Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Хоменка
И говорил Елисей женщине, сына которой воскресил он, и сказал: встань, и пойди, ты и дом твой, и поживи там, где можешь пожить, ибо призвал Господь голод, и он придёт на сию землю на семь лет.
Єлисей сказав жінці, для якої воскресив був сина: “Вставай і йди з твоєю родиною і живи, де можеш на чужині, бо Господь нашле на цю землю семилітню голоднечу, ба ось вона вже й надходить.”
И встала та женщина, и сделала по слову человека Божия; и пошла она и дом её, и жила в земле Филистимской семь лет.
Устала жінка і вчинила за словом Божого чоловіка й пішла з родиною та й пробувала 7 літ у Філістимлянській землі.
По прошествии семи лет возвратилась эта женщина из земли Филистимской и пришла просить царя о доме своём и о поле своём.
А як минуло 7 років, повернулась жінка з Філістимлянської землі й прийшла просити царя про свою хату й поле.
Царь тогда разговаривал с Гиезием, слугою человека Божия, и сказал: расскажи мне всё замечательное, что сделал Елисей.
Цар же розмовляв тоді з Гехазі, слугою Божого чоловіка, говоривши: “Повідай мені про всі ті великі діла, що вчинив Єлисей.”
И между тем как он рассказывал царю, что тот воскресил умершего, женщина, которой сына воскресил он, просила царя о доме своём и о поле своём. И сказал Гиезий: господин мой, царь, это та самая женщина и тот самый сын её, которого воскресил Елисей.
І саме тоді як він оповідав цареві, як той оживив мертвого, надійшла жінка, що Єлисей оживив її сина, щоб просити царя про свою хату й поле. І каже Гехазі: “Пане мій, царю! Оце і є та жінка, а це її син, якого Єлисей оживив.”
И спросил царь у женщины, и она рассказала ему. И дал ей царь одного из придворных, сказав: возвратить ей всё принадлежащее ей и все доходы с поля, с того дня, как она оставила землю, поныне.
Розпитав цар у жінки, і вона йому оповіла. Тоді дав їй цар одного урядовця й повелів йому: “Гляди, щоб їй було повернено усе, що їй належить, і всі прибутки з її поля, з того часу, як вона покинула землю аж по цей день.”
И пришёл Елисей в Дамаск, когда Венадад, царь Сирийский, был болен. И донесли ему, говоря: пришёл человек Божий сюда.
Одного разу Єлисей пішов у Дамаск, а Бен-Гадад, арамійський цар, був хворий. І донесли йому: “Прийшов сюди Божий чоловік.”
И сказал царь Азаилу: возьми в руку твою дар и пойди навстречу человеку Божию, и вопроси Господа через него, говоря: выздоровею ли я от сей болезни?
Каже цар Хазаелові: “Візьми з собою гостинця, піди назустріч Божому чоловікові й спитай через нього Господа, чи я видужаю від цієї моєї недуги.”
И пошёл Азаил навстречу ему, и взял дар в руку свою и всего лучшего в Дамаске, сколько могут нести сорок верблюдов, и пришёл и стал пред лицо его, и сказал: сын твой, Венадад, царь Сирийский, послал меня к тебе спросить: «выздоровею ли я от сей болезни?»
Пішов Хазаел йому назустріч, узявши з собою гостинця і всього, що було найліпшого в Дамаску, — скільки 40 верблюдів могли нести. Прийшов він, став перед ним та й каже: “Син твій Бен-Гадад, арамійський цар, послав мене до тебе спитати: Чи видужаю я від цієї недуги?”
И сказал ему Елисей: пойди, скажи ему: «выздоровеешь»; однако ж открыл мне Господь, что он умрёт.
Єлисей йому відповів. “Іди скажи йому: Ти напевно видужаєш! Але Господь об'явив мені, що мусить умерти.”
И устремил на него Елисей взор свой, и так оставался до того, что привёл его в смущение; и заплакал человек Божий.
Тут обличчя у нього немов завмерло, очі спинились, і Божий чоловік заплакав.
И сказал Азаил: отчего господин мой плачет? И сказал он: оттого, что я знаю, какое наделаешь ты сынам Израилевым зло; крепости их предашь огню, и юношей их мечом умертвишь, и грудных детей их побьёшь, и беременных женщин у них разрубишь.
Хазаел спитав: “Чого, мій пане, плачеш?” Єлисей відповів: “Бо знаю, яке ти лихо заподієш Ізраїлеві: їхні міста-твердині спалиш, їхню молодь виб'єш мечем, їхніх немовляток розтопчеш і їхніх вагітних жінок порозтинаєш.”
И сказал Азаил: что такое раб твой, пёс, чтобы мог сделать такое большое дело? И сказал Елисей: указал мне Господь в тебе царя Сирии.
