Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Огієнка
Когда Давид жил в доме своём, то сказал Давид Нафану пророку: вот, я живу в доме кедровом, а ковчег завета Господня под шатром.
І сталося, як Давид сидів був у домі своїм, то сказав Давид до пророка Натана: „Ось я сиджу́ в ке́дровому домі, а ковчег Господнього заповіту — під занаві́сами!“
И сказал Нафан Давиду: всё, что у тебя на сердце, делай, ибо с тобою Бог.
I сказав Ната́н до Давида: „Зроби все, що в серці твоєму, бо Бог із тобою!“
Но в ту же ночь было слово Божие к Нафану:
І сталося тієї ночі, і було́ Боже слово до Натана, говорячи:
пойди и скажи рабу Моему Давиду: так говорит Господь: не ты построишь Мне дом для обитания,
„Іди, і скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені цього храма на перебува́ння.
ибо Я не жил в доме с того дня, как вывел сынов Израиля, и до сего дня, а ходил из скинии в скинию и из жилища в жилище.
Бо Я не сидів у храмі від дня, коли вивів Ізраїля, аж до дня цього, і ходив від шатра́ до шатра́, і від намету до намету.
Где ни ходил Я со всем Израилем, сказал ли Я хотя слово которому-либо из судей Израильских, которым Я повелел пасти народ Мой: «зачем вы не построите Мне дома кедрового?»
Скрізь, де тільки ходив Я між усім Ізраїлем, чи сказав Я хоч слово котро́му з Ізраїлевих су́ддів, яким наказав Я па́сти народа Мого: Чому́ ви не збудували Мені ке́дрового храма?
И теперь так скажи рабу Моему Давиду: так говорит Господь Саваоф: Я взял тебя от стада овец, чтобы ты был вождём народа Моего, Израиля;
А тепер так скажеш рабові Моєму Давидові: Так сказав Господь Савао́т: Я взяв тебе з пасови́ська від ота́ри, щоб став ти володарем над Моїм народом, Ізраїлем.
и был с тобою везде, куда ты ни ходил, и истребил всех врагов твоих пред лицом твоим, и сделал имя твоё, как имя великих на земле;
І був Я з тобою скрізь, де́ ти ходив, і ви́нищив Я всіх ворогів Твоїх перед тобою, і зробив Я тобі ім'я́, як ім'я́ тих великих, що на землі.
и Я устроил место для народа Моего, Израиля, и укоренил его, и будет он спокойно жить на месте своём, и не будет более тревожим, и нечестивые не станут больше теснить его, как прежде,
І дав Я місце Моє́му наро́дові Ізраїлеві, і посадив його так, що він перебува́тиме на тому́ самому місці. І він уже не тремті́тиме, а кри́вдники не будуть нищити його, як перше.
в те дни, когда Я поставил судей над народом Моим, Израилем, и Я смирил всех врагов твоих, и возвещаю тебе, что Господь устроит тебе дом.
А від днів, коли Я настанови́в су́ддів над Своїм наро́дом, Ізраїлем, то пони́зив усіх ворогів твоїх. І звіщаю тобі, що Господь збудує тобі дім.
Когда исполнятся дни твои, и ты отойдёшь к отцам твоим, тогда Я восставлю семя твоё после тебя, которое будет из сынов твоих, и утвержу царство его.
І станеться, коли ви́повняться твої дні, щоб піти до батькі́в своїх, то Я поста́влю по тобі твоє насіння, що буде з синів твоїх, і поставлю міцно його царство.
Он построит Мне дом, и утвержу престол его навеки.
Він збудує Мені храм, а Я поста́влю його трона міцно аж навіки.
Я буду ему отцом, и он будет Мне сыном, — и милости Моей не отниму от него, как Я отнял от того, который был прежде тебя.
Я бу́ду йому за батька, а він буде Мені за сина, а милости Своєї Я не відійму́ від нього, як відняв Я від того, що був перед тобою.
Я поставлю его в доме Моём и в царстве Моём навеки, и престол его будет твёрд вечно.
