Синодальный перевод

Переклад Хоменка

И отвечал Иов и сказал:

1

Заговорив Іов і мовив:

2

доколе будете мучить душу мою и терзать меня речами?

2

«Докіль ви будете смутити мою душу,
промовами, мене пригноблювати?

3

Вот, уже раз десять вы срамили меня и не стыдитесь теснить меня.

3

Оце вже десять раз мене ви образили,
і не стидаєтесь мене зневажати.

4

Если я и действительно погрешил, то погрешность моя при мне остаётся.

4

Коли я справді завинив,
то провина моя на мені зостанеться.

5

Если же вы хотите повеличаться надо мною и упрекнуть меня позором моим,

5

Коли вам справді любо величатись надо мною
та закидати мені мою ганьбу,

6

то знайте, что Бог ниспроверг меня и обложил меня Своею сетью.

6

то знайте, що Бог мене придавив,
обвів мене навколо сіткою своєю.

7

Вот, я кричу: «обида!», и никто не слушает; вопию, и нет суда.

7

Як закричу: Насилля! — ніхто не чує;
коли закличу — немає суду!

8

Он преградил мне дорогу, и не могу пройти, и на стези мои положил тьму.

8

Загородив мені дорогу, перейти не можу;
і на стежки мої поклав пітьму.

9

Совлёк с меня славу мою и снял венец с головы моей.

9

Здер з мене мою славу,
вінець ізняв з голови у мене.

10

Кругом разорил меня, и я отхожу; и, как дерево, Он исторг надежду мою.

10

Руйнує мене навкруги, я пропадаю;
неначе дерево, надію в мене вириває.

11

Воспылал на меня гневом Своим и считает меня между врагами Своими.

11

Палає гнівом проти мене,
за ворога собі вважає.

12

Полки Его пришли вместе и направили путь свой ко мне и расположились вокруг шатра моего.

12

Його загони купою прибули,
насипали дорогу проти мене
й облягли кругом намет мій.

13

Братьев моих Он удалил от меня, и знающие меня чуждаются меня.

13

Братів моїх він віддалив від мене,
і мої знайомі відчужилися від мене.

14

Покинули меня близкие мои, и знакомые мои забыли меня.

14

Близькі мої ізникли,
друзі мої мене забули,

15

Пришлые в доме моём, и служанки мои чужим считают меня; посторонним стал я в глазах их.

15

Мої домашні й мої слугині мене вважають за чужинця,
я зайдою в їхніх очах зробився.

16

Зову слугу моего, и он не откликается; устами моими я должен умолять его.

16

Кличу мого слугу — не відповідає,
хоч я і власними устами його прошу.

17

Дыхание моё опротивело жене моей, и я должен умолять её ради детей чрева моего.

17

Жінка моя гидує моїм подихом,
я став гидким синам мого лона,

18

Даже малые дети презирают меня: поднимаюсь, и они издеваются надо мною.

18

а й малі діти мене зневажають.
Як підведусь, вони глузують з мене.

19

Гнушаются мною все наперсники мои, и те, которых я любил, обратились против меня.

19

Гордують мною усі мої найсердечніші друзі;
а ті, що я любив, обернулись проти мене.

20

Кости мои прилипли к коже моей и плоти моей, и я остался только с кожею около зубов моих.

20

Тіло у мене згнило в моїй шкірі,
а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.

21

Помилуйте меня, помилуйте меня вы, друзья мои, ибо рука Божия коснулась меня.

21

Змилуйтеся, змилуйтесь надо мною, мої друзі,
бо рука Божа мене доторкнулась!

22

Зачем и вы преследуете меня, как Бог, и плотью моею не можете насытиться?

22

Чому, як Бог, женетеся за мною,
не насичуєтеся моїм тілом?

23

О, если бы записаны были слова мои! Если бы начертаны были они в книге

23

О, якби мої слова були записані,
якби вони були вириті на міді!

24

резцом железным с оловом, — на вечное время на камне вырезаны были!

24

Різцем залізним і олив'яним
видовбані у скелі повіки!

25

А я знаю, Искупитель мой жив, и Он в последний день восставит из праха распадающуюся кожу мою сию,

25

Я знаю — Захисник мій живе,
і останнім він устане над порохом.

26

и я во плоти моей узрю Бога.

26

Позбавлений навіть шкіри, я встану;
і в моїм тілі побачу Бога.

27

Я узрю Его сам; мои глаза, не глаза другого, увидят Его. Истаевает сердце моё в груди моей!

27

Я сам його узрю, очі мої побачать,
а не хтось інший;
серце у мене в грудях ниє!

28

Вам надлежало бы сказать: «зачем мы преследуем его?» Как будто корень зла найден во мне.

28

Якщо ви мислите: За що б нам його переслідувати,
яку зачіпку знайти нам на нього? —

29

Убойтесь меча, ибо меч есть отмститель неправды, и знайте, что есть суд.

29

то бійтеся меча для себе,
бо гнів проти провин палає,
щоб знали, що суд буде.»

Параллельное чтение

Синодальный перевод

Переклад Хоменка

Иов 19

Йова 19