Хазаел сказав: “Та що твій слуга, пес якийсь, щоб таке чинити?” Єлисей відповів: “Господь об'явив мені в видінні, що ти будеш царем над Арамом.”
И пошёл он от Елисея, и пришёл к государю своему. И сказал ему этот: что говорил тебе Елисей? И сказал: он говорил мне, что ты выздоровеешь.
І пішов Хазаел від Єлисея. Прийшов до свого пана, а цей його питає: “Що сказав Єлисей?” Той відповів: “Сказав, що ти напевно видужаєш.”
А на другой день он взял одеяло, намочил его водою и положил на лицо его, и он умер. И воцарился Азаил вместо него.
Другого дня взяв він покривало, намочив його в воді, і розпростер у нього на обличчі, й той помер, а на місце його став царем Хазаел.
В пятый год Иорама, сына Ахавова, царя Израильского, за Иосафатом, царём Иудейским, воцарился Иорам, сын Иосафатов, царь Иудейский.
На п'ятому році ізраїльського царя Йорама, сина Ахава, царем юдейським став Йорам, син Йосафата.
Тридцати двух лет был он, когда воцарился, и восемь лет царствовал в Иерусалиме,
Було йому 32 роки, як він почав царювати, і царював він 8 років у Єрусалимі.
и ходил путём царей Израильских, как поступал дом Ахавов, потому что дочь Ахава была женою его, и делал неугодное в очах Господних.
Ходив він дорогою ізраїльських царів, як чинив дім Ахава, бо дочку Ахава взяв за себе, й чинив те, що Господеві було не довподоби.
Однако ж не хотел Господь погубить Иуду, ради Давида, раба Своего, так как Он обещал дать ему светильник в детях его на все времена.
Та Господь не хотів вигубити Юду заради слуги свого Давида, бо він обітував йому дати світич по всі дні перед ним.
Во дни его выступил Едом из-под руки Иуды, и поставили они над собою царя.
За його часів визволився Едом з-під Руки Юди й настановив собі власного царя.
И пошёл Иорам в Цаир, и все колесницы с ним; и встал он ночью, и поразил Идумеян, окружавших его, и начальников над колесницами, но народ убежал в шатры свои.
Тоді Йорам з усіма колісницями вирушив під Цаїр. Встав він уночі й пробився через едоміїв, що його оточили, і через їхніх начальників над колісницями, і Народ утік до своїх наметів.
И выступил Едом из-под руки Иуды до сего дня. В то же время выступила и Ливна.
Так визволився Едом з-під руки Юди аж по цей день. Тоді ж відпала й Лівна,
Прочее об Иораме и обо всём, что он сделал, написано в летописи царей Иудейских.
Решта дій Йорама й усе, що він чинив, записане у літописній книзі юдейських царів.
И почил Иорам с отцами своими, и погребён с отцами своими в городе Давидовом. И воцарился Охозия, сын его, вместо него.
І спочив Йорам зо своїми батьками й поховано його коло його батьків у Давидгороді. Замість нього став царем син його Ахазія.
В двенадцатый год Иорама, сына Ахавова, царя Израильского, воцарился Охозия, сын Иорама, царя Иудейского.
На дванадцятому році ізраїльського царя Йорама, сина Ахава царя ізраїльського, юдейським царем став Ахазія, син Йорама.
Двадцати двух лет был Охозия, когда воцарился, и один год царствовал в Иерусалиме. Имя же матери его Гофолия, дочь Амврия, царя Израильского.
Двадцять два роки було Ахазії, як почав царювати, і царював 1 рік у Єрусалимі. Матір його звалась Аталія, дочка Омрі, ізраїльського царя.
И ходил путём дома Ахавова, и делал неугодное в очах Господних, подобно дому Ахавову, потому что он был в родстве с домом Ахавовым.
Він ходив дорогою дому Ахава й чинив те, що було не довподоби Господеві, як і дім Ахава, бо був посвоячений з домом Ахава.
И пошёл он с Иорамом, сыном Ахавовым, на войну с Азаилом, царём Сирийским, в Рамоф Галаадский, и ранили Сирияне Иорама.
Він вирушив з Йорамом, сином Ахава, на війну проти Хазаела, арамійського царя, під Рамот гілеадський, та арамійці поранили Йорама.
И возвратился Иорам царь, чтобы лечиться в Изрееле от ран, которые причинили ему Сирияне в Рамофе, когда он воевал с Азаилом, царём Сирийским. И Охозия, сын Иорама, царь Иудейский, пришёл посетить Иорама, сына Ахавова, в Изреель, так как он был болен.
Цар Йорам повернувсь у Єзреел, щоб вигоювати рани, які завдали йому арамії під Рамотом, коли він воював з Хазаелом, арамійським царем. Ахазія ж, син Йорама, юдейський цар, прийшов у Єзреел навідатися до Йорама, сина Ахава, бо він нездужав.