Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Хоменка
Не определено ли человеку время на земле, и дни его не то же ли, что дни наёмника?
«Чи ж то життя людини на землі не служба?
Чи ж не як дні поденника, дні його?
Чи ж не як дні поденника, дні його?
Как раб жаждет тени, и как наёмник ждёт окончания работы своей,
Неначе раб, що прагне холодку,
немов поденник, що жде заплати,
немов поденник, що жде заплати,
так я получил в удел месяцы суетные, и ночи горестные отчислены мне.
так місяці омани випали мені на долю,
і припали мені ночі болю.
і припали мені ночі болю.
Когда ложусь, то говорю: «когда-то встану?», а вечер длится, и я ворочаюсь досыта до самого рассвета.
Коли лягаю, то кажу: Коли той день настане?
Коли встаю: Коли вже вечір?
І насичуюсь турботами до смерку.
Коли встаю: Коли вже вечір?
І насичуюсь турботами до смерку.
Тело моё одето червями и пыльными струпами; кожа моя лопается и гноится.
Тіло моє вкрилось червою і струпом,
шкіра моя потріскалась, узялася гноєм.
шкіра моя потріскалась, узялася гноєм.
Дни мои бегут скорее челнока и кончаются без надежды.
Дні мої линуть швидше, ніж човник,
і безнадійно пропадають.
і безнадійно пропадають.
Вспомни, что жизнь моя дуновение, что око моё не возвратится видеть доброе.
Згадай же, що життя моє — лиш подув.
Очі мої вже не зазнають більше щастя.
Очі мої вже не зазнають більше щастя.
Не увидит меня око видевшего меня; очи Твои на меня, — и нет меня.
Око, що бачило мене, вже більше не побачить,
очі твої шукатимуть мене, та мене більш не буде.
очі твої шукатимуть мене, та мене більш не буде.
Редеет облако и уходит; так нисшедший в преисподнюю не выйдет,
Розвіюється хмара і минає,
отак хто сходить до Шеолу, вже звідтіль не вийде.
отак хто сходить до Шеолу, вже звідтіль не вийде.
не возвратится более в дом свой, и место его не будет уже знать его.
Не повернеться вже більше до себе в хату,
і місце, де він був, його вже не впізнає.
і місце, де він був, його вже не впізнає.
Не буду же я удерживать уст моих; буду говорить в стеснении духа моего; буду жаловаться в горести души моей.
Тим то не буду стримувати уст моїх
і говоритиму в печалі мого духу,
я скаржитимусь у горі душі моєї.
і говоритиму в печалі мого духу,
я скаржитимусь у горі душі моєї.
Разве я море или морское чудовище, что Ты поставил надо мною стражу?
Чи ж то я море чи морська потвора,
що ти проти мене ставиш сторожу?
що ти проти мене ставиш сторожу?
Когда подумаю: «утешит меня постель моя, унесёт горесть мою ложе моё»,
Коли гадаю: втішить мене моя постіль,
ложе моє допоможе перенести мою скаргу,
ложе моє допоможе перенести мою скаргу,
Ты страшишь меня снами и видениями пугаешь меня;
тоді жахаєш мене снами,
і примарами мене лякаєш.
і примарами мене лякаєш.
и душа моя желает лучше прекращения дыхания, лучше смерти, нежели сбережения костей моих.
І я волів би задушитись,
смерть мені ліпша від страждання.
смерть мені ліпша від страждання.
Опротивела мне жизнь. Не вечно жить мне. Отступи от меня, ибо дни мои — суета.
Я сохну, я не буду жити завжди!
Облиш мене, бо дні мої — лише подув!
Облиш мене, бо дні мої — лише подув!
Что такое человек, что Ты столько ценишь его и обращаешь на него внимание Твоё,
І що той чоловік, щоб його цінувати,
звертати на нього твою увагу,
звертати на нього твою увагу,
посещаешь его каждое утро, каждое мгновение испытываешь его?
навідуватись до нього щоранку,
і випробовувати його щохвилі?
і випробовувати його щохвилі?
Доколе же Ты не оставишь, доколе не отойдёшь от меня, доколе не дашь мне проглотить слюну мою?
Коли ти перестанеш за мною назирати,
даси мені спокійно слину проковтнути?
даси мені спокійно слину проковтнути?
Если я согрешил, то что я сделаю Тебе, страж человеков! Зачем Ты поставил меня противником Себе, так что я стал самому себе в тягость?
Та коли я і згрішив, що тобі заподіяв,
тобі, що наглядаєш за людиною?
Чому ж мене ціллю собі поставив,
так що зробивсь я тягарем для себе?
тобі, що наглядаєш за людиною?
Чому ж мене ціллю собі поставив,
так що зробивсь я тягарем для себе?