Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Турконяка
И говорил Елисей женщине, сына которой воскресил он, и сказал: встань, и пойди, ты и дом твой, и поживи там, где можешь пожить, ибо призвал Господь голод, и он придёт на сию землю на семь лет.
І промовив Елісей до жінки, сина якої воскресив, кажучи: Встань, іди, ти і твій дім, і перебувай, де тільки-но зможеш перебувати, бо накликав Господь голод на землю! Тож на сім років на землю прийшов голод!
И встала та женщина, и сделала по слову человека Божия; и пошла она и дом её, и жила в земле Филистимской семь лет.
І піднялася жінка, і вчинила за словом Елісея, і пішла вона та її сім’я, і жила в землі филистимців сім років.
По прошествии семи лет возвратилась эта женщина из земли Филистимской и пришла просить царя о доме своём и о поле своём.
І сталося після закінчення сімох років, повернулася жінка із землі филистимців до міста і прийшла, щоби голосити перед царем про свій дім і про свої поля.
Царь тогда разговаривал с Гиезием, слугою человека Божия, и сказал: расскажи мне всё замечательное, что сделал Елисей.
І промовив цар до Ґіезія, слуги Елісея, Божого чоловіка, наказуючи: Розвідай мені про всі великі діла, які вчинив Елісей!
И между тем как он рассказывал царю, что тот воскресил умершего, женщина, которой сына воскресил он, просила царя о доме своём и о поле своём. И сказал Гиезий: господин мой, царь, это та самая женщина и тот самый сын её, которого воскресил Елисей.
І сталося, коли він розповідав цареві, як той воскресив сина померлого, аж ось жінка, сина якої воскресив Елісей, почала голосити перед царем про свій дім і про свої поля. А Ґіезій сказав: Володарю-царю, це жінка, і це її син, якого воскресив Елісей!
И спросил царь у женщины, и она рассказала ему. И дал ей царь одного из придворных, сказав: возвратить ей всё принадлежащее ей и все доходы с поля, с того дня, как она оставила землю, поныне.
Тож цар розпитав жінку, і вона розповіла йому. І цар дав їй одного євнуха, кажучи: Поверни те все, що належить їй, і всі плоди її поля від того дня, в який вона покинула землю, аж до тепер!
И пришёл Елисей в Дамаск, когда Венадад, царь Сирийский, был болен. И донесли ему, говоря: пришёл человек Божий сюда.
І прийшов Елісей у Дамаск, а син Адера, цар Сирії, захворів, і тому сповістили, повідомляючи: Прийшов Божий чоловік аж сюди!
И сказал царь Азаилу: возьми в руку твою дар и пойди навстречу человеку Божию, и вопроси Господа через него, говоря: выздоровею ли я от сей болезни?
І цар промовив до Азаїла: Візьми у свою руку дар і вийди для зустрічі з Божим чоловіком, і довідайся в Господа через нього, запитуючи: Чи виживу із цієї моєї хвороби?
И пошёл Азаил навстречу ему, и взял дар в руку свою и всего лучшего в Дамаске, сколько могут нести сорок верблюдов, и пришёл и стал пред лицо его, и сказал: сын твой, Венадад, царь Сирийский, послал меня к тебе спросить: «выздоровею ли я от сей болезни?»
І Азаїл пішов йому назустріч, і взяв дар у свою руку та все добро Дамаска, яке несли сорок верблюдів, пішов і став перед ним, і сказав Елісеєві: Твій син, син Адера, цар Сирії, послав мене до тебе, запитуючи: Чи переживу цю мою хворобу?
И сказал ему Елисей: пойди, скажи ему: «выздоровеешь»; однако ж открыл мне Господь, что он умрёт.
А Елісей сказав: Іди, скажи йому: Ти безсумнівно житимеш [1]! Та показав мені Господь, що він безсумнівно помре [2]!
И устремил на него Елисей взор свой, и так оставался до того, что привёл его в смущение; и заплакал человек Божий.
І Божий чоловік став перед ним аж зніяковів, і заплакав.
И сказал Азаил: отчего господин мой плачет? И сказал он: оттого, что я знаю, какое наделаешь ты сынам Израилевым зло; крепости их предашь огню, и юношей их мечом умертвишь, и грудных детей их побьёшь, и беременных женщин у них разрубишь.
Тож Азаїл запитав: Що це, що мій володар плаче? А він відповів: Тому що я дізнався, що ти вчиниш зло синам Ізраїля — їхні укріплення знищиш вогнем, а їхніх вибраних вб’єш мечем, поб’єш їхніх немовлят і порозпорюєш їхніх вагітних жінок.
И сказал Азаил: что такое раб твой, пёс, чтобы мог сделать такое большое дело? И сказал Елисей: указал мне Господь в тебе царя Сирии.