І поставлю його в храмі Своїм та в царстві Своїм аж навіки, і трон його буде міцно стояти навіки“.
Все эти слова и всё видение точно пересказал Нафан Давиду.
За всіма́ цими словами, за всім цим виді́нням, — так говорив Ната́н до Давида.
И пришёл царь Давид, и стал пред лицом Господним, и сказал: кто я, Господи Боже, и что такое дом мой, что Ты так возвысил меня?
І прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й промовив: „Хто́ я, Господи, Боже, і що́ таке дім мій, що Ти довів мене аж сюди?
Но и этого ещё мало показалось в очах Твоих, Боже; Ты возвещаешь о доме раба Твоего вдаль, и взираешь на меня, как на человека великого, Господи Боже!
Та й це було мале в оча́х Твоїх, Боже, і Ти говорив про дім Свого раба на майбутнє, і Ти показав мені покоління лю́дське, і підніс мене, Господи Боже!
Что ещё может прибавить пред Тобою Давид для возвеличения раба Твоего? Ты знаешь раба Твоего!
Що́ Давид додасть ще до Твого на вшанува́ння Твого раба? А Ти Свого раба знаєш!
Господи! для раба Твоего, по сердцу Твоему, Ты делаешь всё это великое, чтобы явить всякое величие.
Господи, ради Свого раба та за серцем Своїм зробив Ти все це велике, щоб завідо́мити про всі ті великі речі.
Господи! Нет подобного Тебе, и нет Бога, кроме Тебя, по всему, что слышали мы своими ушами.
Господи, нема Такого, як Ти, і нема Бога, окрім Тебе, за всім тим, що́ ми чули своїми уши́ма.
И кто подобен народу Твоему, Израилю, единственному народу на земле, к которому приходил Бог, чтоб искупить его Себе в народ, сделать Себе имя великим и страшным делом — прогнанием народов от лица народа Твоего, который Ты избавил из Египта.
І який є ще один люд на землі, як Твій наро́д, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́да, і щоб установити Собі ймення великих та страшни́х рече́й, щоб ви́гнати наро́ди перед наро́дом Своїм, якого Ти ви́купив із Єгипту?
Ты соделал народ Твой, Израиля, Своим собственным народом навек, и Ты, Господи, стал Богом его.
І зробив Ти наро́д Свій, Ізраїля, Собі за наро́да аж навіки, і Ти, Господи, став йому́ за Бога!
Итак, теперь, о Господи, слово, которое Ты сказал о рабе Твоём и о доме его, утверди навек, и сделай, как Ты сказал.
А тепер, Господи, нехай стане певним аж навіки те слово, яке говорив Ти про Свого раба, і зроби, як говорив!
И да пребудет и возвеличится имя Твоё вовеки, чтобы говорили: «Господь Саваоф, Бог Израилев, есть Бог над Израилем», и дом раба Твоего Давида да будет твёрд пред лицом Твоим.
А Твоє Ім'я́ нехай буде міцне́, і нехай буде велике аж навіки, щоб казали: Господь Савао́т, Бог Ізраїлів — Бог для Ізраїля, а дім Твого раба Давида поста́влений міцно перед лицем Твоїм.
Ибо Ты, Боже мой, открыл рабу Твоему, что Ты устроишь ему дом, поэтому раб Твой и дерзнул молиться пред Тобою.
Бо Ти, Боже мій, об'явив Своєму рабові, що Ти збудуєш йому дім, тому раб Твій знайшов потребу молитися перед лицем Твоїм.
И ныне, Господи, Ты Бог, и Ты сказал о рабе Твоём такое благо.
А тепер, Господи, Ти Той Бог, і сказав про Свого раба оце добре.
Начни же благословлять дом раба Твоего, чтоб он был вечно пред лицом Твоим. Ибо если Ты, Господи, благословишь, то будет он благословен вовек.
А тепер був Ти ласка́вий поблагословити дім Свого раба, щоб бути навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи, поблагословив, — і він поблагосло́влений навіки!“