Адонія стане царем після мене і сяде на моїм престолі?
Потому что он ныне сошёл и заколол множество волов, тельцов и овец, и пригласил всех сыновей царских и военачальников и священника Авиафара, и вот, они едят и пьют у него и говорят: «да живёт царь Адония!»
Бо сьогодні він зійшов у долину, нарізав багато волів, годованих телят і овець та й закликав усіх царських синів і військову старшину, й священика Евіятара; он вони їдять і п'ють перед ним, викликуючи: Нехай живе цар Адонія!
А меня, раба твоего, и священника Садока, и Ванею, сына Иодаева, и Соломона, раба твоего, не пригласил.
Мене ж, твого слугу, священика Цадока, Бенаю, сина Єгояди і твого раба Соломона не закликав.
Не сталось ли это по воле господина моего, царя, и для чего ты не открыл рабу твоему, кто сядет на престоле господина моего, царя, после него?
Невже ж сталось це за наказом мого добродія царя, і ти не сповістив раба твого, хто, після тебе, сидітиме на престолі добродія мого, царя?»
И отвечал царь Давид и сказал: позовите ко мне Вирсавию. И вошла она и стала пред царём.
І відповів цар Давид і сказав: «Покличте мені Ветсавію!» Увійшла вона до царя й стала перед ним.
И клялся царь и сказал: жив Господь, избавлявший душу мою от всякой беды!
Цар поклявся і сказав їй: «Так певно, як живе Господь, що визволив мене з усякої біди:
Как я клялся тебе Господом, Богом Израилевым, говоря, что Соломон, сын твой, будет царствовать после меня и он сядет на престоле моём вместо меня, так я и сделаю это сегодня.
як заприсяг я тобі Господом, Богом Ізраїля, що син твій Соломон після мене буде царем і що він сидітиме на моєму престолі замість мене, так і зроблю сьогодні.»
И наклонилась Вирсавия лицом до земли, и поклонилась царю, и сказала: да живёт господин мой, царь Давид, вовеки!
Припала Ветсавія на коліна обличчям до землі й уклонилася цареві та й каже: «Нехай добродій мій, цар Давид, живе повіки!»
И сказал царь Давид: позовите ко мне священника Садока и пророка Нафана и Ванею, сына Иодаева. И вошли они к царю.
І повелів цар Давид: «Покличте мені священика Цадока, пророка Натана, і Бенаю, сина Єгояди.» Як же вони ввійшли до царя,
И сказал им царь: возьмите с собою слуг господина вашего и посадите Соломона, сына моего, на мула моего, и сведите его к Гиону,
сказав їм цар: «Візьміть із собою слуг вашого пана, посадіть Соломона, мого сина, на мого мула, й завезіть його в Гіхон.
и да помажет его там Садок священник и Нафан пророк в царя над Израилем, и затрубите трубою и возгласите: «да живёт царь Соломон!»
Там нехай помаже його царем над Ізраїлем священик Цадок із пророком Натаном. Тоді сурміть та й викрикуйте: нехай жиде цар Соломон!
Потом проводите его назад, и он придёт и сядет на престоле моём; он будет царствовать вместо меня; ему завещал я быть вождём Израиля и Иуды.
Потім ви вийдете слідом за ним, і він увійде й сяде на моїм престолі й буде царювати над вами замість мене; бо я призначив його князем над Ізраїлем і над Юдою.»
И отвечал Ванея, сын Иодаев, царю и сказал: аминь, — да скажет так Господь, Бог господина моего, царя!
Беная ж, син Єгояди, відповів цареві і сказав: «Амінь! Так нехай скаже і Господь, Бог пана мого, царя.
Как был Господь, Бог, с господином моим, царём, так да будет Он с Соломоном и да возвеличит престол его более престола господина моего, царя Давида!
Як був Господь з моїм паном і царем, так нехай буде і з Соломоном, і нехай звеличить його престіл понад престіл мого пана, царя Давида.»
И пошли Садок священник и Нафан пророк и Ванея, сын Иодая, и Хелефеи и Фелефеи, и посадили Соломона на мула царя Давида, и повели его к Гиону.