Та Азаїл сказав: Хто є твій раб, хіба дохла собака, що вчинить таку справу? А Елісей промовив: Господь показав мені тебе, як ти царюєш над Сирією.
И пошёл он от Елисея, и пришёл к государю своему. И сказал ему этот: что говорил тебе Елисей? И сказал: он говорил мне, что ты выздоровеешь.
І той відійшов від Елісея, і прийшов до свого володаря, який запитав його: Що тобі сказав Елісей? А він промовив: Сказав мені: Ти безсумнівно житимеш [3]!
А на другой день он взял одеяло, намочил его водою и положил на лицо его, и он умер. И воцарился Азаил вместо него.
І сталося на другий день, що той взяв покривало, намочив у воді й поклав на його обличчя, і той помер. А сам Азаїл зацарював замість нього.
В пятый год Иорама, сына Ахавова, царя Израильского, за Иосафатом, царём Иудейским, воцарился Иорам, сын Иосафатов, царь Иудейский.
У п’ятому році Йорама, сина Ахава, царя Ізраїля, зацарював Йорам, син Йосафата, цар Юди.
Тридцати двух лет был он, когда воцарился, и восемь лет царствовал в Иерусалиме,
Він був тридцятидволітнього віку, коли зацарював, і вісім років царював у Єрусалимі.
и ходил путём царей Израильских, как поступал дом Ахавов, потому что дочь Ахава была женою его, и делал неугодное в очах Господних.
І пішов дорогою царів Ізраїля, як чинив дім Ахава, бо дочка Ахава була йому за жінку. І той робив погане перед Господом.
Однако ж не хотел Господь погубить Иуду, ради Давида, раба Своего, так как Он обещал дать ему светильник в детях его на все времена.
Та Господь не бажав знищити Юду через свого раба Давида, як і сказав, щоби дати світильник йому і його синам на всі дні.
Во дни его выступил Едом из-под руки Иуды, и поставили они над собою царя.
У його дні Едом відступив з-під руки Юди, і вони поставили над собою царя.
И пошёл Иорам в Цаир, и все колесницы с ним; и встал он ночью, и поразил Идумеян, окружавших его, и начальников над колесницами, но народ убежал в шатры свои.
І пішов Йорам до Сіора, і всі колісниці з ним, і сталося, як він піднявся і побив Едома, що довкола нього, і володарів колісниць, то народ втік до своїх поселень.
И выступил Едом из-под руки Иуды до сего дня. В то же время выступила и Ливна.
І відступив Едом з-під руки Юди аж до цього дня. Тоді відступив і Ловена в той час.
Прочее об Иораме и обо всём, что он сделал, написано в летописи царей Иудейских.
А інші слова Йорама, і все, що він зробив, чи ось не записане це в книзі літопису царів Юди?
И почил Иорам с отцами своими, и погребён с отцами своими в городе Давидовом. И воцарился Охозия, сын его, вместо него.
І заснув Йорам зі своїми батьками, і поховали його з його батьками в місті Давида, його батька. І замість нього зацарював його син Охозія.
В двенадцатый год Иорама, сына Ахавова, царя Израильского, воцарился Охозия, сын Иорама, царя Иудейского.
У дванадцятому році Йорама, сина Ахава, царя Ізраїля, зацарював Охозія, син Йорама.
Двадцати двух лет был Охозия, когда воцарился, и один год царствовал в Иерусалиме. Имя же матери его Гофолия, дочь Амврия, царя Израильского.
Охозія був двадцятидволітнього віку, коли він зацарював, і царював у Єрусалимі один рік. А ім’я його матері — Ґотолія, дочка Амврія, царя Ізраїля.
И ходил путём дома Ахавова, и делал неугодное в очах Господних, подобно дому Ахавову, потому что он был в родстве с домом Ахавовым.
Та він пішов дорогою дому Ахава і чинив зло перед Господом, як і дім Ахава.
И пошёл он с Иорамом, сыном Ахавовым, на войну с Азаилом, царём Сирийским, в Рамоф Галаадский, и ранили Сирияне Иорама.
З Йорамом, сином Ахава, він пішов на війну проти Азаїла, царя филистимців, у Реммоті ґалаадському, та сирійці розгромили Йорама.
И возвратился Иорам царь, чтобы лечиться в Изрееле от ран, которые причинили ему Сирияне в Рамофе, когда он воевал с Азаилом, царём Сирийским. И Охозия, сын Иорама, царь Иудейский, пришёл посетить Иорама, сына Ахавова, в Изреель, так как он был болен.
І цар Йорам повернувся, щоб лікуватися в Єзраелі від ран, які йому завдали в Реммоті, коли він воював з Азаїлом, царем Сирії. А Охозія, син Йорама, спустився, щоби побачитися з Йорамом, сином Ахава в Єзраелі, бо той хворів.