Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Турконяка
И восстал сатана на Израиля, и возбудил Давида сделать счисление Израильтян.
І постав диявол в Ізраїлі, підбурив Давида, щоб почислити Ізраїль.
И сказал Давид Иоаву и начальствующим в народе: пойдите исчислите Израильтян, от Вирсавии до Дана, и представьте мне, чтоб я знал число их.
І промовив цар Давид Йоаву і начальникам війська: Ідіть, перерахуйте Ізраїля від Вирсавії й аж до Дана і принесіть до мене, і знатиму їхню чисельність!
И сказал Иоав: да умножит Господь народ Свой во сто раз против того, сколько есть его. Не все ли они, господин мой, царь, рабы господина моего? Для чего же требует сего господин мой? Чтобы вменилось это в вину Израилю?
І сказав Йоав: Нехай Господь додасть до Свого народу так, як ці — стократ, і очі мого володаря-царя дивляться. Усі раби моєму володареві. Чому цього шукає мій володар? Щоб це не було на гріх Ізраїлеві.
Но царское слово превозмогло Иоава; и пошёл Иоав, и обошёл всего Израиля, и пришёл в Иерусалим.
Та слово царя взяло верх над словом Йоава. І вийшов Йоав, пройшов по всіх околицях Ізраїля і прийшов у Єрусалим.
И подал Иоав Давиду список народной переписи, и было всех Израильтян тысяча тысяч, и сто тысяч мужей, обнажающих меч, и Иудеев — четыреста семьдесят тысяч, обнажающих меч.
І Йоав дав Давидові загальну кількість перепису народу, і всього Ізраїля було мільйон і сто тисяч мужів, які витягають меч, а Юда — чотириста і вісімдесят тисяч мужів, які витягають меч.
А левитов и Вениаминян он не исчислял между ними, потому что царское слово противно было Иоаву.
Левія і Веніаміна не порахував серед них, бо слово царя перемогло Йоава.
И не угодно было в очах Божиих дело сие, и Он поразил Израиля.
І поганим виявилося перед Богом це діло, і Він уразив Ізраїль.
И сказал Давид Богу: весьма согрешил я, что сделал это. И ныне прости вину раба Твоего, ибо я поступил очень безрассудно.
І сказав Давид до Бога: Я дуже згрішив, бо вчинив це діло. Тепер забери зло Твого раба, бо я дуже нерозумний!
И говорил Господь Гаду, прозорливцу Давидову, и сказал:
І сказав Господь до Ґада, провидця, який був у Давида, наказуючи:
пойди и скажи Давиду: так говорит Господь: три наказания Я предлагаю тебе, избери себе одно из них, — и Я пошлю его на тебя.
Іди і заговори до Давида, промовляючи: Так говорить Господь: Три речі Я можу навести на тебе, вибери собі одну з них, і зроблю тобі.
И пришёл Гад к Давиду и сказал ему: так говорит Господь: избирай себе:
І прийшов Ґад до Давида, і сказав йому: Так говорить Господь: Вибери собі:
или три года — голод, или три месяца будешь ты преследуем неприятелями твоими и меч врагов твоих будет досягать до тебя; или три дня — меч Господень и язва на земле и Ангел Господень, истребляющий во всех пределах Израиля. Итак, рассмотри, что мне отвечать Пославшему меня с словом.
або три роки голоду, або три місяці втікати з-перед твоїх ворогів і бути вигубленим мечем твоїх ворогів, або три дні Господнього меча і смерть в землі, й ангела Господнього, який вигублює серед усього спадку Ізраїля! Тепер же гляди, яке слово відповім Тому, Хто мене послав!
И сказал Давид Гаду: тяжело мне очень, но пусть лучше впаду в руки Господа, ибо весьма велико милосердие Его, только бы не впасть мне в руки человеческие.
І сказав Давид Ґадові: Надто складні для мене всі три. Тож упаду в руки Господа, бо Його милосердя дуже велике, тільки б я не попав у руки людей!
И послал Господь язву на Израиля, и умерло Израильтян семьдесят тысяч человек.
І Господь навів смерть на Ізраїль, і полягли з Ізраїля сімдесят тисяч чоловік, —
И послал Бог Ангела в Иерусалим, чтобы истреблять его. И когда он начал истреблять, увидел Господь и пожалел о сём бедствии, и сказал Ангелу-истребителю: довольно! теперь опусти руку твою. Ангел же Господень стоял тогда над гумном Орны Иевусеянина.