Тоді священик Цадок, пророк Натан, Беная, син Єгояди, вкупі з керетіями й пелетіями, посадивши Соломона на мула царя Давида, спустились і повезли його в Гіхон.
И взял Садок священник рог с елеем из скинии и помазал Соломона. И затрубили трубою, и весь народ восклицал: да живёт царь Соломон!
Священик Цадок узяв рога з миром із намету та й помазав Соломона. І засурмили, і ввесь народ кликав: «Нехай живе цар Соломон!»
И весь народ провожал Соломона, и играл народ на свирелях, и весьма радовался, так что земля расседалась от криков его.
Тоді народ піднявся позад нього, і грали люди на сопілках, і раділи так славно, що аж земля розпадалась від їхнього крику.
И услышал Адония и все приглашённые им, как только перестали есть; а Иоав, услышав звук трубы, сказал: отчего этот шум волнующегося города?
Почув це Адонія вкупі з запрошеними, саме коли скінчили бенкетувати. Почув також Йоав звук трубний та й каже: «Що це за шум розбурханого міста?»
Ещё он говорил, как пришёл Ионафан, сын священника Авиафара. И сказал Адония: войди; ты — честный человек и несёшь добрую весть.
Коли він говорив, надійшов Йонатан, син священика Евіятара. Адонія сказав: «Ходи сюди, ти — чоловік порядний, несеш напевно добру вістку.»
И отвечал Ионафан и сказал Адонии: да, господин наш, царь Давид, поставил Соломона царём;
Відповів Йонатан і сказав До Адонії: «Зовсім ні! Наш пан, цар Давид, зробив Соломона царем.
и послал царь с ним Садока священника и Нафана пророка, и Ванею, сына Иодая, и Хелефеев и Фелефеев, и они посадили его на мула царского;
Цар послав з ним священика Цадока, пророка Натана, Бенаю, сина Єгояди, керетіїв та пелетіїв, і вони посадили його на царського мула,
и помазали его Садок священник и Нафан пророк в царя в Гионе, и оттуда отправились с радостью, и пришёл в движение город. Вот отчего шум, который вы слышите.
а священик Цадок і пророк Натан помазали його в Гіхоні на царя, і звідти пішли назад з веселим криком, і зворушилось усе місто. Ось звідки галас, що ви чули.
И слуги царя приходили поздравить господина нашего, царя Давида, говоря: «Бог твой да прославит имя Соломона более твоего имени и да возвеличит престол его более твоего престола». И поклонился царь на ложе своём,
і царські слуги приходили поздоровляти нашого добродія, царя Давида, і промовляли: Нехай твій Бог зробить ім'я Соломона славнішим ніж твоє, і нехай возвеличить його престіл над престіл твій! І вклонився сам цар на своєму ліжку.
и сказал царь так: «благословен Господь, Бог Израилев, Который сегодня дал сидящего на престоле моём, и очи мои видят это!»
Потім додав: Благословен Господь, Бог Ізраїля, що вчинив мені сьогодні так, що один з моїх сидить на моєму престолі, й очі мої це бачать.»
Тогда испугались и встали все приглашённые, которые были у Адонии, и пошли каждый своею дорогою.
Тоді всі, що їх закликав був Адонія, вжахнулись, повставали й порозходились, кожен у свій бік.
Адония же, боясь Соломона, встал и пошёл и ухватился за роги жертвенника.
Адонію ж обняв страх перед Соломоном; він устав і пішов, щоб ухопитися за роги жертовника.
И донесли Соломону, говоря: вот, Адония боится царя Соломона, и вот, он держится за роги жертвенника, говоря: «пусть поклянётся мне теперь царь Соломон, что он не умертвит раба своего мечом».
І переказано Соломонові: «Он, Адонія, зо страху перед царем Соломоном, ухопив за роги жертовника та й каже: Нехай цар Соломон попереду мені заприсягне, що не стратить свого раба мечем.»
И сказал Соломон: если он будет человеком честным, то ни один волос его не упадёт на землю; если же найдётся в нём лукавство, то умрёт.
А Соломон на те: «Якщо покаже себе чесним чоловіком, то й волосинка з нього не впаде на землю. Як же знайдеться на ньому якась провина, мусить умерти.»