Бог послав ангела в Єрусалим, щоб вигубити його. І коли той вигублював, Господь побачив, і Він покаявся за зло, і сказав ангелові, який вигублював: Досить тобі, опусти твою руку! А Господній ангел стояв на току Орни, євусейця.
И поднял Давид глаза свои, и увидел Ангела Господня, стоящего между землёю и небом, с обнажённым в руке его мечом, простёртым на Иерусалим; и пал Давид и старейшины, покрытые вретищем, на лица свои.
І Давид підняв свої очі, і побачив Господнього ангела, який постав між землею і між небом, та його оголений меч, простягнений проти Єрусалима, був у його руці. І Давид і старійшини, одягнені в мішковину, упали долілиць.
И сказал Давид Богу: не я ли велел исчислить народ? я согрешил, я сделал зло, а эти овцы что сделали? Господи, Боже мой! да будет рука Твоя на мне и на доме отца моего, а не на народе Твоём, чтобы погубить его.
І промовив Давид до Бога: Хіба не я наказав почислити народ? І я є тим, хто згрішив; я дійсно вчинив зло [1]! А ці вівці, що вони зробили? Господи Боже, нехай Твоя рука буде на мені, на домі мого батька, а не на Твоєму народі на загибель, Господи!
И Ангел Господень сказал Гаду, чтобы тот сказал Давиду: пусть Давид придёт и поставит жертвенник Господу на гумне Орны Иевусеянина.
І ангел Господній сказав Ґадові переказати Давидові, щоб пішов поставити Господу жертовник на току Орни, євусейця.
И пошёл Давид, по слову Гада, которое он говорил именем Господним.
І за словом Ґада, яке він сказав в Ім’я Господнє, Давид пішов.
Орна обратился, увидел Ангела, и четыре сына его с ним скрылись. Орна молотил тогда пшеницу.
А Орна повернувся і побачив царя (його чотири сини переховувалися з ним, і Орна потайки молотив пшеницю).
И пришёл Давид к Орне. Орна, взглянув и увидев Давида, вышел из гумна и поклонился Давиду лицом до земли.
І Давид підійшов до Орни, а Орна вийшов з току і поклонився Давидові обличчям до землі.
И сказал Давид Орне: отдай мне место под гумном, я построю на нём жертвенник Господу; за настоящую цену отдай мне его, чтобы прекратилось истребление народа.
І Давид звернувся до Орни: Дай мені місце твого току, і я збудую на ньому жертовник для Господа. Віддай мені його за відповідну ціну, і спиниться пошесть серед народу!
И сказал Орна Давиду: возьми себе; пусть делает господин мой, царь, что ему угодно; вот, я отдаю и волов на всесожжение, и молотильные орудия на дрова, и пшеницу на приношение; всё это отдаю даром.
А Орна сказав Давидові: Візьми собі, і нехай мій володар-цар зробить те, що добре перед ним. Поглянь, я дав телят на всепалення, а плуг і вози — на дрова, і зерно — на жертву! Усе я віддав!
И сказал царь Давид Орне: нет, я хочу купить у тебя за настоящую цену, ибо не стану я приносить твоей собственности Господу, и не буду приносить во всесожжение взятого даром.
Та цар Давид сказав Орні: Ні, я таки куплю [2]їх за відповідну ціну! Адже не візьму для Господа те, що твоє, щоб принести даром Господу всепалення.
И дал Давид Орне за это место шестьсот сиклей золота.
І дав Давид Орні за його місце шістсот золотих сиклів на вагу.
И соорудил там Давид жертвенник Господу и вознёс всесожжения и мирные жертвы; и призвал Господа, и Он услышал его, послав огонь с неба на жертвенник всесожжения.
І Давид збудував там жертовник для Господа й приніс всепалення і жертви за спасіння. І закликав до Господа, і Він вислухав його вогнем з неба на жертовнику всепалення, і поглинув всепалення.
И сказал Господь Ангелу: возврати меч твой в ножны его.
І Господь промовив до ангела, і той повернув меч у піхви.
В это время Давид, видя, что Господь услышал его на гумне Орны Иевусеянина, принёс там жертву.
У той час, коли Давид побачив, що Господь його вислухав на току Орни, євусейця, він приніс там жертву.
Скиния же Господня, которую сделал Моисей в пустыне, и жертвенник всесожжения находились в то время на высоте в Гаваоне.
На той час Господній намет, який зробив Мойсей у пустелі, і жертовник всепалень були у Вамі, у Ґаваоні.